Правила форуму  -  Реєстрація  -  Вхід  

Часовий пояс UTC+02:00




Створити нову тему  Відповісти  [ 225 повідомлень ] 
Автор Повідомлення
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 06 березня 2018, 08:08     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 20 серпня 2010, 15:48
Повідомлень: 19949
antik писав 05 березня 2018, 13:32
А давайте, любі мої, підемо перевіреним шляхом - створимо завод по переробітку лому кольорових металів у нас. Копію польського на котрому я прював. Га?
І мене запросите на ту ж зарплату. Досвід роботи маю. :beach:
Га?
Слабо? :beach:
А прибутковий же бізнес, до речі. :pop:
так тебя же выгнали, не?
На пса кому нужен такой «досвидчений» работник?

_________________
Дурак не тот, кто просто дурак. Полный дурак тот, кто дураку поверит...


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 06 березня 2018, 08:24     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 06 вересня 2010, 21:39
Повідомлень: 47599
Fata Morgana писав 06 березня 2018, 00:41
А шо Праця у Польщі по біометричному паспорту..?
усё? Заглохло?Передала долго жить?
мона чехію андору сардінію.
паспорт - інструмент. сів і поїхав шукать долю.
а роботи в реальном секторе там - греблю гати


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 06 березня 2018, 08:35     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 06 вересня 2010, 21:39
Повідомлень: 47599
такими були наші батьки


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 06 березня 2018, 10:11     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 08 листопада 2009, 15:15
Повідомлень: 1717
Втікають від порошенківських покращень. :facepalm:
http://fakty.ua/260658-ukrainec-popytal ... ete-poezda
Житель Львовской области попытался пересечь украинско-польскую границу, спрятавшись в туалете поезда Львов — Краков. Об этом сообщает издание Zaxid.net.
Инцидент произошел 16 февраля. Пограничники обнаружили незадачливого путешественника, задержали его, но впоследствии отпустили.
На судебных слушаниях мужчина не появился, но подал заявление, в котором признал вину и попросил о снисхождении. Суд приговорил его к штрафу в 1700 гривен — минимально возможному наказанию по данному правонарушению.
Ранее «ФАКТЫ» сообщали, что 17 февраля житель Львовской области пытался незаконно пересечь границу с Польшей и для этого пошел вприсядку мимо пункта паспортного контроля. В это время его заметил инспектор пограничной службы.
Напомним, что безвизовый режим между Евросоюзом и Украиной начал действовать 11 июня 2017 года.


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 27 березня 2018, 22:50     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 08 листопада 2009, 15:15
Повідомлень: 1717
http://picua.org/?v=2018-03-28_lh6h1sot ... grps0g.jpg
А що, якщо поляки захочуть вчинити як Путін? Себто.... Ну, ви зрозуміли... :sec:


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 27 березня 2018, 23:11     Czech Republic  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 07 грудня 2014, 16:14
Повідомлень: 7532
Звідки: Богемiя. Судетська область.
Чем больше суверенным и независимым, с успешной экономикой становится государство, тем больше в нем прозревают тоталитарные или имперские амбиции.
Я думаю Европа такого не даст Польше оформить.


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 29 березня 2018, 05:31     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 16 жовтня 2016, 22:43
Повідомлень: 8464
Звідки: зі Львова
антік, пиздуй на новий дурдом реєструватися,
до таких зрадойобів/кремлівських консерв, як ти :bed:

_________________
Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць...


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 29 березня 2018, 06:31     Czech Republic  
Начальник 6-той палаты
Начальник 6-той палаты
Аватар користувача

З нами з: 01 листопада 2007, 16:11
Повідомлень: 25663
Звідки: Шангрі Ла
а баба галамага писав 29 березня 2018, 05:31
антік, пиздуй на новий дурдом реєструватися,
до таких зрадойобів/кремлівських консерв, як ти :bed:
а баба галамага

Там такий бомжатнік.

"Узбецький мальчік" точно дисертацію напише.

Можливо


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 01 квітня 2018, 14:25     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 08 листопада 2009, 15:15
Повідомлень: 1717
Думаю в якусь газету свої поневіряння надіслати. Надрукують? Ні? Чи там скрізь одні порохоботи? :beach:


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 02 квітня 2018, 11:15     Czech Republic  
Начальник 6-той палаты
Начальник 6-той палаты
Аватар користувача

З нами з: 01 листопада 2007, 16:11
Повідомлень: 25663
Звідки: Шангрі Ла
stan700 писав 06 березня 2018, 08:35
такими були наші батьки
Такими були мої діди

Зображення


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 06 травня 2018, 17:54     Poland  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 08 листопада 2009, 15:15
Повідомлень: 1717
Сьогодні у мене вихідний отож насолоджуйтесь новими враженнями...
У іноземців інша ментальність.
Нудьгував дома півтора місяця. Сонце прогріло землю й я скопав присадибну ділянку, посадив городину. Далі сидіти лома без роботи було безглуздо отож купив квиток на Польщу. Цього разу потрапив на інший металозавод. Ті ж українці, та ж ментальність - підковирки, глузування, боротьба за лідерство. І разом із тим бажання заробити якомога більше – вирішили працювати по 14 годин та виходити на роботу ще й у вихідні. Гроші ж кожному ой як потрібні тому що. (Я ж не працюю у великі церковні свята та у неділі - шаную заповіти Бога тому що.)
Помітив, що у польського начальства зовсім інша ментальність. Батько керівника заводу часто до нас навідувався по роботі й серед іншого цікавився нашими проблемами. Дізнавшись, що ми добираємось до роботи півтори години й при цьому неабияк витрачаємось на переїзд, запропонував придбати у нього авто по ціні металобрухту й брати пальне з авторозборки безкоштовно. Четвертого дня ми вже поїхали додому на італійській Лянчі 2000 року випуску. Помітив, що це авто, котре якийсь поляк продав на авторозборку за 850 злотих, (210 євро) краще за авто, котре я п’ять років тому купив дома у співвітчизника за 3600 доларів!
А втім дирекція заводу нічим не ризикувала. Чому? Навіть якби це авто разом із нами провалилося крізь землю то… то виявилося б, що ми за ці дні заробили значно більше його вартості.
Боляче дивитися як старі але ще пристойні авто заїздять на авторозборку своїм ходом. З них наші заробітчани знімають акумулятори, колеса, зливають пальне та оливу й відвозять на перемелювання. Величезний подрібнювач (шредер) перемелює їх на дрібні шматки – метал відловлюють магніти а все інше сиплеться окремо.
Якось представник адміністрації зауважив, що ціна добутої нами із механізмів міді та бронзи менша нашої зарплати. Ми виправдалися відсутністю необхідних інструментів. Через годину той же управлінець привіз нам два нових шуруповерти та три набори ключів. Газовий різак ми притягнули самі.
Зайшла мова про обіди. Керівник підприємства повідомив, що гарячі обіди привозять по замовленню. В обід приніс п’ять порцій, котрі він купив нам ради дегустації. Гарячий обід сподобався й ми записалися на харчування.
Після такого відношення стало соромно навіть думати про крадіжки кольорових металів, котрі тут коштують в 3 – 4 рази дорожче.
Саша, котрий виявився родом із Запоріжжя в тон додав: "На нашому вторчерметі пропрацювали усі пацани міста. Охоронців підпоювали, підкуповували, залякували й крали кольорові метали безбожно. Адміністрація була змушена побудувати склад й здавати його під воєнізовану охорону".
Земляки, котрі тут давно працюють повідомили, що раніше господар замість води вгамовувати спеку привозив пиво – пий хоч залийся. Декотрі так напивалися халявного пива, що навіть блювали. Лафа закінчилася трагічно: один із наших, котрий працював на тому гігантському шредері, помітив у бункері якусь цінну річ й стрибнув, щоб дістати. Звісно, тверезий би не стрибнув, а якщо й стрибнув то не посковзнувся б…
От нога й потрапила в механізми подрібнення. Це ще щастя, що наші це помітили й встигли зупинити двигун а то бідолаху розмололо б на труху.
Звісно, магніти відловили б хіба що пряжку ременя та металічні зуби...
З того моменту й припинилася пивна лафа…
P.S. А ви бачили таке людяне віднощення до трудяг сьогодні у нас? :beach:


Востаннє редагувалось 06 травня 2018, 21:38 користувачем antik, всього редагувалось 1 раз.

Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 06 травня 2018, 18:07     Austria  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 09 червня 2016, 13:42
Повідомлень: 8735
пиво - це алкоголь! хазяїн не в курсі був? як можна пиячити і працювати одночасно? поляки недалеко від'їхали від українців в цьому плані.


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 06 травня 2018, 18:22       
Начальник 6-той палаты
Начальник 6-той палаты
Аватар користувача

З нами з: 01 листопада 2007, 16:11
Повідомлень: 25663
Звідки: Шангрі Ла
Vera писав 06 травня 2018, 18:07
пиво - це алкоголь! хазяїн не в курсі був? як можна пиячити і працювати одночасно? поляки недалеко від'їхали від українців в цьому плані.
В царському флоті матросу в день видавал 3,075 Літрів пива. І 125грам водки або рума. І це в мирний час.


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 06 травня 2018, 23:34     Austria  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 09 червня 2016, 13:42
Повідомлень: 8735
в царському флоті. ти б ще згадав би, чим рабів на будівництві пірамід годували.


Догори
  Тема: "Шибче,курва! Шибче!"(С)
Цитувати виділене Додано: 08 червня 2018, 22:41     Poland  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 08 листопада 2009, 15:15
Повідомлень: 1717
Знову у Польщу гроші на виживання заробляти.
Нудьгував дома півтора місяця. Сонце прогріло землю й я скопав присадибну ділянку, посадив городину. Далі сидіти дома без роботи було безглуздо отож зателефонував знайомим працедавцям. Робота була отож заздалегідь замовив квиток на Польщу. А тому що з квитками напряг - люди шукають де вигідніше продати свої робочі руки та набуті знання. В автобусі розговорився із сусідами. Наталія пояснила ситуацію напрочуд щиро: "Розлучилася. З сином винаймаємо квартиру у Києві. Із зароблених 9500 гривень 3500 йде оплату житла а решта витрачається на виживання. Але ж хочеться й чогось досягнути - заробити на власне житло, автомобіль, розваги". Сусід підхопив тему: "Працював у банку. Обіцяли 5500 гривень плюс 4500 преміальних. Працював на совість та завжди знаходили якусь причину для позбавлення премії. Подав заяву на звільнення – нехай шукають інших дурних працювати за такий мізер".
Цього разу потрапив на інший металозавод. Ті ж українці, та ж ментальність - підковирки, глузування, боротьба за лідерство і мат та глузування над нами та поляками дома та роботі. І разом із тим бажання заробити якомога більше – вирішили працювати по 12 - 14 годин та виходити на роботу ще й у вихідні. Один оригінал навіть вийшов збагачувати поляків у свято Трійці! Гроші кожному дуже потрібні тому що. (Я ж не працюю у великі церковні свята та у неділі - шаную заповіти Бога.)
Помітив, що й тут у польського начальства зовсім інша ментальність. Батько керівника заводу часто до нас навідувався по роботі й серед іншого цікавився нашими проблемами. Дізнавшись, що ми добираємось до роботи півтори години й при цьому неабияк витрачаємось на проїзд, запропонував придбати у нього в кредит авто по ціні металобрухту й брати пальне з авторозборки безкоштовно. Четвертого дня ми вже поїхали додому на італійській Лянчі 2000 року випуску. Помітив, що це авто, котре якийсь поляк продав на авторозборку за 850 злотих, (210 євро) краще за авто, котре я п’ять років тому купив дома у співвітчизника за 3600 доларів! В авто не було лише ближнього світла лівої фари. Зачистили контакти і проблема зникла.
А втім дирекція заводу нічим не ризикувала. Чому? Навіть якби це авто разом із нами провалилося крізь землю то… то виявилося б, що ми за ці дні заробили значно більше його вартості.
Боляче дивитися як старі але ще пристойні авто заїздять на авторозборку своїм ходом. З них наші заробітчани знімають акумулятори, колеса, виривають при допомозі автонавантажувача радіатори та проводку, зливають пальне та оливу й відвозять на перемелювання. Величезний подрібнювач (шредер) перемелює їх на дрібні шматки – метал відловлюють магніти а все інше сиплеться окремо.
Якось представник адміністрації зауважив, що ціна добутої нами із електрообладнання міді та латуні менша нашої денної зарплати. Ми виправдалися відсутністю необхідних інструментів. Через годину той же управлінець привіз нам два нових шуруповерти та три набори ключів. Газовий різак ми притягнули самі й робота пішла належним чином. Надалі у представників адміністрації до нас претензій не виникало.
Двоє із нашої бригади призналися, що за місячне проживання у готелі кожен платить по 750 злотих. Наступного дня батько власника заводу дав адресу квартири де проживання їм обійдеться по 250.
Зайшла мова про обіди. Керівник підприємства повідомив, що гарячі обіди привозять по замовленню. В обід приніс п’ять порцій, котрі він купив нам для дегустації. Гарячий обід сподобався й ми записалися на харчування.
Привозять гарячі обіди й ми електроінструменти лишаємо на місці – тут не крадуть.
Після такого відношення стало соромно навіть думати про крадіжки кольорових металів. Навіть про добуте із контактів технічне срібло.
Саша, котрий виявився родом із Запоріжжя в тон додав: "На нашому вторчерметі пропрацювали усі пацани міста. Охоронців підпоювали, підкуповували, залякували й крали кольорові метали безбожно. Адміністрація була змушена побудувати склад й здавати його під воєнізовану охорону".
Земляки, котрі тут давно працюють розповідали, що раніше господар у вихідні замість води вгамовувати спеку привозив пиво – пий хоч залийся. Декотрі так напивалися халявного пива, що навіть блювали. Лафа закінчилася трагічно: один із наших, котрий працював на тому великому шредері, помітив у бункері якусь цінну річ й стрибнув, щоб дістати. Звісно, тверезий би не стрибнув, а якщо й стрибнув то не посковзнувся б…
От нога й потрапила в механізми подрібнення. Це ще щастя, що наші це помітили й встигли зупинити двигун а то бідолаху розмололо б на труху. Звісно, магніти відловили б хіба що пряжку ременя та металічні зуби... З того моменту й припинилася пивна лафа.
За два тижні до нас прибули ще 8 українців. Не знайшлося дома пристойної роботи тому що…
Один із новачків місяць пропрацював на будові у Вроцлаві. Розповідав таке: "У нашій бригаді було 30 українців, котрі перебували один з одним у досить не дружніх відносинах – матюки через слово, сварки, бійки. Поляки це бачили й відносилися відповідно. Розслабився й вмить чуєш: "Шибче, курва! Шибче!" Розігнув спину – в покару списують півгодини. На будову завітала комісія й 22 нашим у біометричні паспорти проставили депортації - заборону в’їзду на 5 років. Будівництво зупинилося, бригада розпалася отож я та інші сім, котрі мали воєводські візи залишилися без роботи. На трьох інших будовах з нашими заробітчанами була аналогічна історія. Ми до керівника будови за розрахунком а той: "Я вашу зарплату перерахував фірмі, котра вас для мене завербувала". Тоді ми у фірму а там нам: "Усі рахунки заарештовані отож чекайте…"
У приватному будинку жило нас 12 заробітчан. Розрахуватися за проживання не було чим. Господарка викликала поліцію. Сккладали протокол а ми принижено виправдовувалися невиплатою зарплати.
- Не може бути, щоб ця історія та не потрапила у ЗМІ, - зауважив я.
- Потрапила. Набери у пошукових системах "Вроцлав + нелегали".
Я поцікавився: - От Ви кажете, що здобули дві вищі освіти. А не пробували робити бізнес дома?
- Керував фірмою – 40 людей забезпечував роботою та… Та уряд підняв мінімальну оплату отож мені довелося б платити за кожного вже втричі більше податків. Завітала перевірка й мене за працевлаштування не по трудовій оштрафували на 700000 гривень. В результаті я он тут щастя шукаю…
- Це може бути правдою? – запитав я у Жені, котрий прибув до нас раніше.
- Відносно матюків через слово, сварок та бійок – правда. Відносно відношення поляків до нас – теж. Кричать коли побачать що ти присів або тиняєшся без діла. Зробив свою роботу так роби щось інше але не стій на місці. Відносно же оплати у Вроцлаві нічого сказати не можу – зі мною у Варшаві розрахувалися чесно.
- А чому покинув роботу на будові й перейшов на нашу базу? – поцікавився я.
- Важко добиратися на будову півтори години, працювати 14 годин а там знову витрачати півтори години на повернення.
- Кажуть, що ти дома копав бурштин. Це правда?
- Правда. Намив бурштину на 80000$. Купив будинок, авто, модний одяг. Мив би бурштин й далі та наїхали київські спецпризначенці…
- Так гроші ж напевно ще залишилися. Чому ж не захотів перечекати скрутні часи?
- А я від армії втік. Он з дому телефонують, що сьогодні ювілейну десяту повістку принесли.
- Так колись же ж доведеться повернутися й піти служити, – зауважив я.
- А я півроку тут відпрацюю й отримаю право подати на "Карту побуту". Карта побуту – це вид на проживання, іспитовий термін для отримання польського громадянства. От і випишусь з дому та пропишусь тут. Полякам же наші повістки не приходять...
Ввечері біля будинку запинилося поліцейське авто. Поліціянти рушили до нашого під’їзду. Хлопці у кімнаті очканули конкретно. Працювати ж то по біометричних паспортах "не вольно". А втім, кожен хто їде працювати із біометричним паспортом починає своє перебування за кордоном із брехні – заявляє на митниці, що їде в гості до родичів…
Вранці виявилося, що ті приїздили до заробітчанина, котрий прокрався у супермаркеті. Запросили в авто, написали протокол, виписали штраф.
У кімнату підселили новачка. Солідний 55-літній чоловік. Перший день дома та на роботі ніби нічого та от другого розпочалися придирки – то се, то те йому не так. Іншими словами чоловік робить заявку на "пахана хати". Василь не витримав такого знущання й зробив зауваження. Слово за слово й швидко став назрівати мордобій. Я став заспокоювати обох й під час затишшя вивів Василя на кухню. Приніс вина й за чаркою сказав таке: "Не лізь з кулаками бо інакше тут зараз буде і поліція, і наше начальство. Ти ж вже випивший отож будеш не правий хоча по суті то ти таки правий. Тихенько лягай спати а завтра тема якось розсмокчеться". Василь послухався.
Набрав у Гуглі "Вроцлав + нелегали" й виявилося, що не брехав мій новоявлений колега.
Наступного дня підійшов до мене Василь й здивовано повідомив: "Андрій підійшов до мене, вибачився за вчорашнє й подав руку для примирення".
Ввечері ліг я й став так собі думати: - Про яку війну на Сході України та втрату Криму ми говоримо? Наші люди від такого виживання вкрай озлоблені отож і маємо, що маємо. Я он обох ледве на короткий час дипломатично примирив а от чи можу примирити десятки мільйонів українців?
Батько власника металобази водив територією нашого бригадира. Тицяв носом на розкидані скрізь порожні та недопиті пляшки мінералки.
У нас же так: Виніс зі складу спайку мінералки й поставив у тінь. Взяв пляшку, надпив і поставив поряд. Через певний час вода у тій пляшці вже тепла. Взяв із затінку іншу а про ту забув. От і валяються всюди напівпорожні пляшки... Це як у тій нашій приказці: "Як не зїм то хоч понадкушую".
Миємося а тим часом польські прибиральниці наводять лад у роздягалці й щебечуть по-своєму. Наші в той час ради приколу матюкають їх українською й регочуть. Не здогадуються наївні, що й серед поляків є знавці нашої мови. Як і серед нас знавці польської.
Один із наших признався, що випадково підслухав розмову поляків - ті порівнювали нас із тваринами, котрі хрюкають...
За місяць спільними зусиллями ми "розкренчили" частину завалів металобрухту – вийняли кольорові метали, посортували. При цьому всьому я в тих завалах не помітив жодної пляшки із під спиртного! Значить, поляки ходять по кусках міді але.. не крадуть! Ментальність у них інша тому що. Навіть їхні охоронці на прохідній ради камер відеонагляду заглядали нам лише в пакети. Не охороняли вони наші металобазі тому що - зробив висновок я. У нас один і той же шмат міді десятки разів би викрадався, через підставних осіб продавався й знову викрадався… Було б як в тому анекдоті: "Виявилося, що там не перевіряють! І тут мені як поперло, як поперло…"
:smeh:


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 10 червня 2018, 01:26     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 16 жовтня 2016, 22:43
Повідомлень: 8464
Звідки: зі Львова
антік заблудився,
мабуть, працюючи на „польського“ пана, так перевтомився, бідолаха, що ту саму зрадойобську муйню повторно ліпить через місяць копіпастом,

в Палату ці одкровєнія його перенести, чишо? :zvar:

_________________
Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць...


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 11 червня 2018, 15:30     Czech Republic  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 07 грудня 2014, 16:14
Повідомлень: 7532
Звідки: Богемiя. Судетська область.
пущай висит...он уже уехал на заработки, а люди из темы должны знать, что одно наличие биометрического паспорта не даёт права работать за границей.
Иначе будешь не среди людей работать, а среди полулегальных скотов у криминалом стеленного работодателя.


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 12 червня 2018, 13:16     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 16 жовтня 2016, 22:43
Повідомлень: 8464
Звідки: зі Львова
Fata Morgana писав 11 червня 2018, 15:30
пущай висит...он уже уехал на заработки
чомусь я маю дуже великий сумнів в тому, що ці всі байки від антіка - бувальщина, а не щось інше. :no2:

_________________
Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць...


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 12 червня 2018, 16:30     Czech Republic  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 07 грудня 2014, 16:14
Повідомлень: 7532
Звідки: Богемiя. Судетська область.
Для этого надо заводить отдельную тему и разбирать на перлы его "ПОЛЁТ".
Например о заробитчанине из Украины, что подрабатывал рабочим на стройке во Вроцлаве.
Дословно цитирую.
Ви кажете, що здобули дві вищі освіти. А не пробували робити бізнес дома?(подразумевается в Укераине. прим ФМ)
- Керував фірмою – 40 людей забезпечував роботою та… Та уряд підняв мінімальну оплату отож мені довелося б платити за кожного вже втричі більше податків. Завітала перевірка й мене за працевлаштування не по трудовій оштрафували на 700000 гривень. В результаті я он тут щастя шукаю…
- Я считаю, что этот фрагмент ЛОЖЬ!
Именно такой сюжет на страницах этого форума уже приводил в пример, кажысь Аэлит о "Где-то в Николаеве" и "О пекарне" (лень гуглить) где то пол-года - год назад. Именно этим сюжетом (единичный случай, если вообще такой имел место быть) пудрят МОЗГ все недоброжелатели реформ в Украине и враги Украины местным жителям и выдают его за МАССОВЫЙ.
- Следующий штрих к этой цитате.
Керувать чужой фирмой и иметь бизнес, владеть и руководить своей фирмой - это РАЗНЫЕ вещи.
Задающий вопрос спрашивал о БИЗНЕСЕ, а не о трудоустройстве вопрошаемого, на рабочем месте которого произошло нарушение КЗОТа руководителем. При этом сам устами отвечающего спрыгивает с бизнеса на трудоустройство реководителем. Плохого работника выперлинах и он поехал на заработки во Вроцлав?? Ибо такие "руководители" и в Украине нахненужны? - Более похоже.
И по сюжету, такого работника - выперли и с польской стройки - тоже.
- Последний штрих по бухгалтерии. Поднятие заработной платы до минимальной планки нанятым работникам в Украине на самом деле приводит к повышению налогоотчисления работодателя ВТРОЕ??? (Вопрос открытый ибо я не знаю тонкостей современного украинского КЗОТа и Налоговой дисциплины)
Так можно разбирать на перлы всю заметку.
И очень вероятно, что ты окажешься прав.
Таким людям, точнее таким работникам, нет места в Украине??Но не менее вероятно, что Таким людям, точнее таким работникам, нет места и на заработках в Польше.
Их место на фронте. Там, где паплюжтися то, что задача стоит спаплюжить


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 18 липня 2018, 14:27       
смотрю шо тут и как..

З нами з: 18 липня 2018, 14:16
Повідомлень: 2
в Европе лучше уровень жизни,даже в Польше не то что у нас


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 22 липня 2018, 00:38     Czech Republic  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 07 грудня 2014, 16:14
Повідомлень: 7532
Звідки: Богемiя. Судетська область.
Это их страна. Они - поляки.
И они себе сами такую жизнь как у них построили.


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 05 грудня 2018, 17:35     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 08 листопада 2009, 15:15
Повідомлень: 1717
Трьохмісячний термін безпроблемного перебування за кордоном сплив отож я попрямував на автовокзал.
Перші дні дома цікаво. Через два-три тижні вже набридають лицемірні ЗМІ та зневіра в очах людей. Виникає бажання знову спаковувати валізи…
Виробив річну візу. Шукав іншу роботу в Польщі та… Став телефонувати колегам. Телефони мовчали. Відповів тільки Вадим й повідомив, що мене чекають.
Повернення у звичний колектив.
Прибув. Василь пояснив чому був "поза зоною". У неділю він та Іван марафетили купленого Пасата а от кімнату не замкнули – у гуртожитку ж троє своїх... (Більшість наших у вихідні та свята працюють – гроші дуже потрібні тому що.)
Тим часом Андрій, ("ювіляр") спаковував манатки. Перед тим добряк Василь опохмелив його пивом.
Вийшов Андрій й, потиснувши усім руки, побіг на автобусну зупинку.
Скоро виявилося, що з ним побігли й два телефони, котрі у незамкненій кімнаті були на зарядці.
Василь та Іван зателефонували на фірму й попросили повідомити про крадіжку поліцію та надати їм паспортні дані крадія. У відповідь почули: - Наша фірма такими проблемами не переймається.
Василь з болем у голосі констатував факт: - Якби подібне трапилося на фірмі, у котрій я працював минулого року то злодій зараз сидів би у польській тюрмі. Це ж дебілізм – викрасти щось, знаючи що дзвоник у поліцію викличе ретельний шмон на митниці та відкриття карної справи з подальшим ув’язненням…
- Давно відома істина: Україна потребує героїв а матері народжують дурнів, - прокоментував ситуацію я.
- Тут декотрі хитро виїпані українці підривають авторитет нашої нації! – так під час обіду розпочав з нами повчальну розмову бригадир.
- Один із наших покинув робоче місце раніше, прийняв душ, одягнув робочий одяг й записався в бюро, що роботу закінчи в о 17:00.
Повернувся в роздягалку, переодягнувся в чистий одяг й попрямував на прохідну. Тим часом господар помітив з балкону, що його працівник покидає підприємство о 16: 55. Логічно, якщо працівник працював до 17:00 то вийти він може ніяк не раніше 17:05.
- Якщо ж ти такий хитро зроблений то не наглій вже настільки – перечекай десь тих 10 хвилин, – повчав Вадим. Ні, господар не став наздоганяти знахабнілого українця, щоб прочитати мораль. Він переглянув записи камер відео нагляду, спустився в бюро й велів закреслити 17:00 а взамін поставити час закінчення роботи 16:00. Потім викликав мене й попросив провести серед своїх політінформацію. Що я й роблю…
Під час обіду, щоб розважити колег, я розповів як Василь та Іван виписалися з роботи на годину раніше й стали знімати на авторозборці новіші пластикові деталі до купленого авто. Все зняте поклали біля бюро, щоб хтось з власників дав дозвіл для охоронців на їх винесення.
Аж тут з’явився Лешик (молодший син Анджея) й заявив, що ці деталі неабияких грошей коштують. Очевидно його засліпила сяюча емблема W на решітці радіатора. Ми ошелешено опустили очі та тут на наше щастя вийшов Пшемик (сташий син Анджея) й, посміхнувшись, велів дівчатам виписати пропуск для охоронців.
- Іншим разом, - продовжував я, - сусіди по гуртожитку попросили знайти для них п’ятилітрову каструлю. Знайшов серед зданого на металобрухт мотлоху. Заходжу в бюро виписати дозвіл для охорони. В цей момент Лешик взяв ту каструлю, зважив її в руках й заявив, що тут буде більше двох кілограмів. А це грошей коштує.
Я взяв ту каструлю й заніс назад у роздягалку. Наступного дня в бюро був Пшемик отож той дав дозвіл без проблем…
- Доларові брати-мільйонери, мають дорогущі авто, вертоліт і… такі різні характери! У вихідні працюємо по 13зл/год. Якщо в бюро в кінці дня Пшемик – отримаємо заокруглено по 160зл. Якщо Лешик – 156.
Хлопці реготали. Та… Та серед обідаючих були й поляки. Очевидно хтось із них переповів мої розповіді Анджею, тому що пішли чутки, що той заборонив молодшому сину вести з нами подібні торгові відносини..
Обідаємо й ради розваги ведемо розмови про наболіле.
- Та, - кажу, - поляки порядні люди та от іноді трапляються виключення із правила. Розбирали кабелі й я на кінцях бухти алюмінієвого кабелю помітив майстерно зроблені того ж розміру вставки мідного кабелю. Себто якісь хитруни здали бухту алюмінієвого кабелю по ціні мідного. Показав Анджею. Той вилаявся й сердито додав звичне "Курва маць!".
Тему підтримав Саша: - Працюю на авторозборці. Притягнули поляки авто. Його зважили й запхали до нас. Ми пробили бак а там… вода. Стали знімати резину а в колесах… теж вода! Це поналивали скрізь де можна води, щоб вага авто була більшою! Я бігом у бюро та… та ті поляки щойно отримали гроші й від’їхали. А була б черга за грошима? Хвилина часу врятувала їх від неабиякого скандалу…
І я в ту мить подумав: - Так ризикувати ради зайвих 50 злотих… Це ж тут чотири години праці некваліфікованого робітника. На заповнення водою коліс вони напевно більше часу витратили…
Саша продовжував: - Ми теж колись так дома алюміній на базі здавали. У мікроавтобусі серед мішків із алюмінієм один із камінням. Зважуємось, вивантажуємо алюміній і висипаємо десь вбік те каміння. Зважуємо порожнє авто й отримуємо гроші. Коли ж поблизу начальство – мішок із камінням не зачіпаємо. Він лежить в авто до наступного сприятливого моменту…
Хлопці сміялися. А що, ментальність у різних людей інша…
Сидить в автобусі наш заробітчанин напідпитку. Автобус різко повернув й той випав із сидіння. Лається українською. Поляки пошепки коментують нашу у них поведінку…
У нашому гуртожитку один постійно напідпитку, його штормить. Таке враження, що юнак сюди пити приїхав.
До гуртожитку зайшли польські поціянти – розшукують щойно прибулого українця, котрий загубив паспорт.
Такі реалії заробітчанського життя. Відпочинок – це випивка. Гудуть хлопці. Лайка, гучні розборки. Мордобій теж не дивина. Недільного ранку з кухні чути: Хто, глядь, сука підар!? Хто!? Ти за базар відповідаєш!?
Чути звуки ударів та кволі вибачення підвипившого заробітчанина.
Щоранку із 4:40 чути брязкіт посуду та лайку. Проснулися, значиться, наші й п’ють каву та готують кожен собі щось на обід. (Встають так рано, тому що багатьом далеко добиратися до роботи).
Якось під настрій один із присутніх довірливо розповідав: - Матюки серед наших є нормою спілкування. Інакше ж ніяк – не доходить до наших, якщо скажеш щось літературною мовою. До лайки звикаєш, вона стає нормою. І ось дома пішов я з малою на пляж. Дочка до мене: - Тату, можна я поплаваю?
Я ж їй на автоматі: - Куди нах.й, блядь, купатися!? Вода ох.єнно холодна!
Сказав і мало не згорів від сорому. Звичка…
Хлопці реготали.
У робочій роздягалці Саша щось сердито зауважив Ігорю й для зв’язку слів вставив "блядь".
Ігор спалахнув як сірник: - Я тобі не блядь! Навчись спочатку українською розмовляти!
Повернувся Ігор до столу і так прокоментував ситуацію: - Такі ми люди. Залишив цукор на шкафчику. Через годину прихожу – нема…
- А я ліхтарик поклав на підвіконня. Помив руки а ліхтарик то тю-тю...
- Так і мій світер пішов, - підсумував повчальну розмову я.
- Ось за це нас скрізь і не люблять, – поставив крапку Олег.
Серед робочого дня Анджей став на нас кидатись, як собака: - Курва маць, Курва маць!
- Шо сі стало? Яка муха його сьогодні укусила? – поцікавився я у Віті.
- Видав українцям чотири шуруповерти із насадками та десять кусачок. Сьогодні в наявності два шуруповерти та одні кусачки…
В кінці робочого дня ми покинули робочі місця о 17:57 – знали, що зазвичай 3 хвилини адміністрація прощає.
Аж тут як із під землі перед нами виріс Лешик.
Показує, що на його мобільнику 17:59. Відчитав нас як школярів: - О 18:00 ми маємо тільки з цеху виходити а ми вже встигли виписатися й он щойно із бюро вийшли…
Я так прокоментував ситуацію: - Весною українців тут було мало отож нас поважали. А сьогодні нас море. Виконуємо роботу, на котру поляки не погоджуються… Якщо у нас криза мине то у Польщі настане. І не тільки у Польщі…
Прибуваємо в гуртожиток. Чую лайку Григорія – з холодильника пропала пачка масла.
Їдемо в авто й ведемо розмови про наше життя-буття. Олег сумно: - Мій товариш влаштувався працювати у податкову інспекцію. Керівник дає йому завдання перевірити фірми, знайти там недоліки й збрити з кожної вказану ним суму.
Той перевірив та недоліків не знайшов. Керівник йому: - Повернись і рий! Не може бути, щоб там все було чисто. Мусиш нарити і принести гроші. Через півроку той звільнився.
Щойно прибулий Саша підтримав розмову: - А мій приятель в правоохоронних органах працював. Аналогічна історія…
Через місяць повернувся Ігор – приятель Андрія "ювіляра". Розповідав нам, густо пересипаючи матом, таке:
- Андрей в Херсоне вышел из автобуса - две сумки в руках, за плечами рюкзак. И тут к нему подходит сияющий от счастья молодой человек и делится радостной новостью: у него родился сын! Вот он от такого счастья и хочет угостить первого встречного. И бывший зэк Андрей повёлся на эту мульку. Новоиспеченный отец зашел с Андреем в магазин, купил бутылку коньяка, одноразовые стаканчики, закусь. Все купленное положил в пакет. Сели на лавочке в скверике. Выпили...
Проснулся мой друг на той лавочке без денег, серебряной цепочки и сумок. Биометрический паспорт, правда, оставили.
Все гениальное просто: тот клофелинщик купил в присутствии Андрея бутылку коньяка и положил в пакет. На лавочке же достал из пакета другую, уже заряженную бутылку. Он то проснувся в кровати на квартире подельников а вот Андрей... А что же было в тех сумках? Из чего-то ценного лишь похищенные телефоны а все другое: ношеная одежда, найденные в металлоломе кастрюли, сковородки, миски и другой ненужный цивилизованным полякам хлам. Вот же, наверне, матерились клофелинщики при разделе той добычи.
Хлопці доходили висновку: - Його Бог покарав.
- У Бога прекрасне почуття гумору – прокоментував ситуацію я, - злодія обікрали крутіші злодії. А втім, мені жаль Андрія. Сидів, п’ятеро дітей, перша жінка померла, згодом померла і друга.
- Немножко не так, - поправив мене його приятель, - вторая повесилась.
Через тиждень в кероване Ігорем авто демонстративно не сів новачок Саша – вже встигли посваритися.
Саша так прокоментував причину сварки: - Зустріну на Україні – уб’ю.
Нічого дивного: у нього, як і у його товариша, постійно агресивний стан і мат через слово. Така ментальність східняків…
А ми дивуємося війні на Сході…
У гуртожитку 20 українців. Будівельник Женя недільного ранку виглядає геть розбитим.
- Що сі стало? – жартома запитую із закарпатським акцентом.
- Та вчора напився й відвідав бордель. Зараз мені зле, голова болить…
Я виніс пляшку вина й "полікував" земляка. В процесі запитав подробиці. Далі пряма мова:
- Звичайний двоповерховий будинок. Жодної вивіски чи реклами але про нього усі знають. Заходжу. На дивані десяток красунь. Та котру я обрав веде мене у покої. Море ніжності та пристрасті. Я для неї божество, Вона мені і вино піднесе, і каву в ліжко, і цигарку припалить. Це було щось на зразок першої шлюбної ночі. Я навіть у свою партнерку закохався.
- Панянки в ротик беруть? – поцікавився я.
- Так з цього вони і починають! – відповів "закоханий".
- І яка ціна години такого палкого кохання? – поцікавився я.
- 150 злотих. Себто мій денний заробіток, - відповів Женя.
Після обіду "вилікуваний" мною Женя відкупив мені пляшку вина.
А он нещодавно Андрій ("Шибче, курва, шибче!") обікрав колег та хазяйку готелю. Ось як це сталося. Вранці хлопці запитали, чому той не йде з ними на роботу.
- Пізніше прийду, - буркнув.
Колеги пішли а Андрій тим часом дістав із-під сусіднього ліжка сумку, витрусив вміст на ліжко, поклав що сподобалося а решту місця заповнив хазяйчиними ложками, мисками, каструлями. Сів на чужий велосипед й поїхав на автовокзал.
Увечері хазяйка проклинала його та українців останніми словами – він до того ще й за проживання з нею не розрахувався. Плакала від образи. Пізніше повідомила, що буде з українців брати гроші наперед. Власник велосипеда афроамериканець із Марокко Джон сумно повторював: - Андрей ноу гуд!
(Мароканці тут не на зарплаті – вони бізнесмени: знімають з авто потрібні їм запчастини й переправляють додому своїм компаньйонам. Свобода бізнесу у них тому що.)
Брат хазяйки є впливовим управлінцем. Він вже раз був мером міста і оце знову балотується. Сказав так: - Після цієї негарної історії я вже буду відноситись до українців інакше.
Хлопці домовилися скинутися, щоб компенсувати хазяйці збитки. Усе то воно так але… репутація ж то підмочена…
Висновок стосовно цього негарного вчинку: Андрій раніше розповідав: - Скупился в приватном магазине. Дома выявил, что пропало двадцать злотих. Через неделю снова зашёл в тот же магазин. Продавщица узнала меня и вернула потерянную мною возле прилавка двадцатку.
Полячка поступила як прийнято у них, а Андрій з хазяйкою гуртожитку, колегою та мароканцем як прийнято у нас...
В гуртожиток прибув земляк Саші (вчителя біології) – Володимир й той поручився за земляка. Згодом безвіз у Саші закінчувався отож він залишив гуртожиток. Разом із ним покинув гуртожиток і його земляк – перебирався на інше помешкання. Увечері афроамериканець Джон був у розпачі – Володимир же у нього 200 злотих позичив! Хозяйка набрала на мобільнику Сашу, пояснила ситуацію й докорила: - Ти ж поручився за земляка!
Той у відповідь: - А що я можу вдіяти!? Я вже на кордоні стою!
Афроамериканець Джон після того випадку став повторювати: - Українці ноу гуд!
До нас підійшов бригадир й заявив: - Анджей заборонив українцям під будь-яким приводом заходити у польську роздягалку. Нещодавно у поляків дві робочих куртки пропали тому що. Так що в туалет, набрати води, помити руки йдіть у нашу роздягалку. Далеко але що поробиш… Значиться, втратили ми авторитет. Самі ж і винні…
Василь до мене: - Микола, перекупи у мене Пасата. Сестра мені хату знайшла і вже завдаток дала. Гроші ой як потрібні.
Погодився тому, що пересвідчився: авто справді супер – наїздили 1000км без жодних нарікань. (Купувати омріяний Мерседес моделі А хлопці відмовили – дуже вже дорогий він в ремонті.)
Переписали "умову" й я заплатив за авто на 800 злотих більше – 9 майже нових коліс з дисками він поклав у багажник та мішок запчастин тому що. Ще два колеса з титановими дисками я сам роздобув. Тепер то маю запчастини та гуму на все життя, - радів.
Історія Василя типова для наших заробітчан – тинявся світами у пошуках заробітку. (Дома ж на пристойне життя не заробиш.) І ось опинився у Польщі. Перевалочна квартира. За тиждень хлопці видоїли із добряка Василя 200$ на спиртне та харчі. Плакала дівчина – зарплата завтра а сьогодні немає грошей навіть на хліб. Позичив 70 здотих. По обіді дізнався що та отримала зарплату й вже поїхала додому. Позичив Алексію 50 злотих та той мовчить.
- А ти зателефонуй на фірму – нехай з нього вирахують, - порадив я.
Той у відповідь сердито сплюнув й розтер ногою.
Не щастило йому. А тут ще й мобільний телефон куплений ним за 420 злотих безсовістний коллега поцупив…
Василь працював по 12 годин майже без вихідних. Постійно болів зуб під мостиком та до стоматологів не йшов – дуже дорого це тут тому що. Глушив біль конячими дозами спиртного та знеболюючого. І таки за 5 місяців заробив на ту хату.
Посадив я товариша на автобус. Перед тим випили, обнялися, побажали один одному усяляких гараздів.
Невдовзі Вадим ошелешив новиною: - Родич купив тут авто але на митниці повернули назад – за новими правилами нотаріально завірена довіреність потрібна тому що. Привіз. Повернули вдруге – потрібна не проста а генеральна довіреність. Привіз й лише тоді пропустили через кордон.
Оце так влип! Так ось чому Василь відмовився їхати додому на авто разом зі мною та інколи очі відводив! Ось чову він не дав мені своєї адреси – послався на те, що завжди дочка на звязку а він часто поряд. Виявилося, що він, довідавшись про нові привила, впарив авто мені! Так ось чому він просив мене тримати факт перепродажу авто в таємниці! Він весь час розповідав як просто у нас пересікти кордон, розхвалював авто, добре при цьому розуміючи, що на митниці мене чекає дуже неприємний сюрприз. А з ним нервовий зрив та серцевий напад!
Ще й ніби в насмішку радив: - Будеш їхати то не бери попутників. Знаєш наскільки підлий у нас народ…
Від такого кидка стало боліти серце. Глушив біль конячими дозами спиртного. Боляче було – 5 місяців працювали поряд, подружилися, ділилися секретами, випивали, їли з однієї кастрюлі. І… такий кидок! Ось так у нас і робиться бізнес!
Я до коллеги із запитанням: - Чому ж на Ютубі стільки відео продажу з авто площадок?
- А Ви дивилися на дату тих відео? Там скрізь 2017 рік! У нас переміни йдуть але тільки в бік погіршення життя народу.
Звісно, я би перед купівлею ретельно промоніторив Інтернет по темі та… Та перед тим у мене вийшов з ладу ноутбук. І ще так сталося, що не наптапив на розмову про нововведення наших властей. Значить, пощастило Василю а не мені...
Та я то все це бачив та от логічного пояснення не знаходив. Може авто браковане? Та ні же ж – їздимо без проблем… Підозра, що рідна влада може без попередження влаштувати заробітчанам подібну підлість чомусь не народилася у свідомості… На жаль…
Що ж робити? Поляк давно продав авто й забув про нього. Як же він випише генеральну довіреність на те, чого у нього вже немає? Що ж робити? Здати авто на авторозборку? Так це ж втрата грошей! Повинен же бути якийсь вихід.
Знову я недільного ранку у костел – тільки Бог напоумить як перегнати авто та допоможе в дорозі.
Прихожани сидять на лавах. Грає орган, співає хор. На місці нашого іконостасу у них Розпятта а зверху зображення Богородиці. На стінах зображення біблійних сюжетів. Ікон для преклоніння та цілування як у нас, там немає і свічки вони не запалюють. При молитві усі встають. Прихожани святково одягнені, мужчини при галстуках.
Священнослужитель на проповіді переконує дотримуватися заповідей Всевишнього – не красти, не обманювати державу та один одного. В кінці служби поляки в мисочку для пожертв кладуть по 10, 20, 50 злотих. Біля костелу немає жебраків а є велика стоянка для авто. Все чисто, чемно, благородно.
І я подумав: - Вони на Бога надіються а ми на "Бандера прийде – порядок наведе"...
Після служби колеги до мене: - Дед, зачем ты в свои 65 на заработки ездишь?
- Дома я скисаю, божеволію від безробіття та нудьги. А тут он стільки емоцій, вражень! Працюю з молодими на рівних і сам себе молодим відчуваю. Рух – це життя. Сяду дома з пенсіонерами у скверику грати у доміно – постарію вмить. Робота за кордоном – це нові знайомства, інше культурне середовище та й заробіток пристойний. Он авто купив… Працюю й заодно вивчаю досвід їхніх реформ. Мо колись пригодиться…
Після богослужіння у свідомості народилася думка шукати тих, хто професійно переганяє авто під замовлення.
Знайшов. Зателефонував. Узгодили ціну послуги – 580$. (А діватись нікуди – іншого ж виходу не було) Зустрілися. Рушили. Я повідомив Сергію, що в багажнику 11 б/у коліс.
Сергій до мене авторитетно: - Сім доведеться викинути. Більше чотирьх провозити суворо заборонено тому що.
Оце так свобода ведення бізнесу! А якби я віз обладнання на сотні тисяч євро? В цю мить заздрив я нашим мароканцям – їм можна провозити все контейнерами а нам зайві колеса заборонено.
Зупинилися й вивантажили сім коліс на обочину – бери кому треба.
Перед митницею спали – чекали "нашої" зміни. Нарешті рушили. На польській митниці жодних проблем. На нашій Сергій подав документи в одне віконечко, згодом в інше.
Я до Сергія: - Та так і я зміг би проїхати!
Сергій посміхнувся: - А Ви бачили скільки грошей я клав у паспорти перед подачею у кожне віконечко?
Далі поїхали у Білорусію. Для чого ж то? При в’їзді в Україну мене внесли в базу отож через 10 днів стануть надходити штрафи. Щоб цього уникнути потрібно покинути територію України. В Білорусії я "продав" авто місцевому й той в’їхав в Україну як власник. Документи мені, гроші за послугу собі. От і все.
Сумно було. Купивши авто у Польщі я можу кататися дорогами усіх країн ЄС. А от відвідати Неньку – зась!
Дома почув, що з понеділка вже нові правила – без завдатку різнозначного ціні розмитнення на територію України авто на іноземних номерах вже не пропускають. Як же своєчасно я встиг прошмигнути! Не дарма, значиться Богові дома та в костелі молився…
Найближчого церковного свята пішов до церкви й там подякував Богу, Богородиці та святому Миколаю за допомогу. А як же інакше? Добро я пам'ятаю...


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 05 грудня 2018, 17:48     Ukraine  
смотрю шо тут и как..

З нами з: 05 грудня 2018, 17:17
Повідомлень: 2
Да як почитаєш людскі поневіряння... розумієш наскільки ти залежиш тільки сам від себе


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 05 грудня 2018, 19:03     Czech Republic  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 07 грудня 2014, 16:14
Повідомлень: 7532
Звідки: Богемiя. Судетська область.
antik писав 05 грудня 2018, 17:35
Сумно було. Купивши авто у Польщі я можу кататися дорогами усіх країн ЄС. А от відвідати Неньку – зась!
А ведь запрета на въезд нету.
Почему зась?
- Заплати 5000 долл. и езжай себе в нэньку.
При выезде обратно в Польшу тебе 5000 долл. вернут.
Бесплатная процедура. Ни кто на этом не зарабатывает ни ты ни государство, ни чиновник.
Ноль денег стоит это в итоге.

- Шо такое? Нет 5000 долл на недельку где взять? Так в Польше выдают кредиты под 5-7% годовых. На недельку взять кредит в Польше в итоге выйдет на 5000*0,07/364*7= 7 долларов.И уперед?
-А не дадут тебе кредит в Польше? Правильно, не дадут. Как ты гаришь - ЗАСЬ. Потому что статус у тебя туриста, работяги, временнозаехавшего. Тебе его не дадут даже за 70 долларов в неделю, не то что за 7. Тебе его не дадут и 700 долл в неделю, не то что за 7.
- А почему не дают в Польше вот так проходя мимо любому кредит? Потому что не вернет.

А теперь мы там, где мы были.
Ты думаешь государству заработать за въезд тебе на неделю в Украину на польской регистрации не хочется? Хочется. Можно было бы ввести ставку 10 долл в день и въезжай. Но ведь ты не вернёшь машину обратно в Польшу через неделю, через 10 дней, через месяц...И потому нет тебе доверия. Сложи залог и въезжай.
Ни от государства Украина, ни от государства Польша нет доверия.
Патамушта МЫ ТАКИМЕ, что наыпём. При чем однозначно наыпём.
Спим и видим как бы это наыпать.
Может ты и нет, но достаточно людей, которые неприменно наыпут.
Потому никто людям без статуса, без гарантии возврата ничего не дает.

Ну вот ты из Польши приехал? Можно ли в Польше одолжить например бензиновый генератор 220 вольт 50 ампер в прокате инструментов и оборудования? Можно. Без проблем. Сложи залог в размере стоимости этого генератора, заплати 10 долл за его прокат и езжай, генерируй свет, там где его нет. Работай. И не возникает у тебя сомнения что в Польше это путь правильный. А почему по отношению к Украине так не должно быть?


Догори
  Тема: Re: Праця у Польщі по біометричному паспорту..
Цитувати виділене Додано: 05 грудня 2018, 21:44     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 06 вересня 2010, 21:39
Повідомлень: 47599
Fata Morgana писав 05 грудня 2018, 19:03
antik писав 05 грудня 2018, 17:35
Сумно було. Купивши авто у Польщі я можу кататися дорогами усіх країн ЄС. А от відвідати Неньку – зась!
ты спочатку зроби гроші в польщі
шоб було за шо в ЄС кататься


Догори
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему  Відповісти  [ 225 повідомлень ] 

Часовий пояс UTC+02:00



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 22 гостей


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Перейти:  
Powered by phpBB
Style by durdom.in.ua team based on DEVPPL - Український переклад © 2005-2016 Українська підтримка phpBB