Головна ::: Анекдоти ::: Відео ::: Фоти ::: Санбюлетень ::: Ігри ::: ІМХО ::: Пацієнти ::: linkodrom
Правила форуму  -  Реєстрація  -  Пошук  -  Учасники  -  Вхід 

Часовий пояс UTC+03:00




Створити нову тему  Відповісти  [ 821 повідомлень ] 
Автор Повідомлення
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 25 липня 2016, 14:24     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
43222 РЄПКААБОШОНЕЯСНО
ВХІД
ОБЗОР 25 ЛИПНЯ 2016
НАПИСАВ ДІД СВИРИД ОПУБЛІКОВАНО В ДІД СВИРИД НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ ДРУК E-MAIL ЛИПНЯ 25 2016
did s

Доброго здоров’я, друзі! Вже на роботі? Ну ви даєте... Ну шо ж... давайте тихенько, щоб не розбудити безм’ятєжно сплячих відпускників, заваримо собі смачні ранкові напої і зручно вмостившись спробуємо розібратися в суті проісходящих собитій. Ітак.

Первим ділом сьогодні про околоолімпійські страсті. А точніше – про рішення МОК касатєльно збірної РФ. Як ми з вами й предполагали, МОК, продовжуючи практику гібридного іздєватєльства над Хуйлом, гамузом всю команду РФ не дискваліфікував. Но і не помилував. А, оглянувши хитрим поглядом баночки з мочою, прийняв зважене й далекоглядне рішення різати Хуйлу хвіст тупим ножем та невеличкими шматочками.

МОК ніколи не був благочинною організацією, гуманізм і милосєрдіє не відносяться до переліку його недоліків. Кроме того, МОК давно просьок (а може хто й підказав), шо сама правильна лінія поведінки з Хуйлом – це політика оплєух і затрещин Тому, накануні отой МОК мастєрськи напугав Хуйла грамотними інфовбросами один другого страшнєє. В РФ сначала відреагували гордими угрозами бойкотірувать Олімпіаду, в надєждє, шо МОК впісяється. Но МОК, замість впісятись, проявив здоровий цинізм, чим добився непроізвольного оттока мочі у самого Хуйла.

Убідившись, шо пацієнт вже достаточно напуган, МОК удовлєтворьонно хмикнув і в суботу закинув інсайдерську інфу, шо у неділю вся команда РФ буде дискваліфікована. Хуйло, як послєдній лох, на це купився і тут же привселюдно жидєнько всрався. Його покаянне виступлєніє многих порадувало, при чому вигляд той победун імел довольно жалкий. Шо среді прочого, в черговий раз доказує правильність непреложної аксіоми сільської аналітіки – прогібаємость Хуйла прямо пропорціональна сумі отвешеємих йому звіздюлін.

Чи платив Хуйло члєнам МОК взятки – не знаю, но це і не важно. Взагалі-то алчность міжнародних спортивних чиновників, єслі іти в них на поводу, способна подорвать бюджет даже багатої держави. Шо вже тут казати про РФ, яка і так конци з концами єлє зводить. Так шо, єслі Хуйло платив, то дід радіє за МОК і сміється з тєрпіли Хуйла. Хотя половинчатість майбутнього рішення МОК було легко прогнозованою і вот почему.

Якби команда Росії була сразу тотально дискваліфікована, то це було б ярко, но непродуктивно. А от допуск часті спортцменів до Олімпіади відкриває широке поле возможностєй для подальшого гібридного надруганія над честью і достоїнством встающей с колєн РФ. Бо можемо собі представити, шо якщо якийсь російський атлет і покаже видающийся результат, то його запросять не на п’єдестал почота. А сначала поведуть под бели ручєньки попісять в баночку. І потом довго цокатимуть язиками і казатимуть ай-яй-яй, доводя ватну біомасу до ісступлєнія. Більше того, улічонних в прийомі допінгів спортцменів можуть позбавити медалей коли хоч і після Олімпіади. От чому дід каже, шо вчорашнє рішення МОК мудре і далекоглядне.

На одному з російських ресурсів дід надибав минулорічний прогноз скільки медалєй має получити РФ на цій Олімпіаді в командном зачотє. І там так виглядало, шо Росія прочно завоює друге місце. Перве місце віддавали Китаю, і одновременно радувалися, шо США окажеться на третьому. А раз Китай Росії друг, товариш і брат, то “вместє ми єдіни, ми нєпобедіми”. В каментах та же хрень, вата полихала предчуствієм жосткого уніженія пендосов. Як бачимо, ватніки рано радувалися.

Дід ще весною висловив мисль, шо предстояще літо ознаменується для РФ чередой унізітєльних пораженій, среді яких буде позорний провал РФ на футбольному Євро-16, а также унізітєльнєйша для Росії Олімпіада в Ріо. Знову ж таки, як ми бачимо, собитія розвиваються в заданном направлєнії.

Чого дід так багато уділяє часу Олімпіаді і предстоящому уніженію Росії? Не від злорадства. Просто ожидаєме масоване приниження РФ являється важним чинником сільської політології, бо дозволяє прогнозувати возможне развітіє собитій на бліжайшу і среднєсрочну перспектіву.

Росія завжди всі агресівні війни начинала не від безисходності, а на підйомі общого уровня національного хамства і презренія окружающім сосєдям – від поляків до япошек. Національне хамство мусить получати подпитку у вигляді якихось побед і це замкнутий круг, який вертиться до того часу, пока не начинаються пораженія. Варто лише Росії почуствувать себе хоть десь у чомусь крутою, як сразу же появляються мислішки повоювать і показать свою крутость. Останні дві війни – проти Грузії (2008 р) і проти України (2014) Хуйло починав, кстаті, в угарє спортивних побед на Олімпіадах. Тому, відімо, мірова закуліса, рішила жостко і цинічно унізіть Москву, бо уніженіє Росії являється нєпременним условієм миру і стабільності на планеті.

Росія така чокнута страна, де постоянно нужні победи. А за победи там всігда в конєчном ітоге відповідає царь, генсєк ілі презідєнт - поставлять народішке победи являється єдінственной функціональной об’язанностью глави государства россійскаго. Поставляє цар победи – і має право робить з народом, шо пожелає. Но якщо перемог нема... А помітних спортивних перемог у Росії, кстаті, немає вже давненько. Послєдня була 25 травня 2014 року. По інерції після Криму. Но з Кримом Росія получила в довесок і якесь проклятіє, одна за другою пішли пораженія, і не лише спортивні. Хоча, спортивні поразки найбільш наочні.

Пока шо в Росії общі настроєнія на стороні царя-батюшки. Ватна біомаса покашо солідарна з Хуйлом і розділяє установку – нас нє любят, піндоси мутят, патаму шо всє спортцмени сідят на допінгах, а карают только наших. Но, як казав Енгельс вольно інтерпретіруючи Гегеля, колічественні показатєлі обізатєльно переростають у качественні, таков закон діалєктікі. Отже кількість поразок Росії також со временєм має призвести до качетсвенних змін у настроєніях вати. Коли у вати ломка від недополученія побед, а тим паче коли ідуть одна за одной пораженія, може случиться всьо шо угодно. І революція 1905 года началася отнюдь не із-за того, шо царь Ніколай ІІ був мудаком. А потому, шо той мудак сначала пообіщав япошек победіть. Народ всівся у трактірах, налив по сто і став ожидати победних реляцій. А тут сообщеніє: “Господа, ми войну просралі”. Народішко хряпнув з горя і начав бунти та погроми, які совецька історіографія впослєдствії гордо називала революцією 1905 года.

І в февралі 1917-го Петроград восстав отнюдь не із-за масового народного стремлєнія до сяючих вершин демократії, а тому шо самодєржавіє перестало виполнять главну об’язанность власті в Росії – гарантірувать бистрі і льогкі победи, желатєльно чужими руками. Хуйло, похоже, із своїми функціональними об’язанностями справляється всьо хуже і хуже. Він це і сам, відімо, понімає та жопой чуствує вероятні послєдствія. Отсюда і його жалкий лєпет перед МОКом “простітє нас, ми харошіє”. Хотя, єслі чесно, для нього ж було би лучше бойкотірувать Олімпіаду і перевести стрелки на проклятих пендосів. А так, і побед не буде і позорних провалов на Олімпіаді ми наверняка побачим чимало. А кожна така поразка наближатиме веселу мить, коли колічество таки переросте в качетсво. І хтозна, возможно, шо мить ота настане тоже у 17-му.

Тепер про братів наших поляків, в которих діпутати оказалися нічуть не розумніші за наших. Їхній Сейм взяв і прийняв резолюцію про щорічне відзначення 11 липня Дня геноциду населення Другої Речі Посполитої Польської від рук українських націоналістів. Щоб розуміти, чому так сталося, треба хоч трохи знати характер поляків. Для яких відзначення пам’яті померлих є національною ідеєю фікс, в чому нескладно пересвідчитися, якщо заглянути на будь-який польський цвинтар. Здається, ніде в Європі, а може й у світі, ми не побачимо так пафосно оформлених і ретельно доглянутих могил, як у Польщі.

Я це не засуджую і тим паче не висміюю, але, як кажуть ті ж поляки, сo zanadto, to nie zdrowo. У 2010 році під Смоленськом загинуло майже все керівництво РП на чолі з президентом Качинським, яке летіло на катинський меморіал лише для того, щоб вшанувати пам’ять розстріляних в СССР поляків. Чесно кажучи, я не пригадую, щоб іще в якійсь країні ставлення до праху своїх померлих було настільки серйозним політичним чинником.

Знову ж таки, я за це поляків не засуджую, просто звертаю увагу на цю їхню національну особливість. Яка й пояснює мотиви голосування в Сеймі. Хоча більшість депутатів в душі розуміла несвоєчасність цієї резолюції, багато хто запевняв, що резолюція не несе недружній по відношенню до теперішньої України характер. І жодним чином не вплине на стратегічний характер наших взаємовідносин. Але це сталося і нам потрібно робити висновки.

З поляками потрібно розмовляти спокійно, твердо і аргументовано. Наводячи приклади з історії, що коли поляки починали битися з українцями, то перемагали завжди треті сили. Якщо наші польські партнери цього не розуміють, то можливо є сенс написати для них “Історію Польщі”. Щоб вберегти дружній нам народ від сповзання в болото національної пихатості.

Щодо самої Волинської трагедії - вона дійсно була і цього ніхто з притомних українських істориків не заперечує. Але кожна історична подія має розглядатися в широкому контексті, бо висмикнута з контексту подія - та ж брехня. Бо якщо послухати поляків, то на Волині жили й працювали мирні польські селяни, які сіяли, орали і поливали квіти. Аж тут із лісів на коні виїхав Бандера, який хижо всміхнувся і дав наказ Клячківському принести до ніг його коня 100 тисяч відрізаних польських голів. Клячківський точно виконав наказ Бандери і тепер польські діти у школах вивчають Волинську різанину.

З іншого боку, різка реакція багатьох українців на резолюцію Сейму породжує в діда сумніви, що реакція України буде мудра та зважена. Вже зараз багато хто натхненно вишуковує на сторінках історії приклади звірств поляків і пропонує прийняти аналогічну резолюцію ВРУ. Дід, як людина до історії небайдужа, запевняє – поляки не були святими і таких сторінок маса. Однак такий підхід – контрпродуктивний, війна резолюцій до добра не доведе.

Що би я пропонував у цій ситуації – на тлі прийнятої Сейсом резолюції офіційно і громогласно запропонувати керівництву Польщі всадити за робочий стіл українських і польських істориків. Перед якими поставити конкретну задачу: написати до шкільних підручників з історії спільні параграфи, які б висвітлювали взаємовідносини між поляками і українцями. Оті сторінки мають бути правдивими і чесно розповідати про взаємні звірства і безчинства, яких в історії було чимало. Але учні - і польські і українські - повинні засвоїти, що майже завжди, коли починали буцатися поляки та українці, в результаті перемагали треті сили. Ворожі і українцям, і полякам. Оті діти потім виростуть, стануть депутатами ВРУ та Сейму і не робитимуть дурниць, як теперішні. Але починати треба зараз, і якщо поляки впали в дєцтво, то ми маємо бути зрілішими. Україні варто проявити таку ініціативу. А якщо поляки впиратимуться, нехай Порох наябеднічає на них Меркель https://www.facebook.com/images/emoji.p ... 6/263a.png" onclick="window.open(this.href);return false;"); background-size: 16px 16px;">☺

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за всіх полонених, всіляко допомагаємо Армії і подаєм дітям пример здорового способу життя.

Та слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас https://www.facebook.com/images/emoji.p ... 6/263a.png" onclick="window.open(this.href);return false;"); background-size: 16px 16px;">☺

P.S. Дідові показали, шо його блог включений до рейтингу ІСTV, перевірив – дійсно так. Тому звертаюся до розпорядників того рейтингу з проханням вилучити мій блог із рейтингу.

Я послідовно уникаю участі в будь-яких рейтингах і тут справа не просто в моїй скромності. Причина набагато серйозніша - якщо не помиляюся, місце в рейтингу залежить від кількості лайків, які отримує блогер за певний проміжок часу. Таким чином, рейтинги спонукають блогерів писати не те, що дійсно важливо, а ганятися за кількістю лайків. Вже не кажу про нездорову конкуренцію, яка примушує підозрювати розпорядників рейтингу в нечистоплотності і в результаті ми отримаємо купу брудних скандалів при падінні якості постів. І страждатимуть, як завжди, читачі.

Український інфопростір і без того засмічений, не варто погіршувати ситуацію спробами маніпулювання блогерами, саме тому я принциповий противник рейтингів. Розумію, що заборонити їх я не в силах, тому прошу принаймні мій блог до рейтингів не включати.

Тим же блогерам, для яких успіх у рейтингах важливий, я бажаю перемоги, купи радісних емоцій та напливу нових читачів і шанувальників. Кажу це абсолютно щиро. Тільки прошу, щоб це не впливало на якість ваших постів та не викликало спокусу ганятися за лайками

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 26 липня 2016, 22:56     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
43301 Свирид Опанасович
10 год. ·
Доброго здоров’я, друзі! Надворі вівторок, чудовий літній день, на роботу йти не хочеться. Но нада. Тому заступаєм на трудову вахту, радуючись, шо половина країни у відпустках, пробок у місті нема, та й роботи существенно менше. От би так всігда.
Но так всігда не буде, прийде осінь, отдохнувша країна яросно кинеться на роботу, вулиці тут же заполонять машини, кількість і якість яких заронить у МВФ подозренія, шо може й кризи ніякої в Україні нема. Шо може хунта, розказуючи про переживаємі Україною трудності, нєсколько преувелічує. Но наша хунта в іскусстве назойлівого клянчення грошей не знає собі равних у світі, Вікіпедія глядя на хунту лише заздрісно зітхає. Так шо все буде нормально, МВФ прийдеться розкошелитися.
Ну а ми з вами заварюємо кохве, або чай, а ще лучше – миємо яблучка, персики, абрикоси і прочі вітаміносодєржащі дари літа – та зручно вмостившись строго дивимося в монітори. Вдруг там якась зрада зачаїлася.
На первий взгляд уровень зради стабільний і не превишає норму, шо український фейсбук категорично не устраює. Старі зради пережовувать надоїло, новеньких малувато, в фейсбуці стає скучно. Кстаті, розробникам ігри Pockemon GO дід дає безпалтну маркетингову пораду – для України розробити національну модифікацію тої гри Zradnyk GO. Де ловити нада не милих зверюшок, а мультяшні ізображенія наших політиків. Уявляю собі натовпи граждан, які азартно ганяються за Савченко, Ляшком чи Медведчуком, а потом всі завідують, дивлячись на горді пости щасливчиків: “наконєц-то поймав Йулю. Брикалася”. Грандіозний фінансовий успіх гарантований, тим паче многі політики з целью повишенія своєї популярності ще й платитимуть, шоб їхнє ізображеніє тоже попало в ряди разисківаємих потвор. Особенно перед виборами.
Но шутки-шутками, переводим вніматєльний взгляд на закордон. Пока дід пише обзор, члєни МОК ще попивають каву і рассуждають, чи не сократить чуть-чуть команду РФ. Например, в 10 разів. Шоб по арені стадіона в Ріо пройшлася команда не з 400 пишуших допінгами атлєтов, а якихось 40 задохликів з виразами облич бурлаків на Волзі. Да, марширующа под цветами аквафреша команда РФ, равна по колічеству якомусь Вануату, ето жостко. Но справедливо, ібо наочно демонструє реальне місце Росії в современном міроустройстве.
Сінхронно з МОК кохве собі налили і нафтоаферісти. Й закусюючи рахат-лукумом, ніжно тронули ричаг управління міровими цінами на нафту - ціни дрогнули й послушно поповзли вниз, ниже 45 долларов за бочку. Одновременно з цим стиснулися тіски, в яких зажаті дряблі тестікули містера Х.
Містер Хуйло зжав зуби, вирячив глаза і питається сказать шото члєнораздєльне, но видавить із себе нічого не може. “Харашо” – сказали мірові лідери і поставили в історії болєзні містера Х якусь галочку. Та начали собирать чумадани в далеку дорогу. Бо многі лідери хочуть лічно побувать на Олімпіаді, а для цього нада буйного пацієнта надьожно зафіксірувать.
Сам Хуйло на відкриття Олімпіади їхать не збирається, в нього яйця в тісках і з такою ношею путєшествувать не дуже удобно. І радосно махати руками з трибуни спортцменам не получиться – махне рукою, тіски впадуть, яйця оторве, пальці на ногах скалічить. Так шо руки в Хуйла зайняті, вони вже не для онанізма на портрети царя Петра й Денікіна, а для болєє существенних надобностєй поддержанія штанов.
В послєднє врем’я, однако, багато разговоров про ожидаєму третю мірову війну, яку Хуйло якоби собирається разв’язать в бліжайше врем’я. На це дід скаже таке – Хуйла прогнозірувать удєл психоаналітиків, а не сільських обозреватєлєй. А слухати, шо кажуть політики та генерали тоже особо не варто, бо їхня задача – кошмарити народи самими мрачними прогнозами. Шо вони й успешно роблять. А коли прогнози не збуваються, політики й генерали намекають, шо це вони предотвратили біду і підставляють груди для нових ордєнов.
Тєм нє менєє, разговори про невменяємость Хуйла посилюються і інспіріруються еті разговори нєпосредственно з Кремля. Значить, хренові діла у Хуйла, єслі на патєфон знову ставлять стару пластінку про “я такой дурак, шо на всьо способен, дєржітє меня сємеро”. Як далеко способен зайти пацієнт в подобних разговорах сказать сложно. Но провокації вполнє возможні: Хуйло такий дебіл, шо вполнє може і Воронєж побомбить. В будь-якому разі, тим кому положено, розслаблятися не варто. На носі в нас Олімпіада, а це таке врем’я, коли в Хуйла наблюдається особе помутнєніє рассудка.
Однако, стєпень того помутнєнія прямо пропорціональна кількості олімпійських медалей, здобутих РФ в командном зачотє. І якщо це наблюдєніє вірне, то предстояща Олімпіада угрози начала нової війни не несе. Кількості медалей, які получить в свою копілку команда РФ для національного чванства і, соответственно, начала нової війни, буде явно недостаточно - члєни МОК, держа в руках баночки з мочою, строго стоять на стражі миру і спокойствія на планеті.
Армія наша поступово й неухильно посилюється, дідусь постійно спілкується з воєнними, які єстєственно, вічно жалуються. Бо вони ж українські воєнні. Но тут інтєресєн характєр жалоб, який переживає певну еволюцію. Єслі раньше, два роки тому, жалувалися на отсутствіє первого нєобходімого, то січас скаржаться, шо малувато високотехнологічних дівайсов. Армія й має бути вічно недовольною та прожорлівою, але це наша Армія, і її треба підтримувати, пестувати й забезпечувати. Пам’ятаймо про це.
З Турції пишуть, шо султан Ердоган на правильном путі і щодня радує обозреватєлєй новими арестами, репресіями проти представників нових професійних сообществ. Січас він уже взявся за медиків і одновременно обіщає помінять конституцію. Точно так само, лише нєсколько свободнєє, вели себе в Кампучії красні кхмери во главе з нєзабвенним Пол Потом. Ті тоже сначала вирізали усіх вчителів і в результаті в країні не осталося жодного двійочника. Бо двойки ставити стало нікому. Прозорлівий Пол Пот тут же поняв, шо він знайшов геніальний путь боротьби з проблемами і рішив бороться з за здоров’я населення. Для чого, єстєственно, розстріляв усіх дохторів. І в країні не осталося жодного больного, бо діагнози ставити було нікому. Потом Пол Пот тоже поміняв констітуцію, де було записано, шо Кампучія являється самою свободною, демократичною державою світу, а власть принадлєжить ісключітєльно народу. В общем, султан Ердоган движеться в похожому направлєнії, темп узяв високий, соціальна база недовольних щодня поповнюється, недовольство стає дедалі помітнішим. Так шо на обрії вполнє отчотліво маячить судьба Пол Пота. Який ощаслививши камбоджійців винуждєн був скриваться в джунглях де його зрештою, кажеться, грохнули свої ж.
Но пока Ердоган при власті, Меркель пользується удачним стєченієм обстоятєльств, щоб збагрить із шиї ЄС стару важку ношу у вигляді вопроса про членство Туреччини в Євросоюзі. Про безвіз із Туреччиною вже даже не заікаються. Но природа пустоти не терпить, замість турецького вопроса в Євросоюза появляється вопрос український. Україна тихою сапою підбирається до ЄС все ближче. І тут главне європейців не вспугнуть.
Сохраняєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за полонених, помагаємо Армії і забезпечуємо неуклонний ріст благосостоянія своїх родин.
І слєдім, шоб віздє був порядок. А не то, шо січас ☺
P.S. Зранку інформаційна стрічка принесла сумну звістку про смерть Ореста Субтельного. Дідусь, який і сам колись спрагло читав його “Історію”, шле в далеку Канаду щирі співчуття рідним, близьким, колегам та учням видатного історика.
Доля подарувала професору Субтельному рідкісну удачу, яка далеко не завжди випадає вченому. Його знаменита книга не просто стала свого часу бестселером. На зламі 80-х і 90-х років тодішнє населення УРСР здивовано роззиралося навколо не дуже розуміючи, що таке Україна і яка її історія. Не було тоді ще України. Було радянське населення без вітчизняної історії. І тут з’явився Субтельний. Дуже вчасно.
Дякую, пане професоре.

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 28 липня 2016, 01:14     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
43356 Свирид Опанасович
11 год. ·
В центр Києва зараз можна й не їхать.
Дідові, як і многим, той поп-парад нєсколько попортив робочі плани на день, зато образувалася свободна минутка. Протягом якої послухав радіо, де гражданє жваво дозвонюються до студії і висказують нащот поп-параду свої суждєнія. Но все якось мелко, вузько і з сіюмінутних позицій. Ніхто не дивиться на проісходяще масштабно і широко. А зря.
Бо єсть два дєятєля, які наблюдають за тим поп-парадом особенно вніматєльно. Один - то патріарх Гундяєв, який то всьо затіяв. Другий - патріарх Варфоломій, для якого те представлєніє і проводиться.
Задача поп-параду - показать Варфоломію мощ і силу МПЦ в Україні, шоб той і думать не смів лізти в українські церковні справи.
Потому Гундяєв так заінтєресован в масовості і грандіозності дійства. Єслі же под це діло хтось комусь натовче пику, чи покажеться якийсь інший зверіний оскал українського націоналізму, то то буде дуже приятний Гундяєву бонус. Він тагда скаже Варфоломію: "Ти крові хочеш? Ану, руки проч від України!".
Варфоломій же, як ми знаємо, зараз в бігах, кажеться в Словенії. Но наверняка уважно спостерігає за проісходящим у Києві, вистраюючи в голові хитрі алгоритми будущих дій. Відірвати від Москви українське православ'я - місія богоугодна і для нього дуже спокуслива. Бо помимо прочого, грозить солідними фінансовими поступлєніями в скудний бюджет Константинопольського патріархату. А средства нужні, бо в патріарха грандіозні плани нащот посилення православ'я в світі. А тут якийсь Гундяєв вічно під ногами плутається.
Гундяєва тоже можна понять, в нього ситуація ужасна. Втратити Україну.... свят-свят-свят... Він же прекрасно розуміє, шо основна опція, яка держить многих українських православних в лоні МП - це "канонічность" РПЦ. Бо православні церкви в Україні, які не признають Гундяєва, являються проклятими разкольниками, грішниками, гореть ім всєм в аду. Для багатьох вірників це серйозний аргумент.
Але ситуація кардинально зміниться, якщо Варфоломій раптом прийме українських православних в материнське лоно Константинопольського патріархату. Канонічність якого сомнєнію не подлєжіт і вона намного круче, чим у Гундяєва. В общем, на обрії в Гундяєва дуже реалістично замаячила перспектива, шо в скором времені від УПЦ МП остануться рожки да ножки.
Шо дєлать в цій ситуації небайдужим громадянам? Спокойно наблюдать. Хунта кажеться робить все правильно, запрета на ходу нема, но все загнано в жосткі рамки прілічій. Будем сподіватися, шо все пройде без ексцесів.
Но одновременно українським православним церквам тепер варто подумати, як помогти Варфоломію прийнять історично правильне рішення. Тим церквам і хунта поможе, я думаю, і Київ масово рушить на правильний захід. Шоб Варфоломій здивовано розглядаючи фотографії велелюдного Києва, смиренно зітхнув і нужний нам томос підписав. А потом повчально піднявши вказівний палець казав заплаканому Гундяєву:?"Ну а шо я міг робити? Ти бачив скільки людей у Києві вийшло просити про перехід в лоно Константинополя? То-то же. Іди, молись і кайся. Пшов звідси!".
А Хуйло... Ну а шо Хуйло? Той опариш дадєн Росії Історією в качестве могильщика її билого велічія. І політичного, і економічного, і церковного. Даже спортивного, у чому ми всі скоро із задоволенням пересвідчимося.

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 29 липня 2016, 18:08     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
43444 Свирид Опанасович
6 год. ·
Доброго здоров’я, друзі! Надворі в нас п’ятниця, завтра субота і ето прекрасно. Заварюєм собі чай чи кохве, або ще краще - миємо стиглі та смачні літні фрукти і пригощаємо ними колєг та колєжанок. Бо хороша атмосфера в робочому колективі – залог високої продуктивності праці при здоровій нервовій системі сотрудніків. Тож вгризаємося здоровими зубами в абрикоси і персики, наблюдая краєм глаза, як колєжанки “ойкають” витираючи персиковий сік з декольте. Діло житєйське, не будем п’ялиться і смущать колєжанок, краще зробим вигляд, шо наша увага всєцело поглощена новостями дня. Ітак.
Мірова закуліса продолжає свої жестокі ігри із роздутим самомнєнієм Хуйла, а коли надоїдає його пинать, то робить в тому самомнєнії акуратні дирочки. І весело наблюдає, як Хуйло смішно шипить іспуская із отверстій смрадний дух. На проводах олімпійської зборної в Ріо, Хуйло шипіло особенно кумедно, смішно сотрясало кулачками і посилало нєведомим вражеським силам страшні проклятія. Не наважуючись, однако, ті сили назвати поімйонно. Бздить бо.
Таких проводів ще не знала історія мірового олімпійського двіженія, над ними постібалися всі, кому не лінь, а дід нагадає, шо це ще лише цветочки. Предварітєльні ласки международних олімпійських чиновників продолжаються, дєйствують вони грубо і расчотліво. Кажеться, ще до кінця не вирішено скільки спорцменів з РФ буде допущено до Олімпіади, но вже ясно, шо про перві місця в командному заліку ватніки можуть забути. А якщо ще РФ в командному заліку випередить Україна... можна собі уявити яка панпідемія гемороїдальних колік скорьожить многострадальну Росію.
Патаму шо не нада було чіпати Крим. Кстаті, про Крим. Вкравши Крим, Хуйло дедалі більше не понімає, шо з ним дєлать, радость рассєялась і тепер видно, шо толку йому з того Криму ніякого, сплошні проблєми. Стирений кримський чемодан оказався тяжолою ношею, ще й без ручки. То Хуйло його пристьобує за шо попало, шоб якось облєгчить брем’я. Тепер адміністративно присобачив Крим до Южного федєрального округа, якому той полуостров нужен, як зайцю стоп-сигнал. А саме цікаве, шо кримчан ніхто не спросив. Ніяких плєбісцитів-референдумів – передали їх гамузом новим помещикам, як кріпаків.
Международна діпломатія планомірно продовжує заходи, шоб тема Криму не сходила з міжнародної повістки дня: вчора в ООН клоун Чуркін оп’ять був змушений тяжело пихтя залазить на стол, спускать штани і накладать вето. Ніхто іншого від нього й не сподівався, розрахунок по всій відімості був іменно на це. МЗС привично вшкварило решітєльний протєст, і якщо комусь здається, шо то все несущественне сотрясаніє воздуха, той ошибається. Росію за Крим треба і будуть постійно сіпати та каждий раз заставлять відгавкуватися. Час іде, ситуація змінюється і со временєм Москва ще буде умоляти хунту забрать Крим назад. А хунта впиратиметься і видвигатиме встречні наглі требуванія в стилі достопочтєнного Ебенезера Дорсета.
Хуйло все ще сподівається на падєніє хунти і колапс України, і чим сильніше він сподівається, тим решітєльнєє українці сплачуються вокруг ненавидимої многими хунти. Бо є в житті українця дві радості: обматюкать рідну власть і зробити шось назло врагу. Як бачимо, жодних протіворечій в цьому українці не бачать, тому матюкаючи владу одночасно решітєльно і жостко захищають її від любих вражеських поползновеній. Бо це наша власть, і тільки ми маємо право над нею іздіваться.
Тим часом у самому царстві московському назрівають приємні процеси, Хуйло жопой чуствує, шо ситуація в нього не слішком надьожна. Опора Хуйла – лояльна йому вища бюрократія і силовики, які послушані пока їх годують і чухають за вухами. Но мірова закуліса потурбувалася про сокращеніє кормової бази, то годувать чиновників і силовиків поступово становиться нічим. Розгодовані вовкодави Хуйла привикли до ізобілія і умерять апетити не готові. Тому начинають шакалити одне проти другого, виривая куски пожирнєє із пасті товаріща. Відімо, це й є основною причиною, кадрових смещеній, затіяних Хуйлом для наведєнія порядка.
Бо в Хуйла нема другого вихода, як замість чухать ситих вовкодавів за вухами, начать їх наказувати і примінять пльотку. Чого раніше ніколи не було. І вовкодави знали – можна всьо, кроме предатєльства Хуйла. Це правило їх вполнє устраювало. Але зараз Хуйло міняє правила, шо визиває в стаї його друзєй нєдоуменіє і страх. Вони тепер не чуствують себе надійно захищеними, прежні заслуги не гарантують нічого. І в них поступово визрівають разні запрещонні мислі від “спасайся кто может” до “нада шото дєлать”. Іначе, знімуть із вкусної должності і посадять в тюрягу. Таким образом создаються необхідні предпосилки для осуществлєнія самої страшної фобії Хуйла – предатєльського удару в спину своїми ж. Чого йому й пожелаєм.
Хуйло кажеться собрався полетіть в Словенію і нашо це Словенії ясно – Борут Пагор, відімо, завідує фінському колезі Нііністьо і тоже хоче підняти значення своєї країни в епохальній боротьбі з Хуйлом. Возможно Хуйло шось хоче сообщить Западу через Пагора, а бути посередником приятно і вигодно. В любому случаї Словенія ніколи не була й не буде ненадійною ланкою в цепі ЄС чи НАТО, тож усматрювать зраду тут точно не слід. Є ще завиральна конспірологічна версія, шо Хуйло обеспокоєн майбутньою втратою православної України і собирається лічно переговорити з патріархом Варфоломієм, який вроді досі сидить у Словенії і вертаться в Стамбул не собирається. Пока шо цю мисль дід розвивати не буде, побачимо, чи патріарх взагалі прийме заблудшого раба божого Вована.
Константинопольський патріарх Варфоломей весь цей час хранить смиренне молчаніє, а це точний признак, шо вніматєльно наблюдає за проісходящим у Києві. Поп-парад пройшов без ексцесів, хунта неожиданно для многих сработала професіонально, загнавши той парад у жосткі рамки прілічій. Тож, многомільйонної поддержки Гундяєва в Україні Варфоломій не побачив. А значить і з Хуйлом стрічатися смисла небагато. Разве шо, усовістить по поводу намеченої зустрічі з Ердогавном. Зато в патріарха є смисл подумать про восстановлєніє історичної справедливості путьом повернення України-Руси в лоно материнської церкви. Наблюдаєм.
В далекій Америці продовжують пугати ізбіратєлєй Трампом і прикметно, шо його дурні висловлювання щодо Росії, Криму та Хуйла майстерно використовуються політтехнологами проти нього ж самого. Дід не раз казав, шо ідеальнішого спаринг-партнера для Хіларі, ніж Трамп, придумать невозможно. З любим вменяємим соперником шанси Хіларі були б существенно ниже, отже якщо Хіларі Трампа здолати не зуміє, то я вже не знаю... Але думаю, що здолає. А якщо ще докажуть, шо Росія вмішувалася в ізбіратєльну гонку, помагаючи Трампу, то реакція нової презідєнтші США може бути запередєльно жестока. Хіларі женщина ісключітєльно мстітєльна.
Інша дамочка, Тереза Мей з Британії покашо вполнє радує, а її братиславська заява про возможность використання ядєрної угрози проти Росії визвало в пам’яті многих образ нєзабвенної Маргарет Тетчер. Так шо, як бачимо, Ангела Меркель вже не одна, дівчачий клуб проти Хуйла поповнюється, Даля Грибаускайте довольно посміхається.
Зберігаємо бадьорий бойовий дух, домагаємося звільнення всіх українських полонених, долучаємося до святої справи посилення нашої Армії і ведемо себе так, щоб нашим правнукам не було за нас стидно.
І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас :) .

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 29 липня 2016, 18:40     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
КАЗКА НА НІЧ
НАПИСАВ RUSLAN GOROVYI ОПУБЛІКОВАНО В КАЗКИ ДРУК E-MAIL
28 ЛИП.

- Привіт!

Толік вискочив з метро коли саме почув знайомий голос. Розвернувся. Так і є. Світлана. В якійсь легкій сукні. Зовсім не змінилася, така ж струнка, усміхнена.
- Привіт, - він нахилився і поцілував її в щоку.
- Якими судьбами? - Світлана дістала з пачки тонку цигарку.
- Відпустка, - Толік клацнув запальничкою даючи підкурити, - майже тиждень.
- Ясно. Теж треба.
- Угу.
Світлана випустила дим.
- Яка ж у тебе страшна борода. Сива...
- Бач як вчасно ти діда здихалася?
- Припини. Ти ж знаєш, що річ не в бороді.
- Вибач, вирвалося.
Світлана нервово випустила дим, було видно, що розмова раптом вибила її з рівноваги.
- У Лізи все добре.
- Я знаю, - Толік посміхнувся.
- Так? - Світлана примружила очі розглядаючи його, - і звідки?
- Я з нею говорив. Вчора.
- Навіть так? - жінка закусила губу, - дивно, вона нічого не казала.


- Татова доця.
- Це смішно? - Світлана майже зірвалася на крик, - ти розвалив все. Родину, дім, весь наш світ. Кинув і пішов на війну. А тепер я ще й не знаю коли і про що ти говориш з донькою?
Толік мовчки дивився на Світлану. А що казать? Номінально так і є. Розвалив. Пішов. А мав рятувати? І лишитися? Клеїти те, що вже луснуло і слідкувати за зведеннями зі сходу? Обирати між стосунками і хлопцями які гинуть?
- Ти ж сама знаєш, шо війна в наших стосунках ні до чого.
- А я? Я теж ні до чого? А Ліза?
- Ти маніпулюєш, ти ж знаєш, що я все роблю для доні.
- А коли тебе вб'ють? Ти теж все робитимеш?
- Мене так само може цеглина чи он той Бімер, шо мчить як самошедчій переходом.
- Демагогія.
- Ні, Свєт, просто ми знову не чуємо одне одного. Ми дуже різні.
- І чому ми такими стали? Хіба ми цього колись прагнули?
Толік замовк і довго дивився на Світлану.
- У мене немає відповіді. Я не знаю як з'являється іскра між людьми і чому вона зникає.
- Знову наша розмова не складається, - Світлана викинула недопалок в смітник, - як і завжди. Бувай.
Вона розвернулася і швидко пішла від зупинки вглиб мікрорайону. Толік кілька хвилин дивився їй вслід, а потім розвернувся і пішов не озираючись в протилежний бік.

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 31 липня 2016, 00:24     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
43496 МІХАІЛ БАБІЧ НАВЕРНЯКА...
НАПИСАВ ДІД СВИРИД ОПУБЛІКОВАНО В ДІД СВИРИД НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ ДРУК E-MAIL 30
ЛИП.
did s

Міхаіл Бабіч наверняка десь сильно проштрафився ілі шось учудив екстраординарне, єслі Хуйло рішив наказать його таким жестоким способом. І возможно, рассматрюючи лічне дєло Бабіча, Хуйло мстітєльно шипів: “Я тя в Кієве сгною, скатіна”.

Бо совершенно очевидно, шо над должностью посла РФ в Україні довліє якесь странне проклятіє. І ця посада – лєбедіная песня всіх російських послів, откуда їм прямий шлях у забвеніє, або прямо в могилу. Кар’єри після Києва точно ніхто не зробив і ісключеній тут нема: Смоляков, Дубінін, Абоімов, Чорномирдін, а тепер Зурабов... Всі льотчики збиті.

Хтозна, може причина в тому, шо зданіє Залізничного райкому КПСС в м. Києві, де зараз розміщено посольство РФ, давно намолене не одним поколінням небайдужих громадян. Які каждий раз проїзжая повз нього плюються, тицяють туда дулі або просто дивляться неодобрітєльно. А якщо ще згадати, що буквально недавно, 30 травня, там помер і временний поверенний РФ Андрей Воробйов... мимоволі задумаєшся.

Отже, не нада сильно умствувать на тему, на шо Хуйло намекає, намереваясь назначить в Україну посла-дєсантніка по кличці “М’яснік” (кличка, кстаті не від особенностєй характєра Бабіча, а від того, шо послє армії фігурант нємношко спекулірував через “Росмясмолторг”. А скоріше, не спекулірував – бо тут нада мать мозги – а просто кришував корупційні схеми і помагав харошим людям у великих фуражках наживаться на поставках армії молока і м'яса).

Да, можна усмотреть в кандідатурі Бабіча свідоме заниження уровня посла, раньше на цю должность посилалися дєятєлі рангом значітєльно више. Або, возможно, Хуйло сподівається, шо хунта обідиться, не дасть агреман і тим продємонстрірує свою неконструктивну сущность. Но друзі мої, шо залежить від того нещасного Бабіча? Приїде в Київ і сидітиме тут нишком, шоб нікому на глаза не попадаться. Для нього це дуже обідне пониження. То лі дєло бути постпредом презідєнта в Приволжском федєральном округе, де одного населення як у Польщі чи Канаді. І поміняти приволзьку вольніцу на сидіння в затхлому кабінеті на Повітрофлотському проспекті, шохвилини відчуваючи як із тебе уходить жизнь під енергетичними атаками небайдужих громадян...

Тому, вероятнєє всього кандідатура Бабіча - то внутріросійські тьорки-мутки і Хуйло посилає в Київ кого йому не жалко. Бо для общенія з Порохом у Хуйла є кум Мудачук. В якого унікальний талант пройобувати все, за шо лише не візьметься. Так шо той Бабіч, я думаю, на самом дєлє нужен Мудачуку. Шоб було на кого скидать ответственность за собственні пройоби.

А на рахунок уміння наших людей проклясти... Колись давно, коли дід був ще молодим свіжожонатим приймаком, теща моя (дуже хароша женщина, между прочим) неосторожно глянула на мене іскоса. На ранок в мене єстєственно розігнало ячмінь на лівому окові, теща іспугалася і всполошилася. Хароші зяті на дорозі не валяються, то вона взялася вилікувать глаз народними методами. І тицьнула мені в око дулю. І шо ви думаєте – до вечора ячмінь дійсно розсосався. Зато розпух ніс.

От би її послом України в РФ назначить. На один день. Шоб вручила Хуйлу верітєльні грамоти, а потом резко йому в самісіньку ботоксну пику дулі з двох рук: “шоб тебе чиряками обсипало, шоб тобі срака по шву розійшлася і т.д., і т.п.”. Но їй Хуйло агремана точно не дасть. Сцикун.

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 06 серпня 2016, 08:33     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
43752 Свирид Опанасович
21 год ·
Доброго здоров’я, друзі! Дідусь нарешті повернувся з далекої дороги і знову приступає до дєжурств на посту сільського наблюдатєля. Тож заварюємо собі традиційні ранкові напої, зручно вмощуємося і смотрім.
Є багато речей, на які людина може дивитися безконечно. Особенно – наблюдать, як міцнішає наша Армія. Лічно дід спостерігає за становленням Армії вже два роки і зараз самому не дуже віриться яким було наше військо образца літа 2014 року. Напіводягнена, недоекіпірована, і чого гріха таїни - напівп’яна та з голою сракою українська Армія вже тоді була грізною силою. Тим приємніше бачити теперішній прогрес, хоча ідеалізувати військо також не варто – недоліків там все ще више криші.
Але все ж таки, вигляд крепких, підтягнутих, гарно екіпірованих і озброєних українських воїнів гарантує хороший настрій та уверенность в завтрашнєм днє. А при посєщенії бойових підрозділів виникає знайоме багатьом із вас нестерпне бажання ще щось таке їм привезти, шоб воїни були ще краще оснащені, шоб Армія була ще мощнєє. Тому чим гадати – нападе Хуйло чи не нападе – лучше себе не здержувать, а допомагать Армії. Бо чим сильніша Армія, тим слабше бажання врагов пробувать її на прочность.
Тим же колегам і друзям, які від допомоги Армії не воздержуються, дідусь настоятєльно рекомендує планувати поїздки в зону АТО так, щоб соєдинять приятне з полєзним – заїзжати, наприклад, до міста-героя Маріуполь. Що відкриває приємну можливість покупатися в теплому морі, поїсти смачнющі кавуни та і взагалі відпочити. Страданія і самоотреченіє нікому не нужні, тим паче, шо з моєї точки зору, якийсь Лазурний берег нашому Маріуполю і в подмйотки не годиться. То чого упускать возможность? Лічно дід вернувся з Маріуполя отдохнувший, накупаний і готовий псувати варагам нєрви з потроєною енергією. Де тут враги? Давайте їх сюда :)
Далека дорога завжди дає можливість воочію пересвідчитися, шо твориться в країні, у всякому випадку по путі слєдуванія. Докладую –дороги забиті автомашинами, грузовим транспортом, всі кудись їдуть, всі заклопотані ділами – на упадок і запустєніє та картина ніяк не похожа. Поля ж гарно зорані і радують око як у Запорозькій, так і в Дніпровській, Полтавській, та Донецькій областях. У Київській, наверно, тоже, але їхав уночі, не бачив. Однак, на мій сільський взгляд ясно, що кризи в сільському господарстві тоже не передбачається. Працелюбна країна трудиться і може й добре, що переважна більшість населення даже не здогадується про существованіє фейсбука. От би ще тєлєвідєніє було не таке, як щас... Бо прийде людина після важкої праці додому, сяде вечерять, а тут в тєлєвізорі якісь дєятєлі розказують про своє бачення проблем села, псуючи людям апетит.
У фейсбуці ж після повернення дід застав вполнє ожидаємий ад кромешний, який чуть менєє, чим полностью, состоїть з болєзнєнної реакції граждан на всяку сіюмінутну хрень. Лідерство тут продовжує удержувати Надія Савченко, котора з завідним постоянством видає на гора все нові і нові порції херні, аналізувати яку серйозним людям відверто нецікаво. Тим паче, шо жодних практичних наслідків оті заяви не мають і мати не можуть. Но проніцатєльні люди не можуть не звернути увагу на інтєреснєйший феномен: чим дурнішу заяву оприлюднює Савченко, тим... (барабанная дробь) тісніше небайдужа общественность сплачує свої ряди вокруг хунти і лічно Пороха. Тому якщо в Пороха й надалі будуть такі “опасні” опоненти, як Савченко, то в нього всі шанси побить рекорди пребуванія у власті, посрамивши даже Роберта Мугабе.
Сама Савченко про такий несподіваний ефект від своїх заяв вряд лі даже здогадується, не в її правилах аналізувати наслідки своїх дєйствій. В її правилах – упорствувать. Но в нас народ намного впертіший за Савченко і чесно кажучи, я не дуже представляю, шо могло би змінити нєліцеприятне мнєніє общественності. Разве шо вона здогадається піти з політіки і влаштується на якийсь тєлєканал вести передачі про виживаніє в джунглях Амазонки та Індокитаю. Но при условії – і це телеканал має окремо виписать в контракті – шоб не казала ні слова про політіку. Лише про тигрів, акул та про калорійну ценность і вкусові качества верблюжої колючки. От тоді, возможно, з часом, така передача, могла би получити вполнє прілічні рейтинги. Та й Савченко змогла би нарешті утолить жажду екстріма і бравіруванія наплюватєльським відношенням до свого життя і здоров’я, заткнувши за пояс самого Бер Гріллза. Но сама вона про уход із політики даже не думає, тому в нас всі можливості побачити яким є предєл падіння рейтинга діпутата в лабораторно чистих умовах.
Її голодування, постоянно озвучуємі презідєнтські амбіції ніхто всерйоз не сприймає, а чим більше вона упорствує, тим сильніше в людей роздратування. І від цього можна було би відмахнутися, якби Савченко не знаходилася в зоні ризику – якщо в Кремлі готуються сценарії псування Пороху жизні, то Савченко являється ідеальною жертвою. Це даже не Бузина, який положа руку на серце нікому не був особенно інтєресним. А скільки було крику про фашистів, які вбили велікого русского пісатєля? У випадку ж із Савченко все набагато серйозніше - кремльовська пропаганда тут же взорветься радісним: “Порошенко убрал опасную конкурентку”. Хотя то, шо Савченко не конкурентка і тим паче неопасна, ясно любому. Я пишу це лише для того, щоб озвучивши такий сценарій зменшити вірогідність його реалізації. І наштовхнути тих, кому положено на мисль – може до Савченко охрану приставити? Цілодобову.
Тєм нє менєє, обмін полоненими наверняка готується, хоча Савченко з її голодуванням до того не має жодного відношення. Відношення має тверда позиція Запада і хренова ситуація в РФ, яка сформувалася в результаті упом’янутої твердої позиції Запада. Яка не проходить для Хуйла безслідно.
Кстаті, хто наблюдав за Хуйлом во врем’я його недавнього візиту в Словенію, не міг не помітити, як наш пітомец снік, який він став тихий і даже жалкий. Шото лєпетал про общу ответственность за безопасность і мир во всьом міре та подобострасно заглядав у рот Боруту Пагору. А ведь ще місяць тому, в Фінляндії, ніс привичну околєсіцу, бравіруя мощью Росії і готовностью сражаться з НАТО до послєднього фінна. А от у Словенії вже ні – пика в Хуйла була постна, того і гляди замироточить сльозами раскаянія.
В серйозність намірів Хуйла поміняти лінію поведєнія на послушну ніхто єстєственно не вірить, но всьо же у Словенії ми бачили Хуйла емоційно опустошонним і пришибленим. Що й не дивно – такі потужні удари по самолюбію, які завдав МОК накануні Олімпіади в Ріо, не видержить ніяка нервова система. Тим паче така стара і розшатана, як у Хуйла.
Про Олімпіаду дідусь зараз нічого писати не буде, скоро той “тріумф велікодєржавной мочі” ми побачимо самі. Але ясно, що місце в командном зачотє уверенності Хуйлу точно не добавить, що нам, собственно і нада – запугане і пришиблене Хуйло лучше Хуйла самоуверенного. Іронічно наблюдаєм.
Про несостоявшогося посла Бабіча я вже висказувався і продовжую триматися думки, шо вознікновеніє тої кандидатури було результатом внутріросійської околовласної кризи. А не попиткою послати в Київ якогось діверсанта для псування небайдужим громадянам нєрвів. Хуйло, движимий фобіями перед грядущим 17-им, інстинктивно розставляє на всі важні должності вірних собі силовиків, які хоть і не професіонали в економіці чи дипломатії, зато Хуйлу лічно предані. Посол у Києві – позиція з точки зренія Хуйла важна, но существує опасность, шо Порох любого російського посла купить з потрохами. Порох, кстаті, така цяця, шо вполнє на це способен. Не учитувати цієї опасності Хуйло не може, тому й предприняв попитку нахрапом пропихнути такого странного кандідата, як Бабіч. Но хунта лише посміялася над наївним Хуйлушою і замість агремана дала Бабичу поджопнік. Ніяких серйозних наслідків такого демаршу не буде і це просто епізод, який ілюструє глупость Хуйла і возросшу наглость уверенної в собі хунти.
Растуща нєуверенность Хуйла обумовлена не лише оплєухами від МОК і возросшим хамством хунти. Но і стремітєльно сокращающимися дєнєжними заначками. От ви коли ходите в магазин чи на базар, звернули увагу на своє самоощущеніє. Яке залежить від того, скільки у вас в даний момент грошей в гаманці. Коли грошей багато, ви й чуствуєте себе впевнено, шагаєте широко і з продавщицями жартуєте. А продавщиці безошибочно чуствують – клієнт з дєньгами. І усміхаються вам у відповідь. А коли дєнєг мало, то в людини даже походка міняється. І вираз обличчя тоже, бо в очах калькулятор – блін, дожити б до зарплати. А продавщиці, соответственно, не іспитують до таких покупатєлєй ніякого уваженія.
Особенно тяжко ніщету переживають люди, які привикли бути багатими і не рахувати грошей. І вони готові на любі жертви, лиш би знов ощутить приятну пухлость кошелька. Ситуація в РФ реально хренова, хотя дані про справжню економічну ситуацію охраняється там як сама главна государственна тайна. На рівні з графіком косметологічних операцій презідєнта РФ. Хуйло винуждєн держать фасон і прикидуваться, шо все іде харашо, но в нас є внєдрьонний у кремльовську шушеру супер-пупер агент. Який не просто регулярно розкриває реальну картіну проісходящого в фінансовом сєкторе Росії. Но і дає Хуйлу превосходні совети.
Сірожа Глазьєв - а речь єстєственно о ньом – з чисто українським упорством вже два роки продвигає ідею включить печатний станок і напечатать тих рублів, шоб їх було завалісь. І, кажеться, нарешті свого добився - запланована, нічим не обеспечена емісія в розмірі 3,6 трлн. рублів, доказує, шо дєнєг у Хуйла нема, а скоро не буде совсєм.
Це обстоятєльство вносить в душу ізвесного бессеребряника Лукашенка понятне волнєніє і винуждає його розвертатися в бік США. Лука якраз вчора зустрівся з временним повереним США, наговорив Америці три короби компліментів і тепер жде від Хйла обичну в таких случаях СМС-ку: “Перевел тебе пару ярдов зелєні. Подавісь, скатіна”.
Да, трудно буть в Москві сцарьом, особенно єслі ти Хуйло. І особенно, коли не за горами грозний 17-й. Наступлєнія якого Хуйло наверняка страшиться. Тому і жести в сторону Запада з часом будуть все дружественнєє, улибки в адрес мірових лідєров всьо подобострастнєє. І наглі виходки хунти воно смирно проглатуватиме без такого обіженого виду, як у 2013-му та 2014-му. А ми робим висновок: оплєухи і затрещіни – не панацея, канєшно, але й їх оздоровітєльного ефекта отріцать нільзя.
В Туреччині тим часом розвивається своя інтєресна херня, султан Ердоган так увльокся мочиловом своїх настоящих і мнімих врагов, шо того і гляди зверне собі шию. Но діда в смислі Туреччини зараз більше всього інтєресує, шоб султан не чіпав патріарха Варфоломія, в которого перед Україною своя історична місія.
Варфоломій, змившись перед самим путчем із Туреччини, совершив паломництво до Словенії, Франції та Швейцарії, огледівся там і вже повернувся у Стамбул. Шо саме він робив у Європах точно не відомо. Ізвесно лише, шо проводив якісь встречі і консультації, результати яких широкій общественності тоже не сообщаються. Но тут, вдруг, почалася гаряча пора в архієпископа Тельміського Іова, которий по суті курує українське питання. І которий шото зачастив до Києва. За його перемещеніями наблюдать інтєресно і познаватєльно і ця інформація часом дає більше, ніж інтерв’ю самого Іова. Бо у своїх висловлюваннях цей 42-річний канадійський галичанин завжди дуже обережний, хоча й не приховує, що Константинополь вважає Україну в якості своєї канонічної території. Но така заява сама по собі здатна викликати в Гундяєва гостру істерику і бажання доказувати, шо на самом дєлє православіє в Константинополь прийшло з Москви.
Тим часом ковбой Обама не може оставаться глухим і сліпим до проісходящого в Туреччині і посилає в Анкару госсєкретаря Керрі, функціональні обов’язки якого предусматрюють регулярне общеніє з разними мудаками. Керрі полетить в Туреччину через два тижні і якими будуть результати того візиту, побачимо. Но умні люди вже тонко іронізують: ми бачили, шо случилося в Туреччині, коли Керрі знаходився в Росії. Шо ж має проізойти в Росії, коли Керрі полетить в Туреччину? Злорадно наблюдаєм.
Та сохраняєм бадьорий бойовий дуї, держим кулаки за полонених, всячеськи допомагаємо Армії та не забуваємо наслаждаться радостями життя.
І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас :) .

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 10 серпня 2016, 22:49     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
44883 Свирид Опанасович
5 серпень о 16:07 ·
Ух ти, ніфіга собі… Рєпці-Клюбу вже 2 (два) роки. А здається, що це було так недавно…
Літо 2014-го… наш народ, кілька поколінь якого не воювало, вперше зіткнувся із справжньою війною. Не в кіно, а в реальному житті. Думаю, не помилюся, якщо скажу, що тоді всі ми відчули майже такий же шок, якого зазнали і наші діди-бабусі влітку 1941-го.
В інформаційних мережах невпинно прокочувалися найфантастичніші чутки, один другого жахливійший. Часто на рівному місці народжувалися гігантські хвилі паніки та істерики. То вже Харків взяли, то Чернігів, то скоро Київ бомбитимуть, то за два тижні візьмуть Чоп… уряд недієздатний, кругом зрада, армії нема… Путін давно договорився з Обамою, Меркель лягла під Путіна… І ще десятки та сотні подібних вигадок, більшість із яких вкидалися ворогом централізовано та розкручувалися скоординовано. Це зараз слова «все пропало, нас слівают» стали веселим мемом, а два роки тому лунали цілком серйозно. Як відображення актуальної воєнно-політичної обстановки.
Зрозуміло, що ворог тоді відпрацьовував задачу вселити в українців переляк і апатію, бо зневірену країну можна завоювати без жодного пострілу. Інформаційний же спротив розпочався далеко не одразу і практично без участі держави. Все робили звичайні люди, автори-волонтери, котрі не піддавалися паніці і вселяли в людей спокійну холоднокровну впевненість в перемозі. В хід ішло все, що способно завдати врагу інформаційної шкоди та вселити в наших людей впевненість. Вплоть до суржика, який в умовах війни також став зброєю.
Но тих авторів напрочуд швидко банили – адміністрація ж московська. Близькі мені Murzik Vasyljovych, Татуся Бо і ще багато авторів регулярно уходили в бан, як на фронті поранені бійці ідуть в медсанбат. Щоб загоївши рани знову взятися за зброю та йти на передову. Якби за кожен такий бан їм давали по медалі, то ті автори ходили б зараз із такими іконостасами на грудях, куди там Брежнєву ☺
В мене, кстаті, було б лише дві медальки – дід, після другого бану, за порадою розумних людей, ретірувався із зони ответственності московської адміністрації, відкрив акаунт на інозменому сервері і впредь дивився на біснування врагов іронічеськи.
Але наших все-одно банили і доводилося шукати вихід за допомогою солдатської смекалки - з цією метою два роки тому, в розпал війни, був оперативно створений запасний аеродром підскоку – сайт repka.club. Який об’єднав авторів, близьких між собою духом і гумором. Шоб знаходячись в бані було куди писати свої пости, котрі потім розшарювалися тисячами небайдужих громадян.
Це зараз український сегмент ФБ не такий, як два роки тому. Заматєрел, набив кулаки і відростив надпотужні органи чуття “zrada detected”. І сам уже способен розігнать такі інформаційні хвилі, шо ватніки впісюються. Да... історія...
В общем так. Завтра у Києві хароші люди празнують другу годовщину Репки Клубу, куди запрошують усіх бажаючих. Празнуваніє начнеться о 20.00 год, вхід платний, але – всі кошти спрямовуються надійній і перевіреній організації: Білоцерківській волонтерській групі. Активісти якої за тиждень знов вирушають в зону АТО.
Шкодую, що сам ніяк не зможу приїхати, але впевнений, що там і без діда буде весело. Люди соберуться розумні, веселі і талантліві. Обстановка буде невимушена, дружня. А кому повезе, може даже настоящого Мурзіка Васильовича погладить. Єслі той захоче. Не упустіть свій шанс :)

-- Додано 10 серпня 2016, 22:50 --

Свирид Опанасович
6 серпень о 10:56 ·
Нехай звучить пафосно і банально – от люблю я Олімпійські ігри. Хоча й розумію, що великий спорт і здоров’я поняття далеко не тотожні. Але Олімпіаду все одно люблю. Тому зранку навіть настрій якийсь святковий.
Дуже радію за всіх хлопців і дівчат нашої збірної. Страшно собі навіть уявити, яка титанічна праця за плечима кожного з них. Поки їхні ровесники пивко попивали, а дехто й горілкою не брезгував, вони тримали суворий режим і щодня тренувалися. І не так як ми з вами тренуємося, собі в задоволення. А до тошноти, до нервових зривів, доходячи до межі фізичних та психологічних можливостей. Тому вже сам факт їхньої участі в Олімпіаді - величезний результат. Який сам по собі заслуговує на повагу.
Зараз інтернетом гуляє багато прогнозів. Дідусь, як і багато хто з вас, також читав, хто з наших атлетів може претендувати на медалі. Щиро бажаю їм усім успіхів. Однак, не називаю імен, щоб не зглазити.
Але є в нашій збірній одна дівчинка, за яку буду особливо вболівати. Не знайомий з нею, не маю навіть спільних знайомих. Просто з певного часу спостерігаю за її спортивним зростанням - запам’ятав, коли вона у 2013 році взяла юніорське золото на чемпіонаті світу.
Зараз вона ніде не розглядається в якості фаворитки - у тих видах змагань, де вона братиме участь конкуренція просто сумашедша. Це біг на 800 м і 1500 м. І раз вона не фаворитка, букмекери її в упор не бачать, то можна й не боятися її зглазити: ім’я тої дівчинки – Наталонька Прищепа з Рівного.
Недавно Наталка стала чемпіонкою Європи з бігу на 800 м. При чому як стала! Після проходження віражу її акуратно взяли в “коробочку”. Хто колись у таке потрапляв той знає, яка то противна штука – вирватися складно, можна зачепити суперника і заробити дискваліфікацію. А на 800 м частіше за все просто не встигаєш це зробити. Дуже досадно. Як Наталка зуміла з тої “коробочки” вирватися і прийти першою, я досі не розумію. Фантастика. Це трапилося 9 липня, менше місяця тому. Результат вона показала тоді не рекордний і можливо тому її не розглядають в якості фаворитки. Але ж воля яка! Цілеспрямованість.
В общем, дід чекає 12 серпня, коли почнуться легкоатлетичні змагання, та наперед шле Наталці тверду настанову – не тушуватися і нічого не боятися. Бо коли нема страху, в людини виростають крила. Лети, доця, в своє задоволення, так як ти вмієш. А вмієш ти пречудово.
Ну а ми, друзі, також не тушуємося, не соромимося, а взуваємо кросівки і продовжуємо тренуватися в своє задоволення. Нам рекорди не потрібні, нам головне здоров’я.
А кому подобається святковий дух змагань, і хто хоче сфотографуватися з чесно заробленою медаллю, нагадую – традиційний уже Київський марафон відбудеться 9 жовтня. Вся інформація є в них на сайті.
Не обов’язково бігти головну дистанцію – 42.195. Можна націлитися й на півмарафон, можна на 10 км, 5 км, або навіть 2 км. Але тренуватися треба вже і тренуватися регулярно. Вихід на старт без тренувань = авантюра. До старту залишилося якихось 63 дні. Будьмо здорові!

-- Додано 10 серпня 2016, 22:58 --

Свирид Опанасович
Вчора о 12:43 ·
Доброго ранку, друзі! Надворі вівторок, роботи багато і треба спішить, бо скоро п’ятниця. Час взагалі якось швидко летить - ще недавно вроді у дітей канікули началися, а вже скоро кінець літа. Тому стараємося насладиться кожною вільною хвилинкою, фіксуючи приємні миті маленькими радостями життя. Тож заваримо собі запашну каву або ароматний чай, посьорбуючи які погрузимся в примхливі перипетії нашої з вами современності.
Наіболєє цікаві для сільської аналітіки собитія проісходять зараз вокруг Туреччини, де месний слутан Ердоган свято увірував, шо схватив Аллаха за бороду, заліз до нього з ногами у затишну пазуху, откуда задорно тицяє всім вокруг радісні дулі. Ощущеніє безнаказанності і непрекращающогося везєнія понуждає турецького ігромана робити все більші ставки в уверенності, шо удача не відвернеться від нього нікагда.
Сьогодні султан летить в Санкт-Петєрбург, де буде старатєльно облизувать Хуйла – об’язатєльна процедура, яку восточні дєспоти роблять всякий раз, перед тим, як іспользувать врага по назначенію. С етой целью, например, султан широко улибаясь пообіщає Хуйлу всячеське содєйствіє в строїтєльстве Турецького потока, право фінансування якого благородно оставить Хуйлу.
Потом Ердоган наверняка заявить на прес-конференції, шо турецькі курорти ждуть не дождуться російських гостєй, для яких все там буде по висшому розряду. Хуйло довольно скаже “спасіба”, не вникая в подробності, шо вигоди від такої “уступки” Ердогана йому вообще ніякої, бо вона означатиме переливання валюти з Росії в султанську казну.
Цим восточна щедрость султана не органічиться, Ердоган пообіщає Хуйлу всячеське содєйствіє і в воєнной операції у Сирії - операції, в якій заінтєресована Туреччина, но яка ніяким боком не нужна самій Росії. І весь смисл якої для Хуйла зводиться до ілюзії велікодєржавного велічія та в надєждє, шо його похвалять США. А от султану побомбить своїх врагов у Сирії руками Хуйла очінь даже вигодно. От він і буде Хуйла туди завлєкать, соблазняя славой мірового полководца і прочими приторними рахат-лукумами. Ердоган Хуйлу даже проліви откриє, пообіщає не збивать бомбардіровщики і поможе з транспортіровкой войск в Сирію. Ну шо ж, туда їм і дорога. Всьо же лучше, чим стовбичити в Ростовській області і Криму.
Старатєльно облизавши Хуйла Ердоган візьме його под локоток і поведе за шторку, шоб обсудить наіболєє інтєресующий його щекотлівий вопрос – шоб Хуйло в обмен на вишеназвані “уступки” злив йому курдів. Хуйло сначала кокетліво пручатиметься, намагаючись ще щось вициганити з-під Ердогана і султан, тяжко зітхаючи, ніби відриваючи від серця, пообіщає відновити в Росію експорт помідорів. “Турецькі помідори” – краєугольний чинник современних російсько-турецьких отношеній, обладаніє якими давня еротична мечта Хуйла. Тут він вряд лі устоїть і два придурка, которі вообще не розбираються в реальній політиці, вдарять по рукам.
Вийдя под ручки до преси “друг Тайїп” і “друг Владімір” сообщать не набагато розумнішим за них журналістам, шо дві страни договорилися наростити двосторонній торговий оборот до 100 млрд. долларов – красіва цифра, яка ще довго гулятиме на шпальтах росіських та турецьких ЗМІ вводя людей у заблуждєніє. Бо мало хто вникатиме в суть цієї цифри, яка вряд лі буде колись досягнута. Оскільки не та тепер ціна газу, і покупатєльна способность дорогіх росіян давно вже не та. Отже сьогоднішні обніманія-лобизанія Ердогана з Хуйлом – класичний образчик попитки наївного шантажа Запада со сторони ситуативно об’єднавшихся міжнародних придурків.
Чого придурків? Бо Ердоган, відімо, всерйоз не розуміє, шо Хуйло йому курдів не зіллє. Хоть би й дуже хотів. Сам-то Хуйло догадується, шо курдський вопрос внє його компетенції, но давно і настирно дєлає вигляд, шо “хочу солью курдов, нє хочу – нє солью”. Рано чи пізно, коли дойде до діла, а діло не продвигатиметься, подозрітєльний Ердоган вирішить, шо “друг Владімір” його кинув. І дуже обідиться. Но Хуйло тоже обідчивий, розпсіхується і буде ісступльонно давити турецькі помідори бульдозерами. В общем, тут главний вопрос – хто встигне обідитися першим. А в Лукашенка задача не упустить цей момент та нажиться на поставках в Росію і помідорів, і бульдозерів.
Таким образом, теперішнє остязаніє між Хуйлом і Ердогнаном в компліментах дуже скоро плавно переросте в соревнуваніє хто кого крепче обідить. І хто перший добіжить до США, зажав в потном кулачке скальп врага.
Вообще, дід констатує удручающе падіння уровня моралі в средє современних нам царів і султанів, раньше такого не було. Вірніше, було й не таке, но тоді хоть якісь прілічія соблюдалися. А щас, оті Ердоган з Хуйлом, начиталися Макіавеллі і прочої херні, мнять себе хитровижученими політіками та великими історичними персонами. Але обидва закінчать свій трудовий шлях приблизно однаково - екскурсоводи тицятимуть указками в їхні обрамлені дорогими рамками скальпи, які висітимуть на стіні в фойє Білого дому.
Бо якшо європейці гидливо зморщившись стараються держатися від тих аморальних типів подалі, то американці наблюдають за плотськими утєхами Ердогана і Хуйла весьма вніматєльно, довольно потираючи руки. Взагалі, американці, то такі ріб’ята, які отстраньонно наблюдать не люблять і наверняка на якомусь етапі втрутяться. Вопрос лише, на скільки ходов вперед прощитали вони дальнєйші собитія. Але Керрі зараз собирається в Анкару і думається, не просто, шоб покурить із султаном кальян.
Тєм временєм, в самій Сирії ситуація розгортається совершенно не так, як мічтав Хуйло – малєнькой победоносной войни там не вийшло. Влізши здуру в сирійський капкан Росія там прочно ув’язла, даруючи бойовикам і тірарістам чимало радісних хвилин спостерігання за падінням російських вертольотів, “которих там нєт”. План закріпити режим Асада дальок від реалізації, асадовська блокада Алеппо прорвана, опозиція готовиться до вирішальної битви за це місто, концерт Ралдугіна в Алеппо отміняється. Можна собі уявити як Асад зараз наярює всі ізвесні йому телефони, умоляючи Хуйла послати в Сирію 100500 нових юнітів для спасіння його сраки. Чи пошле Хуйло нові войска – сказати складно. Йому цього дуже не хочеться робить, но так откровенно зливать Асада тоже не хочеться. Ще й Ралдугін умоляюще дивиться із сльозами на глазах та судорожно обнімаючи віолончель. Шо дєлать?..
Тим часом в Україні шото скучно, особих собитій не наблюдається, все якесь мікроскопічне, із жизні інфузорій-туфелєк. Но якщо на ті собитія довго дивитися в мікроскоп, то може скластися ілюзія їхньої огромності. Так, нєкоторе пожвавлення в жизнь фейсбуку внесло сообщеніє про недопокушеніє на Плотніцького. Тему цю обсмоктали, многі ожидали, шо Савченко поздравить Плотніцького з чудєсним спасєнієм, но вона як обично граждан розчарувала і цього не зробила. То гражданє і втратили до Плотніцького всякий інтерес, но не до Савченко. Їй, однако, зараз не до того – Надія зараз убедітєльно демонструє правильність латинської приказки “Sic transit gloria mundi”, наполегливо доказуючи, шо всємірна ізвесность вполнє може допомогти поднять на ноги величезні маси граждан і собрать на Банковій цілих сто чоловік. Зараз там людей ще менше, кажеться наблюдающих журналістів і просто прохожих більше, ніж прибічників Савченко. Ну шо ж, вона сама упорно до цього йшла і мусимо визнати, що мало кому в історії вдавалося досягти такого блискучого результату за такий рекордно короткий час. Дідусь зовсім не злорадствує над Надією, просто констатує, що буває з політиком, який упорствує в нерозумінні хто він, де він, з ким він і проти кого він. І в якого винуваті всі навколо, лише не він.
Вишеупом’янута латинська приказка, однако, добре відома старшим поколінням українських політиків, наприклад, Кучмі. У якого сьогодні день народження, но шото валу поздравлєній на його адресу від благодарних граждан не наблюдається. Хотя в билиє времена в цей день до нього вистраювалися дліннющі очереді. І Ющенка 23 лютого мало хто поздравляє, разве шо близькі йому люди. 9 липня тоже пройшло якось малопоміченим, Януковича якщо і згадали, то парочкою обідних фотожаб. Пороха ж 26 вересня поздравлять канєшно. І в кабінєт до нього очереді стоятимуть, і даже в фейсбуці наверняка будуть несміливі репости з квітами. Но це не щитається, бо поздоровлення дєйствующому президенту справжніми вважатися не можуть. Треба так працювати в должності, щоб тебе з днюхами після відставки вітали, а не під час перебування при власті.
От в Угорщині, наприклад, був такий президент Арпад Гьонц. І діда Арпада всенародно вітали і після відставки, коли старий доживав собі в селі, на пенсії. Бо Гьонц був не лише політиком мудрим, но і людиною хорошою. А люди це дуже тонко відчувають.
Тим часом в Ріо продовжується Олімпіада, вчорашній день приніс нам перші дві медалі і це чудово – щиро вітаю Сергія Куліша та Ольгу Харлан. От їхнім батькам мабуть приємно.
Сохраняєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за полонених, всячеськи допомагаємо Армії та ведемо здоровий спосіб життя.
І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас :)

-- Додано 10 серпня 2016, 23:16 --

Свирид Опанасович
12 год ·
Це давно забуте чуство, коли проспав і запізнюєшся на роботу.
А винувата Еліна Світоліна. До двох ночі не давала дідові заснуть.
Феєрична дєвушка, канєшно.

Адже давав собі вже слово не дивитися вночі Олімпіаду. Тим паче, ніщо нє предвещало. Всього-навсього одна восьма фіналу по тенісу серед жінок, де наша Світоліна зустрічалася з першою ракеткою світу (!) Сереною Вільямс. Пройти оту Серену шансів у Світоліної казалось було нуль. А початок гри лише підтвердив – перша ракетка є перша ракетка, Еліні можна й не стараться.
І дід пішов чистить зуби та вкладаться. Аж повертаюся – мама родная! Наша Еліна ганяє ту Серену по корту, як тузік грелку. Обіграти першу ракетку світу в два сети – це, канєшно, сенсація. Молодчина Світоліна!
Не знаю, як вона буде грати у чвертьфіналі, чи вийде у півфінал, а тим паче у фінал, каркати не буду. Але за цю фантастично красиву перемогу над грізною й титулованою суперницею моє Еліні щире спасіба! От шо значить хладнокровіє, бадьорий бойовий дух і зарядженість на перемогу! Умнічка!
P.S. В св’язі з тим, шо дід вперше за багато років проспав, не знаю чи встигну написать повноцінний обзор. Та й собитій вроді цікавих небагато. Разве шо отчот про перетрбурзькі гастролі ізвесного турецького ілюзіоніста сіньора Помідора. Но його вчорашню репризу “Ректальний масаж Хуйла без применєнія рук” всі й так бачили, шо тут говорить – циркач.
Хуйло в свою очередь тоже порадував публіку фантастичною гібкостью позвоночника, бо в момент репризи совершив вражаючий акробатичний етюд – послє серії кульбітів, флік-фляків і прочих курбетів просунув голову собі межи ноги і в такій позі вніматєльно наблюдав за маніпуляціями турецького престидіжитатора. Шоб той його не надурив і по своїй милій привичці не всадив нож у спину. Но все було без обмана, руки сіньора Помідора чесно покоїлися на спині Хуйла.
Після репризи на манєж вийшла шпрехшталмейстер Ліз Трюдо з госдєпартамента США призивая публіку поблагодарить двох усталих, запихавшихся, но довольних собою артістів, аплодісментами. По всій відімості, запомнившийся глядачам номер ми ще побачимо під час урочистого парад-алле Большой двадцятки, який пройде через місяць в Китаї.
Щоправда, Хуйло там буде задєйствуван і в акробатичному номері Нормандського квартета. Де виполняє функцію “нижнього”, задача якого стоять смірно і терпіти, пока йому на голову залазять гімнасти Олланд, Порох і звізда манєжа з Германії Меркель. Но цей номер зрітєлям вже приївся, нє ісключено, шо його усовершенствують та добавлять колічество учасників, які топтатимуться по лисині циркового болвана Хуйла виполняя разні па. Кажуть, шо для привлєченія вніманія публіки, на додачу до названих артистів на голову Хуйлу планують взгромоздити ще й великого американського слона. Наблюдаєм.
А пока артісти готовляться до виступлєній, зрітєлєй розвлєкає мастєр разговорного жанра Печальна лошадь, який вчора попробував сорвать аплодісменти оговоркою про Лаос. Но цим лише лише обідив і без того контуженого Плотніцького та визвав нєдоуменіє офіційного В’єнтьяну. Совсєм здав, старий дурак.

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 10 серпня 2016, 23:26     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
Свирид Опанасович
5 год ·
Думаю, шо нє… На Майнілу ця провокація ФСБ похожа не більше, ніж Плотніцький на ерцгрерцога Фердінанда.
Дід думає, шо кримська ФСБ таким образом бодро рапортує про бдітєльность, замітає косяки і переводить стрелки на велікий і ужасний ГУР МО України. Щоб замість доган получить ордєна й медалі.
Однако з Майнілою і Гляйвіце – тут я согласєн – нєкоторе сходство єсть, тут ФСБ-шніки явно перестаралися. І це обстоятєльство хунта об'язана іспользувать по повній, раз уж в руки їй прийшла така чудєсна карта.
При чому іспользувать офіційно – в заявах МЗС, СБУ, АПУ чи ще когось там – громко ябеднічать на Хуйла, которий вже не перший раз в разгар Олімпіади розв'язує войну, ще й іспользує в качестве повода до війни апробовані Гітлєром і Сталіним грязні сценарії. Це хороший повод взбодрить мірове сообщество, а якщо не взбодрить, то хотя би взлохматить. І ним треба воспользуваться.
А для мірового сообщества це чудєсний повод надавать Вові тумаков.

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 19 серпня 2016, 21:27     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
44093 Свирид Опанасович
13 год. ·
Доброго здоров’я, друзі! Тиждень діда не було в фейсбуці, і як бачимо, не трапилося нічого такого, шо потребувало би моїх екстренних коментаріїв. А в наше буремне врем’я це вже само по собі харашо. Тєм нє менєє, прошу вибачення в читачів за перерив у віщанії, однако бойовий пост сільського наблюдатєля дід не залишав. Дід за всім здалеку, но уважно спостерігав, але обзорів не писав, бо времені не було. А крім того, в фейсбуці в нас зараз чимало розумних і цікавих блогерів, яких я і сам люблю почитати і вони все правильно кажуть. То нема особої потреби ще й дідові отвлєкать граждан на свої старчеські размишлізми.
Однако день сьогодні необичний, мовчать не можна. Бо сьогодні рівно 25 років, як СССР зранку послухав заявлєніє ГКЧП. І пока розгублене насєлєніє наслаждалося “Лєбедіним озером” Петра Ілліча Чайковського, наіболєє проніцатєльні гражданє подалися у скудні магазіни скуповувати сіль, спічки й гречку.
Зараз, із висоти чвертьстолітньої давності легко умнічати і рассуждати про то, шо СССР і так був обречон, а ГКЧП лише ускорило його розвал. Но тоді це було зовсім не так очевидно, як зараз. Бо все ішло до того, шо союз сохраниться, в активі у Москви був референдум від 16 березня 1991 року. І не ісключено, шо якби не ГКЧП, то в якійсь формі союзне государство би зберігалося й донині. Без Прибалтики, Молдови і Грузії, правда, але з общим флагом і гербом.
Та даже вполнє возможно, шо і Міхал Сєргеїч Горбачов був би досі презідєнтом обновльонного СССР, а Лєонід Макарич Кравчук у компанії із Нурсултаном Абішовичем Назарбаєвим та Ісламом Абдуганійовичом Карімовим оставилися б старейшими презідєнтами союзних республік та гарантами миру і стабільності в своїх республіках. І оті пристаркуваті презідєнти би вічно сралися з союзним центром, хижо шантажуючи Горбачова референдумами про вихід і алчно вициганюючи собі економічні квоти та преференції.
Но случилося чудо – на авансцену історії вилізли упороті придурки, які стали боротися за сохранєніє СССР. І так за нього боролися, шо окончатєльно й безповоротно все розбили.
Зараз в ліце Хуйла ми бачимо такого ж упоротого придурка-сохранітєля, який з 2013 решітєльно бореться за сохранєніє в своїй зоні вліянія України. І тоже бореться з неабияким натхненням, тому не дивно, шо від його вліянія і від його зони осталися одні ошмйотки. Вже сама підозра на связь з Москвою означає нємедлєнну політичну смерть любого українського політіка в страшних судорогах, шо ми з вами неоднократно бачили.
З іншого боку, угрози комнатної собачки Хуйла Дімки Медведєва про возможний розрив дипломатичних відносин нікого в нас не лякають, лише викликають саркастичний усміх. А ведь ще три роки тому в це було би невозможно повірити. Та даже заяви про возможне запровадження візового режиму між Україною й РФ способні разве шо викликати злорадні коментарії й фотожаби з обох боків, но ніхто би цьому сильно не дивувався. І тим паче не лякався. Взагалі, торжество мудрої і далекоглядної політіки Хуйла по відношенню до держав колишнього СССР стабільно визивають в активного населення тих держав сильне бажання відгородитися від Хуйлостана колючей проволокой, мінними полями і високим парканом з пулємйотними турелями по всьому периметру кордону. Отже, для сільської аналітіки совершенно очевидно, шо Хуйло по суті лише продовжує виконувати історичну місію ГКЧП, задача якого состояла в забезпеченні безповоротності дезінтеграції постсовецького пространства.
Розрив чи сохранєніє дипломатичних відносин з РФ, які фактично й так відсутні, дід завжди вважав порожньою формальністю, яка на скорость історичних процесів не вліяє. Україні від того ні холодно, ні жарко, отже нема чого тратить на це питання нєрви. Все одно потом прийдеться встановлювати нові дипвідносини з Казанню, Уфою, Сиктивкаром, Владівостоком, Ростовом, Москвою, Владіміром та іншими столицями молодих, но гордих держав, які проситимуть Київ про лібералізацію візового режиму для своїх граждан. А Київ у відповідь годуватиме їх баснями про свої зобов’язання в рамках шенгенських угод, но обіщатиме провентілірувать це питання в Брюсселі.
І якщо хтось думає, шо така картина лише футуристичні фантазії сільського діда, то нагадаю – 19 серпня 1991 року ніхто в світі не міг всерйоз предположить, шо за пару місяців Москві прийдеться встановлювати дипломатичні відносини з Києвом і рештою столиць вчорашніх суб’єктів совецької держави. А тим паче, шо за чверть століття разразиться війна, під канонади якої Москва зробить ряд широких і впевнених кроків у напрямку остаточної втрати своїх геополітичних позицій.
Однією з важливих запорук реалістичності такого сценарію є непроходима тупість Хуйла, який окончатєльно відірвався від реальності. А послєдні кадрові подвижки, в результаті яких московський сцарь окружив себе послушними і безропотними лакеями, означаються, шо він щільно задраює ілюмінатори, об’єктивної інформації получать йому нізвідки. Разве шо від іностранних партньорів, які періодично посєщають больного, забезпечуючи хоть якусь связь пацієнта із зовнішнім світом. Тому повідомлення про візити в Москву тих чи інших западних дєятєлєй, або візити самого Хуйла в європейські страни не мають нікого хвилювати. Навпаки, такі контакти свідчать про турботу мірових дохторів, шоб у больного не началися неконтрольовані приступи паніки і йому окончатєльно не сорвало кришу. Але ні в кого і в мислях нема торгуватися з хворим чи обіщати Росії сфери впливу в межах, які рисує хвороблива уява больного сцаря.
А ведь больний продовжує бредити тими сферами і мічтає договоритися, шоб йому їх обеспечили. Послєдня із сміхотворних фантазій Хуйла – обміняти Україну на Туреччину. Тіпа: “Ви мені Україну, а я обеспечу, шоб Туреччина осталася в НАТО”. Цей бред зараз з умним видом усілєнно і скоординовано розганяють околокремльовські політологи, доказуючи, шо Хуйло з Патрушевим окончатєльно рехнулися. Бо всерйоз повірити в реалістичність такого обміну, окрім деяких журналістів з українських солідних ізданій, може лише одна людина в світі. Це - Реджеп Тайіпович Ердоган. От представляєте, шо чуствує страдающий повишенною подозрітєльністю турецький султан, коли йому докладують, шо Хуйло після обнімашек-целовашек начав шушукатися із Вашингтоном на предмет продажу султана за умеренную плату?
Повишеною подозрітєльністю страдає не один Ердоган. Цьому захватующому чусвтву подвержен і китайський імператор Сі Цзиньпін. Тєм нє менєє, кремльовські дебіли рішили прозондірувать реакцію американців на возможность спільного російсько-американського тиску на Китай в обмін на визнання Вашингтоном України сферою впливу Москви. Дід при всьому буйстві фантазії не може собі уявити ту сложну гамму чуств, які іспитає китайський богдихан наблюдаючи за вихляющою походкою Хуйла, коли той на своїх лабутенах підійде до нього 4 вересня в Ханчжоу. Хуйло канєшно буде улибаться і лєбезіть, но в кармані Сі Цзиньпіня буде лежати доклад китайської розвідки про спробу Хуйла торгувати інтересами Китаю. Так шо на місці Хуйла, дід би не шукав у прищурі китайського імператора доброзичливої готовності предоставить дешеві кредити.
Подібні спроби знайти предмет торгу із Западом є не просто проявом наївної простоти Хуйла, а і свідченням, шо діло його швах. Всі прежні попитки обміняти Україну на Іран, Сирію і ще бозна на що, блєстяще провалилися. Американці проявили вперту незговірливість, а Хуйло зробив із цього неправильний висновок, шо діло в ціні. І рішив підняти вартість України, предлагаючи Америці совсєм уж фантастичні проекти про продаж Туреччини та Китаю. Результатом таких попиток буде разве шо гомеричний хохот у Вашингтоні і зловісне мовчання в Анкарі та Пекіні.
Но чим ближче до нас довгоочікуваний 2017-й, тим походка Хуйла буде ще вихлястєє. Не ісключено, шо скоро, продовжуючи енергійно вилять бйодрами Хуйло предложить американцям в обмін на Україну обратну сторону Луни, Меркурій, Венеру і... била нє била - весь Марс. Но результат буде тот же – регіт у Білому домі і враждєбне ставлення до Хуйла з боку марсіан.
При цьому економічна ситуація в Росії буде красіво ухудшаться, бо санкції вводилися не для торгу, як наївно полагає Хуйло. А для надійної фіксації того простого факту, шо в сучасному світі країни самі вирішують свою долю. А значить і Україною торгувать ніхто права не має. Кроме самих українців, но то вже інша історія.
Інтєресним моментом є спроба Хуйла вдержать Америку і Запад від гонки вооруженій. Єстєственно, ніякого миролюбія тут нема, пацифізмом пацієнт не страдає. Просто даже він при скудості умішка понімає, шо тягатися із західними економіками в захватующій гонці вооруженій Росія даже мечтать не може. Но в цьому вопросі Хуйло тоже вперся в глуху стєнку. “Нєт уж!” – роздражонно кажуть НАТОвські генєрали і воєнні міністри – “Не для того ми стільки років ждали нового врага, шоб так просто відмовитися від бюджетних вліваній! Твоя роль – бути міровим пугалом. Ото йди і виполняй свою роль, а не умнічай про миролюбіє. Пшол отсюда!”
Все, більше писати часу нема, дідові пора на роботу, тож помийте після кави чашки та ведіть себе чемно і відповідально. Все буде харашо.
Сохраняєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за полонених, всячеськи допомагаємо Армії і ведемо здоровий спосіб життя.
І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас :) .

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 22 серпня 2016, 04:23     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
44198 Свирид Опанасович
5 год ·
Хвилинка історії
Сьогодні в Бразилії завершуються тридцять перші Олімпійські ігри сучасності, а дідусь чогось згадав про то, як організовувалися перші. Котрі відбулися в Греції у 1896 році.
Сьогодні вже мало хто пам’ятає, що шансів у Греції прийняти ті Ігри майже не було. І не тому, що П’єр де Кубертен був проти. Зовсім ні. Хоча як свідомий француз мріяв про Олімпійські ігри у Франції. Але було спільно вирішено, що то має бути Греція, бо того вимагає історична справедливість.
Проблема була у самій Греції. Бо греки такому рішенню сильно здивувалися і стали чухати потилиці. Ідея багатьом сподобалася, але тут же почулися критичні голоси і в Греції почалася звична в таких випадках колотнеча “та на біса воно нам здалося?! – кричали одні, і“Олімпіада то шлях до відродження Еллади!”, репетували інші, а уряд безапеляційно заявив "Дєнєг нема й не буде". Прогресивна Європа розгублено прислухалася до грецьких сварок і почала думати, що рішення проводити Олімпіаду в Греції було прийняте по гарячковості.
Помітивши грецьку ніяковість, на право провести першу Олімпіаду почали галасливо й гучно претендувати угорці. Угорщина саме збиралася відсвяткувати у 1896 році тисячоліття успішного переходу племен Арпада через Карпати і обрання предками угорців Панонії в якості місця постійного проживання у Європі. Тож мадяри були не проти провести під шумок ще й Олімпіаду. Тим паче, що економічно Угорщина на той час процвітала, в чому нескладно пересвідчитися, якщо пройтися центром сучасного Будапешта – майже всі найвизначніші архітектурні споруди угорської столиці були зведені в умовах промислового і будівельного буму, який переживала Угорщина наприкінці ХІХ століття. Багата була країна, хоча й несамостійна. Але в складі дуалістичної Австро-Угорщини почувалася в цілому непогано.
Однак члени МОК зрештою одностайно підтримали кандидатуру бідної й далекої від одностайності Греції. Окрім француза Кубертена у складі тодішнього МОК були представники Німеччини, Угорщини, Швеції, Чехії, Росії і звичайно ж Греції. До речі, від Російської імперії членом найпершого складу МОК був полтавчанин, нащадок давнього козацького роду Олексій Бутовський. Згадую про це просто так – раптом хтось не знає, що українець був одним із семи батьків-засновників сучасного Олімпійського руху.
Але мова не про Україну, а про Грецію. Яка почала на офіційному урядовому рівні противитися тій Олімпіаді, вважаючи це дорогою і непотрібною забавкою. Головним ворогом проведення Олімпіади в Афінах був тодішній грецький прем’єр-міністр Харілаос Трикупіс. То був солідний і досвідчений політик. Великих успіхів в економіці та соціально-політичних реформах, щоправда, не досягнув, але був дуже переконливий на ниві блискучої й аргументованої критики своїх політичних опонентів.
Да, греки в ті часи щиро вважали, що найкращий політик той, хто найгучніше критикує тому не дивно, що Харілаос Трикупіс очолював уряд Греції аж сім разів. Тож почувши про ідею Олімпіади, яку висувають якісь шмаркачі й авантюристи, грецький прем’єр зловісно примружився та набравши в груди повітря взявся з цифрами в руках доказувати, що Греція просто фінансово неспроможна провести таку грандіозну міжнародну акцію. І треба сказати, чимало греків повністю поділяли скепсис свого прем’єра.
Бо насправді прем’єр був абсолютно правий – Греція дійсно переживала глибоку економічну кризу, фінансів не вистачало на найголовніше. Проведення ж Олімпіади загрожувало повним колапсом економіки і крахом державного бюджету. Тож пан Трикупіс небезпідставно вважаючи себе реалістом та прагматиком, енергійно противився олімпійській авантюрі. А на МОК щиро й обґрунтовано дивився, як на зборище некомпетентних мрійників.
Однак історію рухають не прагматики. А мрійники. Тому Кубертен не впав духом, а скориставшись відсутністю у Греції відомого своєю обережністю царя Георга І, пішов до його сина - принца Костянтина. Молодий принц не був заражений політичним і соціальним песимізмом старших і твердо вірив у зоряне майбутнє Греції. Він не лише погодився на проведення Олімпіади в Афінах, але зрештою сам очолив грецький НОК. Та рішуче взявся за діло.
Ідея проведення першої Олімпіади сучасності була на той час вже досить популярна в Європі і принцу було би нескладно знайти фінансування за кордоном. Однак Костянтин далекоглядно вирішив, що Олімпіаду мають провести греки своїми силами. Без зовнішньої фінансової допомоги. Прем’єр Трикупіс саркастично регочучи подав у відставку і сів чекати, як молодий мрійник зганьбиться і сяде з дурною ідеєю Олімпіади в калюжу. Щоб потім у восьмий раз сісти в крісло прем’єра та окинувши всіх переможним поглядом заявити: “А я ж казав!”
Але Костянтин на критиканів уваги не звертав і сперся на патріотично налаштованих небайдужих греків. Які на його заклик почали перераховувати гроші в фонд Олімпіади. Однак населення Греції було тоді чи не найбіднішим в Європі і зібраних коштів виявилося явно недостатньо. Тоді принц висунув ідею друкування присвячених Олімпіаді поштових марок. Ці марки зараз велика філателістська рідкість, коштують вони чимало, але й тоді грецькому НОКу вдалося зібрати досить пристойну суму. Ще багато різних креативних ідей довелося реалізувати принцу, але грошей все одно було недостатньо. І тоді Костянтин задумливо подивився в бік грецьких олігархів.
Що там казав у приватних бесідах принц Костянтин багатію Георгіосу Авероффу, дід не знає. Але зрештою той Аверофф відслюнявив майже мільйон драхм на реконструкцію Мармурового стадіону в Афінах (знаменитий нині стадіон Панатінаікос), останній капремонт якого проводився майже дві тисячі років до того. Сума “мільйон драхм” була на ті часи просто фантастичною, але олігарх правильно передбачив, що “в гробу карманов нєту”. А Олімпіада для нього чудовий шанс увійти в історію порядною людиною. Розрахунок Авероффа виявився точним і тепер грецькі учні читають про нього в шкільних підручниках виключно хороші слова.
Так чи інакше, принцу Костянтину вдалося зібрати необхідну суму та провести перші Олімпійські ігри сучасності на високому організаційному та ідейно-виховному рівні. Що в результаті дуже сприяло подоланню в тогочасних греків суспільної зневіри й пасивності, яку витіснила справедлива гордість за себе і свою країну. Бо вони змогли те, чого від них мало хто сподівався.
Звісно, додав грекам радісного оптимізму і звичайний водоноша Спиридон Луїс. Який в останній день Ігор впевнено переміг в Марафонсьому забігові, подолавши дистанцію за 2 год. 58 хв. 50 секунд. Пробіг би може і швидше, але пробігаючи селами Спиридон мусив зупинявся поговорити зі знайомими дядьками. А ті його звісно пригощали вином. Бігун пив, бо не міг же він образити порядних людей відмовою. Однак до фінішу добіг, і добіг першим, за що йому честь і хвала. Греки досі його дуже люблять і шанують.
А що Харілаос Трикупіс, спитаєте ви? Помер. Рівно за тиждень до початку Олімпіади. Смерть семикратного прем’єра навіть тоді мало хто у Греції помітив, а сьогодні про нього взагалі не дуже пам’ятають. А якщо іноді і згадують, то кривлячись і лише в контексті перешкод, які він чинив на шляху відродження олімпійського руху.
Дідусь, як ви розумієте, ніяких паралелей не проводить, до висновків не закликає і ні на що не натякає. Просто по-стариковськи розказав очередну бувальщину.
А тепер, кому зранку на роботу, надобраніч. Хай вам насняться приємні сни, а для цього перед сном варто подумати про щось хороше.
І взагалі, не соромтеся мріяти про прекрасне. А на критиканів не ображайтеся. Вони й так люди нещасні.

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 26 серпня 2016, 03:47     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
44343 Свирид Опанасович
12 год ·
Доброго здоров’я, друзі! Сьогодні многі вийшли з відпусток на роботу, застали на робочих місцях ворох проблем, зітхнули і пішли заварювати каву. І правильно зробили – різко кидатися у вир труда не варто, можна напартачити. Тому входимо в трудовий ритм постєпенно, не забуваючи поглядати в інтернет – вдруг там шось цікаве.
Дідусь тоже проглянув стрічки новин, новості якісь мляві, відімо журналісти також предпочитають не напрягаться. Ну шо ж, обійдемося тим, що є. Ітак.
Вчора Україна відсвяткувала 25 років незалежності, з ювілеєм Україну привітали і зарубежні партньори. Поздравила Україну даже Росія, хотя і нєсколько своєобразно. Накануні Дня Незалежності слєдственний комітєт РФ послав свої дружні вітання міністру оборони України і сообщив, шо откриває проти нього уголовне діло. Мол, прийми дорогой товаріщ генєрал наші іскренніє поздравлєнія, ми об’являємо тебе у розиск, в общем – ховайся.
Но Полторак ховатися не став, а даже наоборот. Виїхав на Хрещатик у відкритій машині і довго красувався на весь світ по тєлєвізору. Впрочем, хладнокровне спокойствіє генєрала понять можно – по тєлєвізору було добре видно, шо разисківаємий Москвою подозреваємий Полторак находився в компанії нєскольких тисяч серйозних хлопців з пушками да пер’ями. Такого не сильно арестуєш.
Но дід думає, шо Бастрикін даже й не мечтає арестувать Полторака, а уголовне діло возбудив без дальнього прицела. Воно просто перед Хуйлом вислужується. Ото почув десь Бастрикін, шо Хуйло обозвав хунту терористичною і тут же взяв под козирьок. А як лучше проявить служебне рвеніє? Правильно – подписать бумажку про розиск преступніков, на яких указующим палцем тицьнув Хуйло і доложить: “Сматрі, царь-батюшко, я стараюсь!”. І може даже Хуйло оцінить радєніє Бастрикіна та почеше його за вушком. А в целом, пресмиканіє шакалов, які соревнуються в облизуванні Хуйлу лабутенов діда мало волнує, практичних наслідків воно мати не буде. Хотя Полтораку да, наверняка приятно. Лучшого подарка на свято йому й не придумать.
Повертаючись до теми параду скажу, що я ізначально був за парад, і це, думаю, нікого не здивує, бо всі читачі знають, шо дідусь з дєтства мілітарист і ястреб. Хоча думку громадян, які були проти параду я також поважаю, однак у полеміку з цього приводу свідомо не вступав, щоб не множити срач ще і з цього питання. Але парад був потрібен навіть з тої точки зору, щоб показати Армію западним партнерам. Щоправда, всі розуміють, що це парадна сторона Армії. Насправді, на фронті вона виглядає нєсколько іначе і це добре відомо усім волонтерам. І западні партнери тоже про це здогадуються, але вони побачили військо. Якому не стрьомно передавати серйозне оружіє, бо воно окажеться в сильних і надійних руках. Тому дідусь сподівається, що наслідком параду будуть поставки зброї та військового спорядження, які дійсно потрібні Армії. Бо Армія міцнішає, апетити в неї ростуть, а можливості волонтерів не безмежні.
Щодо нової форми висловлю свою суб’єктивну думку – на око виглядає класно. Хоча мене весь час не покидала думка, чи не свідомо дизайнери надали фуражкам деяку схожість із хорватськими. Періоду операцій “Блискавка” і “Буря”. Якщо це так, то троллінг зачотний.
А загалом, парадка парадкою, а от шити польову форму і одягати в неї військо потрібно лише після отримання відгуків з бойових підрозділів. Експериментальні комплекти форми варто розіслати в різні підрозділи, які мають її поюзати в реальних умовах а потім видати свої зауваження й міркування. Бо в ательє вона виглядатиме класно, а от бігати в ній, залазити у танк чи носити боєприпаси буде незручно. То десь муляє, то зачіпається, то кишені незручні, то матерія для тіла неприємна. Не можна забувати, шо воєнні люди у всьому світі великі модніки. І бувають у таких питаннях, як форма одягу, прискіпливі й капризні. Таким капризам слід потурати. І економити на формі не слід.
Вчора Україна й світ переконалися, що солдати в нас стрункі й підтягнуті, а генерали дебелі й щокасті. І матерії, з якої шиється форма на трьох генералів достатньо на взвод солдат. Отже, якщо заощаджувати на матерії, то шляхом посиленої фізпідготовки генералів. І товаришам генералам корисно було б повернути собі лейтенантські талії, а не устрашать врага пузами. Допускаю, шо коли ті генерали дивилися відкозапис параду, то кожен з них сором’язливо думав про себе: “Бля, як я розкабанів... треба би дієту, чи спортом зайняться...”. Дід щитає, шо спорт лучше. Це касається, кстаті, не лише генералів.
Ну і на завершення теми параду – автори сценарію молодці. То був саме парад, але без показухи і недоречного пафосу. Всього було в міру, все було урочисто, натхненно і щиро. А під час вручення генеральських погон герою Савур-могили полковнику “Сумраку”, навіть в діда тенькнуло серце. Бо то таки справжній Воїн.
Парад в Києві не міг оставити равнодушним і Хуйлушу, реакція якого як завжди рефлєкторна. Шоби в світі не случалося, Хуйло всігда отвічає “внєзапними” воєнними ученіями, яким так радуються в НАТО. Бо каждий раз НАТОвські генєрали радісно усміхаються, а потом притворяються озабоченними і пишуть про ті ученія длінні отчоти. Подводя політиків к несложному виводу, шо воєнним нужні гроші, бо ви дивіться, шо Хуйло витворяє. Сьогодні Шойгу оп’ять дав “внєзапний” приказ про проверку готовності воєнних округов Хуйлостана до отраженія атаки внєшніх врагов. Ну і НАТОвські генєрали сьогодні знов нишком розглядають портрет Хуйла з великою ніжністю і дякують долі, шо вона їм послала такого придурка, який оправдує їхнє существованіє та наповнює воєнні бюджети новими мільярдами.
Тєм нє менєє, реальна боєздатність РФ тим генєралам добре ізвесна, но вони держать ті знанія в строжайшем сєкретє. Шоби політіки не догадалися, шо Хуйло блєфує. Скоро вже рік, як Хуйло взявся освобождать Сирію від тірарістов, і бросив у ту Сирію воєнно-космічеські войска, які по ідеї мали давно вже все розхерачити. Но в Хуйла там нічого путнього не получилося, американські генєрали ржуть похрюкуючи в кулаки. Іран і Туреччина тоже радуються та безбожно торгують Хуйлом в своїх переговорах з американцями.
Настоящих союзників у Хуйла як і преждє нема, а з таким союзніком, як султан Ердоган і врагов не нада. Бо варто було Байдену прилетіти в Анкару і шось там з султаном пошушукатися, як Ердоган вспомнив про союзнічеські обов’язки в НАТО і послав войська в Сирію. Хуйла при цьому явно даже в ізвесность не поставили, про шо свідчить глубоко обеспокоєне іржання ведомства Печальной лошаді. Яке вдруг всполошилося і сильно встревожилося за жізнь мирного насєлєнія Сирії. А насправді то ржаніє свідчить як Хуйлу стало обідно, шо турецький любовник любить його лише періодічеськи, коли приспічить і без всяких об’язатєльств.
Іранські любовники тоже ставляться без уваженія до чистих помислов Хуйла, грязно ним пользуються коли їм захочеться, но любві не обіщають. А коли надоїдає, позіхаючи кажуть Росії: “Убирайся з наших баз, ти нам надоїла”.
Собственно, то чим занімається Хуйло в Сирії – ето обична простітуція. Москва старатєльно угождає клієнтам, а клієнти (від США, Туреччини, Ірана, Асада і до Ізраїля) пользуються услужлівим Хуйлушою, за услуги якого не платять і даже спасіба не кажуть. А ведь Хуйлу многого нє надо. Нє за дєньгі він старається. Він мечтає почути від партньорів просте слово “люблю”. Но Хуйла чогось не люблять і біс їх тих клієнтів пойме, як їм іще вгодити. Редіски.
Назавтра Керрі визвав Лаврова в Женеву де шось йому розкаже інтєреснєнькоє. Анонсовано, шо разговор буде крутитися вокруг Сирії та України і в цілому понятно, куда Керрі склонятиме Лаврушу. Касатєльно Сирії – дєйствувать там так, як скажуть ястреби з Пентагона і отсєбятіни не пороти. По Україні – виполнять мінські предпісанія безо всяких оговорок. Похер, шо вони невиполнімі, то проблєми Хуйла. А проблєми індєйцев, як ізвесно, шеріфа не волнують. На саміті Большой двадцятки Хуйло має вести себе чемно, ізлучать услужліве подобострастіє і мовчать, коли не спрашують. В общем, вести себе 4-5 вересня в Ханчжоу Хуйлу нада, як належить порядній ескорт-лєді, а не якійсь простігосподі падшій женщині, не знакомій з правилами поведєнія в солідному товаристві, - скаже Лаврову Керрі.
Лавров в свою очередь наверняка жалуватиметься на Пороха, який заблокував роботу норманської четвірки і без усталі возводить напрасліну на Хуйла. Керрі на це зморщившись скаже оставить Пороха в покої, бо то не його, Лаврова, ума дєло. А єслі между Хуйлом і Порохом якісь непонятки, то почему би Хуйлу не переступить через свою дєвічью гордость і самому не позвонити містеру Петру і не попросить у нього пробачення. Глядішь, і мінські соглашенія здвинуться з мертвої точки. А за це він, Керрі, попросить дядю Обаму поговорити з тьотьою Меркель на предмет санкцій. А тьотя Меркель, возможно, і разжалобиться, бо женщина вона не зла. Хотя і сердита. В общем, у Женеві Керрі привично паритиме мозги Лавруші, послє чого обоє вийдуть до преси і заявлять, шо сторони обсудили ряд вопросов і при сохранєнії разлічій в подходах і оценках констатірують конструктівну налаштованість на разрешеніє спорних вопросов. Журналісти нічого не поймуть і каждий напише про своє, пересічний читач то почитає і плюне: “Скіки можна з тим Лавровим панькатися? С носака його в рило і всєго дєлов”.
А Лавров прилетить в Москву і доложить Хуйлу про встречу, єстєственно прибрехавши, який він був упорний і находчивий. І як він остроумно парірував вопроси Керрі. Хуйло благосно улибатиметься і расчуствовавшісь поцілує Лаврова в дряблую щочку та піде пакувати чумайдани в Китай непредупреждьонний, шо вести себе там нада ниже води і тіше трави. Іначе вопрос санкцій так і оставатиметься на повестке дня аж до кончини Хуйла.
В імператора Сі Цзиньпіня, кстаті, тоже до Хуйла накопився ряд неприятних вопросів касатєльно шур-мур з американцями за його широкою спиною. Було б інтєресно послухати, як Хуйло викручуватиметься під пристальним прищуром імператора. Але шо би він не патякав, Сі Цзиньпін йому не віритиме. Бо даже китайці знають, шо Путін – хуйло.
Сохраняєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за полонених, всячеськи допомагаємо Армії і ведемо здоровий спосіб життя.
І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас :) .

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 28 серпня 2016, 07:36     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
44462 https://forum.durdom.in.ua/viewtopic.ph ... 8#p3231298" onclick="window.open(this.href);return false;

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 30 серпня 2016, 12:38     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
44617 Свирид Опанасович
1 год ·
Доброго здоров’я, друзі! Надворі в нас вівторок 30 серпня, гаряче літо 2016-го завершується, на носу золота осінь, яка має всі шанси стати цікавою і насищеною. Дідусь сподівається, що за літо всі ви оздоровилися та засмагли і тепер уверенно дивитеся в майбутнє, прислушуючись до приємного урчання в своїх організмах спожитих за літо вітамінів та шашликів. Тож саме час заварити собі по горняткові смачної кави, лише будьте дуже вніматєльні – дід оно сів із кавою за комп і ляпнув кохве на клавіатуру. І тепер клава не реагірує на літеру “ч”. Приходиться щоразу копірувать цю букву, а це збиває з мислєй о насущних собитіях і заважає писати обзор. В общем, всі готові? Стартуєм.
Наіболєє гарячі новості долинають зараз із Центральної Азії, де презідєнт Узбекистана Іслам Карімов, кажеться, рішив перейти в луший із міров. Робить він це з чисто восточним коварством, бо смерть Іслама Абдуганійовича дуже несвоєвременна. Во всяком случаї з точки зренія Хуйла. Якому на додачу до України, Сирії, Ірану та Туреччини (бля, як я не люблю зараз слова з літерами “ч”), предстоїть протистояти злобним поползновеніям американського імперіалізму ще і в Узбекистані. А єслі примеру Карімова (не приведи Аллах) в бліжайше врем’я вирішить послєдувать Нурсултан Абішович (да дарує йому Всевишній долголєтіє), то Хуйло йобнеться намагаючись спасти влієніє Москви у величезному регіоні. А ведь Хуйло тоже вже старенький, йому тягаться з молодими і задорними ЦРУшниками трудно. Но далі буде ще труднєє.
Бо задорний і енергічний американський імпераілізм нєпременно захоче пощекотать Росію в її “м’ягкоє подбрюшіє” (с), як колись назвав середньоазіатські республіки любітєль красного словца Солженіцин в своєму програмному труді “Как нам обустроіть Россію”. По наблюдєніям многих, Хуйло поняв ту статтю Солженіцина буквально і в своїй дєятєльності строго дотримується настанов автора “Архіпелагу ГУЛАГ”, чому й совершає таке поразітєльне колічество геополітиних глупостєй.
В часності, Хуйло чрезвичайно ревниво стежить за всім, шо діється у всяких там Астанах, Ташкентах, Ашгабатах, Бішкеках і Душанбех, куди регулярно посилає мільярди долларов, шоб купить собі благосклонность месних баїв, которі друг друга не люблять, но мають одну спільну рису – чрезвичайну і патологічну алчность.
Пока нафтоаферісти ставилися до Хуйла поблажливо і держали ціни на нафту високими, мільярдов хватало і на регулярні подношенія баям. Це позволяло Хуйлу балувати баїв, ну а ті баї в благодарность закривали на своїх територіях американські воєнні бази і подписували всякі там дукументи на участіє в ЄврАзЕсах, ОДКБ та прочих ефемерних і существующих лише на папері образованіях. Однако, в Хуйла складувалася ілюзія, шо він вертає вліяніє Москви в регіоні, завещаному йому царями, генсєками і лічно Солженіциним.
Но січас, коли боги нафти і газу почуствували до Хуйла отвращеніє, мільярдов уже єлє-єлє хватає на саме насущне, тоїсть на Рамзанку Дирова і на бацьку Лукашенка. Тому балувати ще і срєднєазіатських феодалів для Хуйла становиться всьо болєє накладно. А значить вся схема, на якій чверть століття держалася політика Москви в Центральній Азії, може рухнути в одночасьє і потрачені Хуйлом на баїв мільярди Набіулліна з тяжолим вздохом перенесе в балансі у графу, яка фіксірує “безнадьожні убитки”.
Хуйло, як нам добре ізвесно, такий дєятєль, шо склонєн сам себе пугати враждєбними поползновеніями іностранних разведок і зараз він наверняка з тривогою наблюдає за собитіями в Ташкенті, со страхом ожидаючи актівізації там американців та китайців. Які в смерті Іслама Карімова побачать для себе шанс оторвать Узбекистан від корм’ящої московської цицьки. Єстєственно, все обстоїть не так, для США і для Китаю проісходяще відітся в нєсколько іном светє, но ми імеєм дєло із зашуганим шизофреніком Хуйлом. Которому зараз прийдеться ринуться спасать положеніє, бо враги нє дремлют. І це прекрасно – розширення зони тривог і турбот Хуйла нам на руку і Центральна Азія вполнє може стати регіоном, який переключить на себе його вніманіє. А того і гляди - поглотить.
Касатєльно подальшого розвитку собитій в Узбекистані і шо там буде проісходити після того, як тіло усопшого презідєнта помістять в мавзолеї, дід судити не береться. Бо детально узбецькі реалії дід не знає, узбецьким арбузам дід всігда предпочитав херсонські кавуни. Однако совершенно ясно, шо явного преємніка там нема, хотя наіболєє вероятним спадкоємцем виглядає теперішній прем’єр Шавкат Мірзійоєв.
Указаний персонаж вже предприняв нєкоторі шаги: в часності, по слухам, арестував цієї ночі свого заместітєля Рустама Азімова. Якого щитає конкурентом, бо в того у руках очінь вліятєльні ричаги. Єслі це правда, то значить Мірзійоєв вступив у зговор із всесильним главою узбецьких спецслужб Рустамом Іноятовим і тепер вони ситуативні союзники. Однако Рустам Расулович Іноятов не зря фігурує в “чорному списку ЄС” – цей дєятєль вполнє способен на зверства, подлог і вероломство. А также наверняка знає про грусну судьбу Лаврентій Палича Берії, которий тоже якось допоміг послє смерті Сталіна Хрущову, а потом отой Хрущов совершив над Берією такоє, шо розказувать стидно. Так шо Іноятова дід би тоже з рахунків не збрасував, Мірзійоєву розслаблять булки не слід.
Белєзнєнний гемор, який почуствує нове узбецьке руководство возможно уже восени, буде, відімо, сопряжон з сохранєнієм територіальной целосності Узбекистана. Бо єсть формально в цій країні така собі симпатична Республіка Каракалпакстан. Каракалпаки отгрохали в себе величезний пляж, відгородилися тими пісками від узбеків і ждуть свого часу. Щоб оголосити себе незалежними, завести в себе собственних олігархів і нєгадяїв-політиків, з якими натхненно боротися за процвітаюче майбутнє своєї каракалпакської батьківщини.
Не простіша ситуація в Согдійській області та і взагалі, сучасний Узбекистан - то конгломерат кланів. Яких Карімов розводив, як котят і потом держав в относітєльном послушанії. Чи впорається увлєчонне дєлєжом власті нове руководство із тими “котятами” сказать трудно, но буде інтєресно. Але інтєресніше за все буде наблюдать за Хуйлом. Який з трусів вискакуватиме, але намагатиметься не допустити посилення в Узбекистані американського чи китайського впливів, репетуючи на весь світ про наступлєніє на регіон воінственного іслімізма.
Перва возможность нажалуватися на китайські поползновенія в центральноазійському регіоні появиться в Хуйла післязавтра, у Владівостоці. Де проводиться Восточний економічний форум і куди мають прибути презідєнтша Южної Кореї та прем’єр Японії. Хуйло з ними буде разговарювать і наверняка шото ляпне про Китай. Бо китайці етот доленосний форум проігнорірували, оставивши в душе Хуйла горькую досаду. Корейців і японців душевні тєрзанія Хуйла, однако, мало волнують, їм інтєреснєє застолбити за собою дальнєвосточні тєріторії РФ, які в обозримій історичній перспективі можуть остатися безхозними. А усілєнія там Китаю вони не сильно хочуть. Тож нєзабвенний Сіндзьо Абе-сан і лучезарна Пак Кин Хе прибудуть у Владівосток не з християнською місією внєсєнія в смятущуюся душу Хуйла віри в завтрашній день. А шоб прищурившись оцінить перспективность регіона для економік собственних країн. Де їхнім бізнесменам, возможно, в скором времені, предстоять тяжолі бої з їхніми китайськими колєгами.
Із Владівостока Хуйло тєрзаємий судьбою історичних судєб Центральної Азії перелетить в Ханжоу, де його прониже важкий немигающий взгляд імператора Сі Цзиньпіна. І якому все добре ізвесно, бо китайська разведка работає дуже даже неплохо. І з чуством болєзнєнної подозрітєльності в імператора Сі тоже всьо в порядку, тож Хуйлу можуть бути задані не дуже приятні вопроси. Сама постановка яких означатиме, шо Китай, к сожалєнію, не має возможності допомогти дружественній Росії кредітами.
Огорчонний отказом імператора Хуйло всядеться за круглий стіл, де його всі присутствующі глави государств і правітєльств з інтєресом рассматрюватимуть, не отказуючи собі в удовольствії сфотографірувать такого редкого покемона. Який за неполних три года умудрився профукать практично всьо наслєдіє царів і генсєків та пересвариться з усіма великими странами современності, в часності з Україною. Яка в послєднє врем’я удівітєльним образом приобретає все більшу геополітичну вагу, вліяючи зокрема даже на вибори в США. В общем, недовольне покашлювання в Києві не остається міровим сообществом непочуте і обично вліяє на самочуствіє Хуйла самим плачевним образом. А проще говоря, теліпає, беднягу, нє па дєццкі.
Особенно гострим поглядом буравитимуть Хуйла Ангела Хорстовна і Франсуа Жоржович, душеспасітєльні бесіди з якими по поводу тої ж України Хуйло накануні назвав “бесполєзними”. “Ах так!” – вспихнула злопам’ятна Ангела Хорстовна і заявила, шо ніяких подвижок у виконанні мінських угод не наблюдається, знаить санкції проти Росії будуть продовжені. І показала Хуйлу маленьку вредну дулю. Порох при цих словах послав Хорстовні нєжний воздушний поцелуй і спокойно пішов принімать парад агресівної української воєнщини.
Як дід раньше казав, раз Хуйло отказується участвувать в акробатичному етюді “Хуйла сношає Нормандське тріо”, то на саміті Великої двадцятки йому прийдеться носити по манєжу великого американського слона. Вчора появилася інфа, шо Белий дом не ісключає зутрічі “на полях” самміта Обами з Хуйлом, і це означає, шо Хуйлу предпісана роль ковйорного клоуна. Якому предстоїть розважати публіку в антракті, тєрпеліво снося непристойні двіженія американського хобота, а в завершеніє прийдеться уважітєльно поцілувати того слона під хвіст. Та сказати, шо контакт із Обамою був приятним, своєвременним і полєзним.
Совершенно ясно, шо іменно скаже Хуйлу Обама і скаже він Хуйлу не то, шо той мечтає почуть. Предварітєльно Керрі вже озвучив оті тезіси в Женеві і судячи з виразу обличчя (бля, оп’ять два “ч” :( ) Печальної лошаді Лаврова утєшітєльного там мало. Во-первих, у Сирії, де Хуйло єстєственно всіх переіграв, його оп’ять красіво здєлали американці. Які войдя з якоби дружественним Хуйлу Ердоганом у подковьорний зговор вернули сирійські собитія в нужне їм русло. Тому Хуйлу ставиться задача не вимахуваться, а дєйствувать в строгом соответствії з утверждьонним у Пентагоні планом. А касатєльно України всьо єщо проще – Хуйлу нада виполнить условія Мінська-2 і тагда, возможно, Порошенко в октябрє пошле йому ко дню рождєнія трюфельний тортік. В протівном случає сладкий стол Хуйла состоятиме ісключітєльно із хрена та редьки. Ну і єстєственно вопрос отмени санкцій даже рассматрюваться не буде. “Тєбе всьо ясно, Хуйло? – улибаясь спросить презідєнт-дємбель – Іди і не гріши. Пшол отсюда.”
Но Хуйло внє всякого сомнєнія не почує голос здравого рассудка і не прислухається до мудрих настанов Обами. Бо даже отказався летіти в Нью-Йорк на Генасамблєю ООН – сказати йому там нічого, а терпіти надруганія українського фейсбуку по поводу його очередної ООНовської речі старенький дебіл уже не в силах. І йому неприятно, коли на нього там дивляться як на редкого зверька, а поздоровкаться з ним подходять лише якісь мутні африканські презідєнти та і то лише з целью зробить прикольне селфі з главним придурком современності.
Формально своє нечуастіє в Генасамблєї ООН Хуйло об’ясняє якими то виборами в РФ, но всі лише улибаються. Всім ясно, шо ніяких настоящих виборів в РФ отродясь не було, а в добу путінізма-кретінізма це вообще профанація і соревнованіє в тому, хто лизьне Хуйла поглубже. Хуйлу самому вся ота внутрірассєйская хренотєнь давно опротівела, Росія для нього – старая, некрасівая і постилая жена. А йому хочеться зажигать із молодими заграничними любовницями. Но заграничної любві він найти ніяк не може, за кордоном Хуйло пользується успехом лише в активної часті гей-сообществ. Та і то по преімуществу среді меркантильних збоченців-геронтофілів, которі дарять Хуйлу свою любов ісключітєльно за гроші.
А там і американські вибори не за горами, де Хуйло тоже умудрився наслідити, шо йому також не минеться. Хіларі – тітка вредна і злопам’ятна, а єслі Хуйло здуру попитається совратить її муженька Білла (до якого давно пітає ніжні чуства), то нєпременно відчує на собі всю силу, на яку способна раз’ярьорнна ревнива фурія. І запалають по всій Росії костри з чучелами Хіларі Клінтон, яку ватніки клястимуть як уособлення всіх бід їхньої многострадальної родіни, де в под’єздах сцють ісклюітєльно науськіваємі Белим домом ЦРУшніки. Но Хуйлу в зареві тих вогнищ легше не стане. Хуйлу оттягувать свій бесславний конєц становитиметься дедалі трудніше, бо растяжимость любого конца має свої фізичні межі. Про шо Хуйлу убедітєльно намекає остивающий в ці хвилини Іслам Абдуганійович Карімов (мир праху його).
Сохраняєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за полонених, всячеськи допомагаємо Армії, занімаємось спортом і ведемо здоровий спосіб життя.
І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас :) .

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 30 серпня 2016, 15:26     Germany  
Єретик
Єретик
Аватар користувача

З нами з: 15 січня 2008, 20:34
Повідомлень: 33351
Звідки: Підводний човен "Земля".
Наводячи приклади з історії, що коли поляки починали битися з українцями, то перемагали завжди треті сили.
У всіх війнах перемагає третя сила. Просто не завжди це видно.

_________________
Chi non ama non sara amato mai.


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 31 серпня 2016, 10:59     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
44686


-- Додано 31 серпня 2016, 11:00 --
Сховано:
то Вчоний Кіт

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 31 серпня 2016, 11:05     Ukraine  
Копія Бога
Копія Бога
Аватар користувача

З нами з: 04 квітня 2012, 10:54
Повідомлень: 12474
щось собі бубонить і бубонить :beach:

_________________
...all we are worth is just zeroes and ones...



Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 01 вересня 2016, 15:26     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
44772 ОБЗОР 1 ВЕРЕСНЯ 2016
НАПИСАВ ДІД СВИРИД ОПУБЛІКОВАНО В ДІД СВИРИД НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ ДРУК E-MAIL ВЕРЕСНЯ 1 2016

Доброго ранку, друзі! В дідуся сьогодні немає жодної змоги написати обзор, бо й роботи багато, тай другий том “Історії України від діда Свирида” чекає на своє завершення. Я, на жаль, ще не встиг підготувати його до друку, тож час його виходу мушу перенести на осінь. Проношу за це свої вибачення. Але книга вже на етапі дошліфовки, сподіваюся, що чекати її виходу в світ уже недовго.

Однак сьогодні 1 вересня, дітки пішли до школи, батьки святкують День Знань і дідусь вирішив, що зараз буде правильно опублікувати уривок з параграфу, який присвячено стану освіти в Русі. Текст робочий, не вичитаний, тож не судіть строго.

Зауважу, що це лише один уривок, а загалом тема писемності, культури і освіти в книзі розкривається значно ширше.

“… берестяні грамоти є, зокрема, матераільним свідченням загального стану освіти на території Русі, де діток (як хлопчиків, так і дівчаток) починали вчити читанню й письму вже з 6-7 років.

- Ти чого ревеш, Онфиме? – заклопотана мама виглянула з хати, почувши плач свого 6-літнього сина.

- За-гу-бив… - розібрала мати крізь гіркий плач дитини.

- Що загубив?

- Все загубив – промовив малий і знову залився слізьми. І лише як наплакався, розповів матусі, що після уроків грався із друзякою Данилом, а потім забув де залишив свої учнівські берести із виконаними домашніми завданнями.

- Ми їх шукали-шукали, але так і не знайшли – бідкався хлопчик, витираючи сльози.

- А що було на домашнє завдання?

- Склади.

- Ну, не плач. Але домашню доведеться переписати – і дбайлива мама надерла синові нової березової кори, та з ніжністю стежила, як маленький старанно виводить писалом свої “ба ва га да жа за ка… бе ве ге де же зе ке.. би ви ги ди жи зи ки”.

Забуті ж у гаю під деревом новгородським хлопчиком Онфимом учнівські берести пролежали там більш ніж 700 років і були знайдені археологами в цілковитому порядку лише улітку 1956 року. З них видно, як старанно Онфим виконував свої домашні завдання, а на перервах любив малювати і залишив нам прекрасні в своїй безпосередності дитячі малюнки. Так, завдяки неуважності школярика Онфима наука збагатилася цінними знахідками, які дають нам розуміння, як населення Русі вчилося грамоті.

Є всі підстави стверджувати, що поширення грамотності у наших предків відбувалося незалежно від бажань великого князя чи ієрархів церкви. В країні просто-напросто не було навіть такої кількості священиків, щоб забезпечити усі існуючі тоді школи вчителями. Тому логічно допустити, що громади самі організовували школи, у яких дітей вчили досвідчені та грамотні люди і вчили здебільшого тому, що дітям буде потрібно в дорослому житті.

Це згодом, коли церква повністю перебрала шкільну справу під свій контроль, уроки звелися до зазубрювання напам’ять та переписування малозрозумілих текстів із святого письма. А до того батьки вимагали від вчителів готувати їх дітей до викликів реального життя, про що свідчить чимало учнівських берест. І, зокрема береста №202, на якій рукою того ж 6-літнього Онфима виведено: “На Домитрѣ возѧти доложзикѣ”, тобто “Стягнути з Дмитра довжки”. Немає сумніву, що будучи дорослим Онфим був повністю готовий до ведення ділового листування, якщо вже з малих літ знав, як правильно оформити позов на своїх боржників.

Загалом же шкільна справа в Русі стояла на досить високому рівні, принаймні грамоті там вчили дуже якісно. Адже 90% всіх відомих нам сьогодні берестяних грамот написані без жодної граматичної помилки. І як їм це вдавалося без комп’ютерного редактора - велика історична загадка.

Дідусь тому так докладно зупинився на темі освіти і грамотності наших предків, щоб розвіяти антиісторичні уявлення буцімто князі, знать і священики були єдиними освіченими людьми в країні і жили в оточенні затурканої багатомільйонної маси темних селян. Якраз навпаки – дуже часто нашим освіченим предкам, дивлячись які коники викидають їхні тодішні правителі, доводилося лише скрушно хитати головами: “І де вас, дурних, стільки набралося?”…”

З Днем Знань, друзі :) .

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 05 вересня 2016, 09:36     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
44973
НАПИСАВ ДОХТУР ЛІВСІ ОПУБЛІКОВАНО В ДІАГНОЗИ ДР. ЛІВСІ ДРУК E-MAIL 5
ВЕР.
dl

- А вот інтересно, Гєля, потомки нас ідіотами не назвуть? - поінтєрєсувався Олланд, озадачено роздивляючись заводну сувєнірну матрьошку. В отвєт матрьошка громко гаркнула “Слава Росії!”, дихнувши запахом вчорашнього перегару, і грозно наставила на Олланда дуло ігрушечной балалайки.
- Так а за шо, я не поняла? - знизала плечима Меркель, з омєрзєнієм зиркаючи на куклу.
- Ну смотри: Клінтон, к прімєру, повірив сказкам про хаос в уламках імперії і порядок в Москві. В результаті ми получили бєдні, но вміняємі страни периферії і невмєняємого ядєрного монстра.
- Дурак потому шо, - угрюмо буркнула Меркель. - Думав, шо зможе всіх наїбать, а по факту не зміг обдурити даже собственну жінку.
- А я вот тут размишляю, а в шо повірили ми? - задумався Олланд, аккуратно швиряя матрьошку в мусорне відро. В отвєт матрьошка зайшлась автоматной очередью.
- Штайнмайєр, вон, розпизівся, шо пересматрюються условія мінських соглашеній…
- Етому підарасу только дай попиздіть… - снова злобно буркнула Меркель.
- Да і у мене в Франції дєл полно… - продолжав Олланд. - Но з іншого боку, єслі злити січас Україну, то якого монстра получим?..
- Буси і валєнтінку, прикинь? - пожалувалася Меркель. - Причому не просто буси, а яку-то срану біжутерію. Мол, дєнєг у мєня нєт, ви же самі карманні дєньги в мене забрали. Но как только знімете санкції…
- Бивші - вони такі, - со знанієм діла сказав Олланд. - Женщини во всьом у них винуваті. А зато як ти з ним носилася. І в Г20 його - пожалуйста, і в Г8 - ласкаво просимо. І Україну в НАТО ні-ні, шоби не обідився… Вот шо оціі ніщеброди вообще забули в Г20?
- А будто не знаєш, - зауважила Меркель. - Ми же у них видурювали члєнські скидки на газ і нєфть.
- Вот і догралися, - констатірував Олланд. - А воно навоображало собі, будто устраює судьби міра. Ну а ми з тобой ідіоти, яких можна бусами і матрьошкою підкупить.
- Твій любімий Штайнмайєр, по ходу, тоже такого мнєнія, - замітила Меркель. - І, глядя на то, як довго ніхєра не рішається в Україні, в чомусь я з ними согласна… Ладно, прочь депресняк. Пошлі, розкажем хуйлові, шо він - хуйло.

Олланд согласно кивнув, громко прокашлявся і, галантно взявши Меркель под руку, рєшитєльним шагом направився в кулуари…

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 05 вересня 2016, 12:33     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
44985 Свирид Опанасович
10 хв. ·
З понеділком вас, друзі! Впевнено, включаємося в трудовий ритм, але робимо це обережно, пам’ятаючи, що здорові і бадьорі працівники продуктивніші, ніж виснажені та задовбані. Можна зробити і кофе-брейк, балуючи себе смачними напоями та чимось вкусьніньким. Дідусь, например, заварив собі зранку зелений китайський чай, зважаючи, що більшість цікавих новин поступає зараз із Китаю. Всі готові? Приступаєм.
Ітак, саміт G20, Китай, курортне місто Ханчжоу, наші дні. У главних ролях всесвітньо відома піаністка Меркель і акордеоніст Оланд. В ролях другого плану задіяні корифеї сцени Сіндзьо Абе-сан, з Японії, індійський факір Пранаб Кумар Мукерджі та багато інших. Ізвесна мастєріца циркових трюків з фінансама Ділма Русеф із Бразилії не смогла прибути на цей смотр міровой самодєятєльності з поважної причини, зато впервиє на аренє начинающа артістка з Великої Британії Тереза Мей. Среді статистів у масовці купа інших презідєнтів, для колориту пригласили ще королів та наслєдних принців в арабських бурнусах. І переіграть увесь отой міровий оркестр под управлєнієм діріжора зі світовим іменем Обама вознамерився нєкій балалаєшник Хуйло з Росії.
Хуйло накануні цього смотра довго тренірувався, безнастанно бренькаючи на єдінственно доступних йому трьох струнах: 1) воєнний шантаж; 2) енергетичний шантаж; 3) експлуатація тезіса “київська хунта – ісчадіє зла”. Хуйло дуже настроєн на победу і так довго тєрзав ту нещасну балалайку, шо струни нещадно фальшивлять.
Тому іграть на першій струні вже опасно для самого Хуйла, бо ні його дєйствія в Сирії, ні маніпуляції задовбаними солдатіками під українським кордоном, слуха мірової публіки не услаждають. А визвають плохо скриваєме бажання поламати ту балалайку на голові Хуйла, которий мнить себе талантлівим самородком.
Друга струна – енергетична – усіліями Хуйла перетягнута і ось-ось порветься. Газпром того і гляди откине копита, а спроба спасти сітуацію реанімірувавши Турецький поток ні до чого не призвела: право фінансірувать цей проект турки, як і преждє, благородно уступають Росії.
Ну а третя струна – кровава київська хунта, як первовпричина зла в міре – намоталася Хуйлу на палець, грати на цій струні невозможно, но Хуйло упорно її тєрзає, намагаюбчись визвати в мірового жюрі єслі не восторг, то хотя би сочуствіє.
Таким образом, Хуйло з присущою йому безбашенностью двинувся із балалайкою на авансцену самміта, призиваючи світовий оркестр іграть по написаних ним совмесно з композітором Патрушевим нотам. Автор лібретто, судячи з його ідіотського содєржанія – лічно Хуйло. Бо кому ще може прийти в голову мисль включить у концерт мірового симфонічного оркестру сольну партію на балалайці.
Сначала Хуйло вроді соглашався іграть в составі Нормандського квартєта, но йому там сильно заважає ігра юного дарованія з України – цимбаліста Пороха. Бо отой Порох, як розложить свої концертні цимбали і заговорщицьки перемигнеться з акомпаніірующими йому на піаніно та акордеоні Меркель і Олландом, Хуйло сразу тушується і начинає плутати ноти. Цим і визвано невдоволення Хуйла Нормандським квартєтом та желаніє превратить його хотя би в Нормандське тріо.
Но піаністка і акордеоніст без Пороха іграть не согласні, бо Мінська сюіта без запального українського “по цимбалах” звучатиме мляво і без огонька. Тому в Ханчжоу Меркель і Олланд зустрілися з балалайошником по окремо з тою метою, щоб ні в кого не сложилося впечатлєніє, будто зароджується нове тріо, а молодого українського цимбаліста з вигнали ансамбля.
Впрочем, Німеччина та Франція, щоб не руйнувати злагоджений творчий колектив, согласні дещо переглянути партітуру і добавити туди, к примеру, сладкоголосе пеніє кастрованих мальчіков з театру юного глядача“ОБСЄ”. Во всяком случаї, об етом пресі поведал асістєнт Меркель, який носить за нею ноти, Штайнмайєр. Ця мулька Хуйлу вроді вже понравилася, к мальчікам Хуйло іспитує давню слабость. Тож, Меркель і Олланд сходили вчора до диригента Обами і пользуючись його благодушним настроєнієм, від душі наябеднічали на Хуйла.
Котортше кажучи, Меркель добряче накрутила Обаму і сьогодні главний діріжор прийме строптівого балалайошника, дивлячись на нього з презренієм і омерзєнієм. Хуйло буде тіх, любезєн і предупредітєлєн, так шо в скором времені ми, возможно, побачимо продовження сліва Новососії і паралельно Кремль розганятиме слухи, шо “Хуйло всєх переіграл”.
Кстаті, в послєдні дні носяться слухи, шо Хуйло таки найшов шпарину, через яку получить свіжий доступ фінансвогого і технологічного повітря. І тіпа вже договорився із сумрачним самураєм Сіндзьо Абе, який дасть йому і то і другоє взамен на возврат Сєверних тєріторій. На це дід скаже таке – єслі Хуйло уступить Японії острови, то японці канєшно отгрохають в центрі Токіо Сіндзьо Абе пам’ятник при жізні. Но Хуйла в це врем’я добриє россіянє підвісять за його віртуальні яйця. Ето був би шаг явного самоубійства, а Хуйло хоть і дебіл, но ніяк не камікадзе. І даже не тому, шо боїться кровожадності добрих россіян. А тому, шо уступивши хоть острівець Японії, тут же почуствує на собі хтивий взгляд китайського імператора Сі Цзиньпіна. Якому стане обідно, шо Хуйло японцу дала, а китайцу нє дала. В общем, херня це все, нема в Хуйла із тої западні виходу. А острови і землі РФ сусідні страни потом собі розберуть нєспешно, бо то Восток і їм нема куди спішить – впереді вечность.
Ну а то, шо начинающа артістка з Британії Тереза Мей не подала охальніку руки – то добрий знак. Бо коли на сцені мірового театру блістатиме жіноче тріо “Ангела – Тереза і Хіларі”, то вони Хуйла дуже больно битимуть. Возможно ногами. Під запальний акомпанемент мірового симфонічного оркестру, в якому органічно лунатимуть і радісні українські цимбали.
Сохраняєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за полонених, всячеськи допомагаємо Армії і ведемо здоровий спосіб життя.
І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас :) .

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 05 вересня 2016, 21:36     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
45007 Вчоний Кіт
1 год. ·
#цинічністрашилки
У чорному пречорному місті, на чорній пречорній вулиці, у чорному пречорному будинку, у чорній пречорній кімнаті, сидять два чорних пречорних мужики.
І тут один і каже:
- Слишь Ігарьок, а нахєра ми етат уйобішчьний канцерт на день Нєзалєжнасті крутілі?

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 06 вересня 2016, 16:56     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
45054 Свирид Опанасович
7 год. ·
Доброго здоров’я, друзі! Надворі вівторок, до п’ятниці рукою подати, тож іспользуємо оставшіся робочі дні по їх прямому назначенію, укріпляючи матеріально-фінансове благополучіє своїх родин. Але час для чашечки хорошого кохве, як про це авторитетно свідчить сирійський мандрівник Павло Алепський, завжди знаходив в свойом плотном графіке даже Богдан Хмельницький. Ми з вами нічим від гетьмана не хуже, тож включаємо кавоварки, вмощуємося зручненько і спокойно дивимося шо в світі проісходить.
В китайському Ханчжоу завершується смотр міровой самодєятєльності, який для пафосності називається самітом G20. Якщо зараз зібрати докупи все, що пише преса разних країн про участь у саміті своїх президентів, то складеться чітке враження, шо оті презідєнти участвували в совершенно разних заходах. Це обична практика сервільних журналістів писати не те, шо було на самом дєлє, а те, шо приятно читати їхнім презідєнтам і прес-секретарям. Іначе в слєдующий раз журналіста не включать в президентський пул і не візьмуть на саміт, де обично купа різної смакоти і всьо на шару.
Пожрать на шарка особенно люблять журналісти кремльовського пула, які заливши лобстери та омари китайським пивом, шлють в свої редакції восторжені репортажі як мірові лідєри люблять Хуйла, уважають його, слєгка побаюються і вообще мечтають коло нього хоть рядом постояти. Особливо в цьому плані отлічилося агентство РИА, журналіст якого наверняка залив екзотичні делікатеси не лише пивком, но і півлітрою віскаря, послє чого курнув якоїсь китайської дурі. І получивши неслабий приход написав, шо Ангела Меркель від Хуйла вообще ні на шаг не відходила, сопровождая вождя ватніков влюбльонними глазами. І даже в тіатрі, потєрявши всякий стид і дєвічью гордость, мостилася поближе к Блядімір Блядіміровичу, а ето верний знак – влюблєна Меркель у Хуйла, как мартовская кошка.
Но Хуйло парень гордий, на Меркель ноль емоцій, патамушо у нього січас в активній фазі роман із Обамою, которий всю жізнь мечтав з другом Хуйлом обніматься-целоваться. Однако Хуйло поцелуя без любві не дарить, сначала нада, шоб Обама на колєнях постояв і привселюдно предложив Хуйлу руку і сєрце. В общем, Хуйло самий главний перец на планеті, нас всє боятся, люб’ят і уважают – подитожив журналіст РИА свої галюцинації і оп’ять здєлав глубоку затяжку та закатив глаза.
Омарів і лобстерів дуже уважають і кремльовські фотографи, которі при появлєнії Хуйла сразу падают ніц, лягають на підлогу і ведуть фото- та відеозйомку з уровня плінтуса. Це шоб дохляк Хуйло казався повише і помощнєє. Однако, їм противостоять поднаторевші в циї іграх коварні американські кореспондєнти, которі при прібліженії Хуйла нємедлєнно водружають камери на високі штатіви. З висоти яких іздєваються над честью і достоїнство презідєнта РФ, подчоркуючи його мелкий рост і обширну плєшь. Учора в цьому протівостоянії американські фотоястреби одержали над московськими фотоплазунами убедітєльну перемогу, опублікувавши яскраву фотографію, яка визвала в українському фейсбуці широку хвилю одобрітєльних коментів.
Дідусь тоже схвально оглянув ту фотку, но не через вопіющу разніцу в рості персонажів. А через красномовний взгляд Обами на Хуйла. Вчора в обзорі дід предположив, шо “сьогодні главний діріжор прийме строптівого балалайошника, дивлячись на нього з презренієм і омерзєнієм”, но я даже не здогадувався, шо Обама оправдає сподівання діда настільки буквально.
Однак, фотографії фотографіями, репортажі репортажами, а задача сільської аналітіки дивитися в корень і бачити суть собитій. Тому спробуємо змоделювати, шо іменно проісходило на саміті і як проісходяще там воплотиться в подіях бліжайших тижнів та місяців.
Ітак, балалаєшник Хуйло, воінственно побренькавши накануні саміта на своїх трьох убогих струнах, іскреннє сподівався, шо мірові лідери іспитають від його віртуозної ігри шок і трепет, тож на саміті в Ханчжоу вони гуртом і поодинці поповзуть до Хуйла мириться та просить прощенія.
Б’ючи челом по китайському паркету прощенія в Хуйла проситимуть і Меркель, і Обама, і прочі учасники смотра, а Хуйло для виду покочевряжиться, но простить заблудших і дальше всьо буде пучком. Як іменно – того не знає і сам Хуйло, но все должно буть харашо. Ведь накануні самміта Хуйло розкрив очі міровому сообществу, шо сама главна причина всіх бід і нещастій на планеті – кровава київська хунта, перед зверствами якої меркнуть даже головерези з ІГІЛ. Бо оті головорези журналістам голови відрізають поштучно, а київська кліка спалює свободні ЗМІ цілими телеканалами – доверітєльно ябеднічав Хуйло западним покровителям хунти і заісківающе улибався.
- В общем, давайтє об’єдінім усілія в борьбе с Кієвом і я вас всєх прощу – великодушно намекнув Хуйло Обамі і всім членам Норманського формату. Всім, кроме Пороха єстєственно, к которому Хуйло большую нєпріязнь іспитує. І причина тої неприязні даже не лічні качества Пороха, а сам факт, шо царь-амператор всєроссійскій винуждєн сідать за одін стол з якимось нелегітимним презідєнтом фантомного образованія Україна, котору, як ізвесно придумали в 1914 році генєрали австрійського генштаба. Фі, как протівно.
То, шо Хуйло летів у Ханчжоу іменно з такими настроями свідчать репортажі кремльовських ЗМІ, які вже встигли сообщить ватній біомасі, шо світ від Хуйла в захваті, всі до нього біжать мириться і договарюваться, Пороху нє светіт, а в скором времені і нафта підніметься в ціні, бо вона несправедлива. А все должно буть по справедливості, тому США должни осознать свою мізерність в современному світі та попроситися в БРІКС на правах члєна з совещатєльним голосом. Хуйло даже готов прийнять ту заявку від США і рассмотреть її в завісімості від поведєнія вашингтонської адміністрації – марять упороті кремльовські аналітіки.
Однако, реальний перебіг подій свідчить, шо китайську дурь употребляють ісключітєльно в Кремлі та на Філіпанах, западні лідери цим не увлєкаються. Тому Меркель і Олланд отрабатували задачу повернення Хуйла в нормандське стойло. Саме тому терапевт Меркель так строго наблюдала за поведєнієм Хуйла, координруючи свої дєйствія із Олландом і з Обамою.
Втрьох вони сработали чітко і злагоджено, як по нотах, і судячи з усього задача ними успішно виконана: Хуйлу внятно розказали хто він такий, яка його роль в квартеті і шо йому прийдеться й дальше терпіть ігру молодого українського цимбаліста-віртуоза. І не лише терпіть, але й стараться попадать у ноти. Іначе ніякого скасування санкцій не буде, а даже наоборот – существує риск получить пюпітром по голові. Ну і Обама тоже може найти своїй діріжорській палочці нєсколько необичне пріменєніє.
Само собою зрозуміло, шо московська балалайка в нормандському квартеті нєуместна, бо цей інструмент для виконання Мінської сюіти не предназначен. Партитуру сюіти, кстаті писав Хуйло якраз з целью опозорить Пороха на весь світ, а не для того, шоб самому іграть. Но мірові лідери сказав Хуйлу – іграй ти, раз ти такий вумний. Хуйло два года отнєківався, но западні меломани дивляться на Хуйла з холодними равнодушієм і невблаганно требують: “Іграй, бля”.
Хуйло не видержав напора музикальной общественності і накануні самміта даже псіханув – “Ідітє ви із своїм нормандським квартєтом нахер, шо я вам, Паганіні, чи шо?! Нехай Порох іграє, а ми послушаєм”. Но Запад остався нєумолім “Іграй. Сам ноти написав, сам по них і іграй. А слухать будем ми. Бо нам принімать решеніє знімать з тебе санкції, чи ні. Посоветувавшись предварітєльно з музикальними критиками у Києві. Іграй давай і не вимахуйся” – оце, собственно, кратке ізложеніє суті состоявшихся в Ханчжоу собесєдованій мірових лідеров з Хуйлом.
Ну і Хуйлу не осталося нічого іншого, як сокрушонно вздохнувши “Ех, гаварі Масква, разговарівай Рассєя”, согласиться з вимогами жюрі. А на требуваніє согласовувать ігру з протівним йому Порохом лише безсило розвів руками “Дєваться нєкуда”.
Таким образом, попитка Хуйла совраться з мінського гачка окончилася безрезультатно, Хуйло послушно вертається в Нормандський сачок. Де йому прийдеться отказаться від дурної, надоївшої всім балалайки, а освоїть рожок і гуслі. Єслі він хоче добитися від Запада хотя би жідєньких аплодісментов.
Для цього, вже в бліжайше врем’я слід ожидати очередного безрезультатного засідання нормандського квартєта на рівні міністрів, які не договоряться ні про шо, лише, возможно, про часові рамки презідєнтської зустрічі. Хуйло піде на те засідання, но лише для того, щоб привично фиркати в сторону Пороха, которий нагло отказується іграти на своїх цимбалах по написаних у Кремлі нотах. Меркель і Олланд знов сатанітимуть від злості і крізь зуби напоминатимуть Хуйлу про його обіщаніє не вимахуваться, а іграть. І тоді, я дуже, сподіваюся, Хуйло з гордим видом пойде на поп’ятну, свідченням чого може бути продовження процесу звільнення українських полонених. Бо ж Хуйлу нада хоть якось демонструвати миролюбівий настрой, особенно, коли він дивиться на калєндарь. І бачить, шо 2017-й невблаганно наближається, а потребность в дєньгах всьо остреє.
Ну а єслі Хуйло не проявить сміренія та знов візьметься за балалайку, то у США в розпоряджденні огромний кафедральний оргАн. В якого тисячі клавіш в десять ярусів і множество педалей. Тепер за пультом того оргАну прихильник ліричних мелодій Обама, і він іспользує довірений йому інструмент в щадящем режиме. А от коли на шпільтіш всядеться злобна Хіларі, включить усі копули та регістри в режим “тутті”, та як начне наярювать “Польот валькірій”, от кагда Хуйло горько пожаліє, шо не послухався порад доброго самаритянина Барака Хусейновича.
Все, друзі, миєм чашки і до роботи. Бо ваші работодатєлі потом ще дідові рахунок виставлять, шо я кращих їхніх працівників від роботи отвлєкаю.
Сохраняєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за полонених, всячеськи допомагаємо Армії і ведемо здоровий спосіб життя.
І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 09 вересня 2016, 22:22     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
45195
Свирид Опанасович
10 год ·
Доброго здоров’я, друзі – п’ятниця надворі, і етім всьо сказано. В смислі – роботи за тиждень накопилося і сьогодні треба все швидко завершити, шоб уйти на вихідні з чуством виполнєнного долга. Але перерву в роботі зробити всьо же варто, тому заварюєм собі щось ароматне і смачне, цукор по вкусу.
Учора всєобщий любімец планетарного масштабу Хуйло Бе-Бе, наговоривши накануні масу всяких глупостєй в Ханчжоу, вернувся додому, де його ждали невідкладні заботи про нужди дорогіх россіян. Бо скоро стада тих россіян рушать к ізбіратєльним урнам, нада, шоб вони туди йшли з чуством глубокого удовлєтворенія.
Але по дорозі в Москву залетів в Узбекистан, шоб провідати Карімова, про якого брехали будто він помер, но на самом дєлє просто приболів. У Самарканді, однако, вместо Карімова Хуйло обнаружив його свіжу могилку і перевів недоумйонний взгляд на стайку московських кардіологів. Кардіологи дружно повідверталися, демонструючи своїм видом, шо вони тут совершенно ні при чом. Хуйло заметно погрустнєл і мовчки потьопав до трапу свого літака в совершенном расстройстве.
Замітивши, шо послє Узбекистана Хуйло якийсь сам нє свой, находчивий Вайна, угостив сцаря тульським пряніком для чого звозив Блядіміра Блядіміровича в Тулу. Шоб развеяться, а заодно трохи попіарити “Єдіну Россію”. Ну і Хуйла лишній раз ізбіратєлям показати не мішає.
Тульський губернатор Дюмін, в которого в голові одна ізвіліна від фуражки, проявиву всьо же сообразітєльность, і добре знаючи про тайні пристрастія Хуйла, сразу підхватив сцаря под бели рученьки і повів його подивитися на розовощоких мальчиків. Мальчиків одягли в суворовську форму та заставили марширувати і громко співати. Хуйлу дуже понравилося.
Потом Хуйлу показали правнучку Льва Толстого, Хуйло з нею кокетнічав і питався умнічати. Но йому замість пластінки про творчество Льва Ніколаєвича, поставили касєту про воєнно-промишлєнний комплєкс, разговор із правнучкой пісатєля получився маловразумітєльний, но смішний.
Приведя таким образом сцаря в хароше настроєніє, губернатор Дюмін зробив попитку вициганити якіто субвенції тіпа для області, но тут Хуйла заклинило, він временно оглох. В послєднє врем’я з ним таке случається. Особенно коли чує просьби помоч дєньгами.
Ситуацію в свої руки перехватив опитний Рогозін, який пообіщав Хуйлу показать нові пулємйоти. Почувши про пулємйоти Хуйло вийшов із ступора і дав себе відвести на оружейний завод. На якому, однако, огорошив присутствующих неожиданним вопросом.
Коли в кабінєті діректора завода собралася всяка шваль із члєнов правітєльства та руководства предпріятія, Хуйло насупивши брови строго спросив присутствующих, чого російські воєнні заводи випускають лише оружіє, танки, пулємйоти і патрони. Присутсвующі дружно засопіли, не понімаючи куди клонить царь. – “Нада, штоби воєнниє заводи випускали і гражданскую продукцію” – указав Путін та іспитующе подивився на Рогозіна. Опитний Рогозін удівлєнія не проявив, а лише шевельнув щоками і записав ценне указаніє вождя в спеціальний блокнот. Тепер слід ожидати скорого виходу на російські прилавки дєцких колясок на гусеничном ходу і ночних горшков з оптічеським прицелом.
А єслі серйозно, пояснення такому странному заявлєнію Хуйла дуже просте. Воєнний бюджет РФ за послєдні два года поглотив практично всі скудні залишки фінансових ресурсов і єслі так ітиме й далі, то кірдик бюджету РФ наступить уже в слєдующем фінансовом году. А шоб спасти положення, Хуйло винуждєн прибегать к паліативам в стилі М.С.Горбачова. Тіпа конверсії воєнних предпріятій.
Дід не знає, хто підказав Хуйлу геніальну ідею з конверсією. Грішити на Сірожу Глазьєва не хочеться, хотя це дуже похоже іменно на його роботу. Як ізвесно, останнім часом позиції Сірожі в Москві ослабли, но наше СБУ воврем’я зробило грамотний вброс про заслуги Глазьєва в “русской веснє” і тим креативано спасло його репутацію в глазах Хуйла. Благодаря цьому вбросу Глазьєв постєпенно вертає своє вліяніє в Кремлі, а значить є шанс, шо економіка РФ буде добита значітєльно бистріше, ніж планірує ЦРУ.
Але дід думає, шо ця ідея Глазьєва всьо же не проканає. Воєнно-промишлєнне лобі надає Сірожі тумаков, а указаніє Хуйла тихо спустить на тормозах. Та продовжить освоєніє нових і нових мільярдов, совершенно нєобходімих руководітєлям оборонной отраслі РФ для обеспеченія своїм правнукам безбедной старості.
Тєм временєм, разисківаємий слєдственним комітєтом Росії міністр Полторак нахабно позірує в тєлєкамери і не сам, а з міністром оборони США. І тепер вертається з Америки додому явно не з порожніми руками. Американський колега довго обнімав фігуранта уголовного дєла, якого разискує Москва, тиснув йому руку і на прощання запевнив, шо в гібридній війні Росію жде унізітєльне пораженіє.
В цьому, кажеться, вже не сумніваються даже руководітєлі оборонной отраслі РФ. Найрозумніші з яких енергічно переводять натирені дєньги за рубеж. В ті ж США. Де вони послушно платять налоги, з яких Пентагон бере средства для воєнної допомоги Армії України. Круговорот бабла в природє, так сказать. Отак воно в жізні буває.
Сохраняєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за полонених, всячеськи допомагаємо Армії, ведемо здоровий спосіб життя і не хнюпимось.
Та слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас :) .

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 10 вересня 2016, 23:09     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
45236 Вовчик Сірий
36 хв. ·
Давньогрецький герой Тесей дуже любив вчитися.
Бува як засяде за науки - то тиждень не їсть, не п'є, спати не ляга та селфі не робе, а все теореми доказує і апорії трактує. Вчився він так тридцять літ і три роки, всі науки, од бустрофедона до турбопаскаля повершив. Аж тут прилетіла в Школу сова з листом. А там з Афін рідних люди пишуть, на царя критського скаржаться, що знов нелюд Егейського флота прислав і данину живим товаром вимага, аби на наругу в Лабіринт їх пустити.
Забрав тоді герой атестата свого, наплечника спакував, зловив найближчий караван на блаблакарі та й домів поїхав. Дійшов до річки великої, аж глип - бабця з торбами стоїть. А в торбах тих 20 кіля сиру, 10 палок ковбаси, чоколяди 200 плиток , джинсів п'ять пар і віза на закупи. Стоїть бабця, плаче, а перейти не може, бо вода холодна, а на мості погранці мито требують. Пожалів герой бабушку, посадив її на плечі, взув постоли семимильні, начепив бриля-невидимця - та й на другу сторону її переніс. А бабка перекинулась на Богіню та й каже йому:
- Любий мій, за то шо поміг ти мені розкажу як Мінотавра побороти. Як зайдеш до Лабіринту - на стіни дивись, там древні будівничі підказки лишили. Як розшифруєш - переможеш потвору.
Подякував Тесей та й рушив далі. Прийшов до Афін, вклонився на всі боки, інтервью Полісному радіо дав та й на Крит поплив. Зайшов до Лабіринту, дивиться на стіну, а там комік сансом по бетону пише:
"В другій кімнаті зліва - GPS-навігатор під порогом закопаний. А в третій справа - сіткомьот американський нелетальний. А тут під надписом - дудка-простітутка, на неї звіруку підманюй"
Відкопав Тесей всі чарівні засоби, зайшов в центр лабіринту і давай в дудку-простітутку свистіти. А та ну мукати, наче телиця молода. Зачув ту телицю Мінотавр і прибіг танці шлюбні скакати. Тут Тесей в нього сіткою липкою і вистрелив, а як запутався бицюган паскудний, стукнув його межи роги прийомом боксу французького, взяв за кільце носове і заставив усіх заложників і полонених героїв з підземної ботоферми відпустити. А далі вивів усіх полонених у місто, а Мінотавра в СІЗО місцеве відпровадив.
Збіглися тоді люди з усіх усюд, впали на коліна та й питають:
- А скажи, Тезею, як ти цю потвору паскудну поборов. Невже написи на стіні розшифрував?
- А нема шо тут розшифровувать, хлопці - одказав Герой. - Українську вчіть. А то й далі вас всякі бики зайобувать будуть.

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
  Тема: Re: СВИРИД ОПАНАСОВИЧ НА СТРАЖІ МІРОВОГО ПОРЯДКУ. repka.club
Цитувати виділене Додано: 12 вересня 2016, 12:27     Israel  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 13 лютого 2010, 18:20
Повідомлень: 16974
Звідки: (Дике Поле) / Iзраїль
45289 Свирид Опанасович
21 хв. ·
Доброго здоров’я, друзі! Вихідні швидко промайнули, надворі знову чудовий понеділок, блін. Тож, не беручи важкого в руки, а дурного в голову, звично заварюємо собі кохве, або чай. І обережно погружаємся в веселий світ фейсбуку, де після бурних вихідних наблюдається повишене содєржаніє сміття, бруду, і загаженого довкілля. Бо врем’я в нас таке інтєресне, коли боротьба за чистоту в большинстве случаїв зводиться до активного розкидування нечистотами.
Хоча, може дід і ошибається, може це дійсно іде процес очищення, просто я чогось не понімаю. А раз не понімаю, то й нема чого дідові на цю тему умнічать. Тим паче, що за кількістю досвідчених експертів в галузі обливання помиями український фейсбук уверенно випереджає всі розвинуті держави світу, а ті експерти і без діда у своїх іграх чудово розберуться.
Дідусь же в локальних мочиловах участі принципово не бере, тим паче, шо для удовлєтворенія нізменних інстинктів у нас під рукою завжди єсть Хуйло. Надругаться над яким не лише не зазорно, но і почотно. І чого гріха таїти – просто приятно.
Хотя за минулі вихідні Хуйло нас особо нічим не порадував, його кудась там возили, подсовували волохаті мікрофони і давали якісь бумажки. Послушно читаючи які Хуйло узнав, например, шо Таджикистан празнує 25-ліття нєзавісімості від Росії і по етому случаю він уже іскреннє поздравив Емомалі Рахмона. Придя в нєкоторе удівлєніє, Хуйло вопросітєльно глянув на Вайну: “С какого хера я должен радоваться нєзавісімості таджіков?”, но Вайна остався нєумолім: “Так нада”.
Потом Хуйла вивезли з Кремля на Красну площу, поставили на трибуну і показали спеціально отобраним ватнікам. Ватніки дисципліновано радувалися по случаю дня города Москва, нетерпляче чекаючи, коли їх уже отпустять восвоясі. Бо в восвоясях обіщали налить водки та подогнать самосвал вінєгрета крупного помола. Це в них називається работой с ізбіратєлямі наканунє виборов у государственную дуру.
Результати отих “виборов” легкопрогнозіруємі, по всєй странє велікой отобрали вже нужну кількість радосних дебілов, за яких ватна біомаса послушно і проголосує. І все було б як по накатаной, якби оп’ять, блін, не Україна.
Подла київська хунта не могла здержаться і таки надзюрила Хуйлу в ізбіратєльну урну, основатєльно подмочивши результати предстоящих “виборов”. При чому поступила хунта предєльно іздєватєльськи і нагло: Порох позвав Клімкіна і високомерно наказав йому передать тому дебілу в Москві, шо на нашій території ніяких виборів у госдуру не буде. Послє чого углубився в ізученіє списків просітєлєй про аудієнцію.
В списку тому багато авторитетних іностранних дєятєлєй, бо Україна з нєкторих пор, вопреки здравому смислу та економічним показникам, уверенно превращається у вліятєльного геополітичного гравця. Дружби з якою шукають многі, тому на зустріч із Порохом у Нью-Йорку дуже проситься даже Обама. Отой самий, який Хуйла в упор не бачить.
В Клімкіна своїх діл тоже по горло, бо його іностранні колєги повадилися з нєкоторих пор у Київ поодіночке і толпами, прям як у Брюссель. Цього тижня паломнічество у нашу столицю совершать міністри іностранних дєл Франції, Німеччини, Великої Британії і даже Данії. Тож заклопотаний Клімкін, шоб не морочитися написанням нот, попросив журналістів передать тому московському дурачку, шо Велика і Прекрасна Україна не місце для грязних ізбіратєльних фарсів, ідітє гуляйтє. Журналісти на цей раз сработали чітко, передали не лише суть месседжа хунти, но ще і приукрасили креативною отсєбятіною. В Кремлі від цієї льогкої непринуждьонності хунти притихли. І тепер нервово питаються прощитать далєкоідущіє послєдствія полученного з Києва ляпаса.
Хуйло, поражонний таким нізким коварством Пороха, досі ніяк не може прийти в себе і хоть якось зреагірувать на наглу виходку хунти. І пока воно жує соплі, дідусь спробує пояснити всю прелєсть цього хода. Який хунта нащупала практично навпомацки, но нащупавши наверняка прийшла від откривающихся перспектив в полнєйший восторг.
Напомню, шо десь два чи три тижні тому, хунта дето промлямлила, шо вибори в госдуру на території України возможні лише в кількох містах, де є генконсульства РФ. В діда тоді щелепа відвисла – нахрена вообще дозволяти ті “вибори”? І о чудо! Хунта й сама швидко сообразила, яка відкривається чудєсна нагода пнуть Хуйла больно. Ще й із перспективою пинать його довго та з наслаждєнієм.
Бо все ж очевидно: Крим – то Україна. Не лише для нас, але і для мірового сообщества. А значить вибори там нелегітимні не лише для нас, але і для всього прогресивного человечества, включно з його ар’єргардом в ліце Туреччини та Китаю. Які нєсмотря на всі ужимки Хуйла анексію Крима злокознєнно не визнають. А поскільки Хуйло на виборах практикує змішане мажоритарно-пропорційне очковтіратєльство, значить є всі юридичні підстави об’явить, шо новоізбрана госдура являється нелегітимною, принімаємі нею документи законної сили не мають, діпутати там ненастоящі, ідітє сасітє.
Дід зараз не знає, як далеко зайде історія з невизнанням легітимності госдури, но після 18 вересня наверняка слід чекати соответствующих заяв ПА РЄ та Європарламенту. І Конгрес США тоже вполнє може порадувать Хуйла якоюсь заявою в стилі “Вибори в РФ? Нє, нє слишалі”. І Хуйлу предстоїть довга і упорна боротьба з усім світом за признаніє легітимності собственного парламенту. Не факт, шо успішна. В Набіуліної знову начинаються трудні времена, Хуйлу скоро будуть нужні гроші на подкуп парламентів Науру та інших держав Мікронезії. Оп’ять нєпредвідєнниє расходи...
В общем, єсть у діда сільнєйше подозреніє, шо і толпа європейських міністрів повалила в Київ не просто так. І Ангелі Хорстовні Порох уже наверняка у вуха шось нашептав, а та Обамі, всі сидять хіхікають. В общем шось затівається, спокойно наблюдаєм.
Сохраняєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за полонених, всячеськи допомагаємо Армії, ведемо здоровий спосіб життя і тримаємо себе в чистоті.
Та слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас :) .

_________________
На вопрос "почему все антисемиты идиоты?"
был давно дан ответ - "а что, есть другие?"


Догори
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему  Відповісти  [ 821 повідомлень ] 

Часовий пояс UTC+03:00



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Olga і 122 гостей


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви можете додавати файли у цьому форумі

Знайти:
Перейти:  
Powered by phpBB
Style by durdom.in.ua team based on DEVPPL - Український переклад © 2005-2016 Українська підтримка phpBB