Правила форуму  -  Реєстрація  -  Вхід  

Часовий пояс UTC+03:00




Створити нову тему  Відповісти  [ 50 повідомлень ] 
Автор Повідомлення
  Тема: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 17 квітня 2019, 20:32     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 16 жовтня 2016, 22:43
Повідомлень: 10051
Звідки: зі Львова
Тарас Возняк
www.ji-magazine.lviv.ua

Соціальна база поразки України
14 квітня 2019, 13:13

https://blogs.pravda.com.ua/authors/voz ... 07b68c06a/

Результати першого туру президентських виборів 2019 року не випадковість. Вони закономірні. І не тому, що Петро Порошенко ворогує з Росією Путіна та олігархом Ігорем Коломойським. Кажете, що долю виборів вирішив Instagram? Чорта з два! Вони не досягнули б такого результату, продаючи порожнечу в телевізорі чи гаджеті, якщо б проти Порошенка не виступив український народ. Так-так – саме український народ. Як і кожен народ, який неминуче підніме на роги всякого, хто пробує витягнути його з хоча й смердючої та теплої стайні. Це казус Бальцеровича. Вже чверть сторіччя поляки пожинають плоди його реформ. Однак лють, з якою вони його ненавиділи, палахкотить у щирих серцях польських простаків і досі. Так, Порошенкові не вдалося довести всі реформи до кінця, так, може деякі йому і не так вже й хотілося доводити до кінця, або й взагалі робив їх під примусом, так опір народу, саме народу, був величезний, однак, це не відмінило тієї люті, з якою народ його відкинув – на разі у першому турі виборів.

Отож – поразка Порошенка має чітку і боюся, що стійку соціальну базу. Яку, запитаєте ви? А ось таку:

Банальністю є те, що чи то з благородних міркувань, чи то з огляду на захланність, проте Порошенко таки зменшив не лише впливи, але й статки частини чільних українських олігархів. Він замахнувся на олігархічний консенсус. І сумарні статки правлячого в Україні олігархічного клубу зменшилися з 32,1 млрд. дол. до 13,6 млрд. дол. Члени клубу розбіглися по Ізраїлях, Австріях, Франціях. Такого не вибачають. Тому олігархи надали технічні і фінансові ресурси для повалення Порошенка і відновлення олігархічного консенсусу. Олігархи помстилися. Їхня мета – реставрація олігархічного консенсусу, сконструйованого при Кучмі – Леоніда Даниловича давай!

Проти Порошенка грають і місцеві еліти центрального та обласних рівнів. Реформа по децентралізації відрізала їх від розподілу грошових потоків і передала їх на місця. Це варте жорстокої помсти. І мстя відбулася – бачимо як сиплеться вертикаль персоніфікована головами обласних адміністрацій – змагаються, хто швидше здасть Порошенка. Отож, проведення реформ по децентралізації з електоральної чи цинічної точки зору була передчасна. На місцях її не оцінили. а у владній вертикалі вона викликала лише лють – а це сотні тисяч ворогів "реформ Порошенка"... Тому еліти середнього рівня і помстилися Порошенку так жорстко – вольницю Леоніда Даниловича давай!

І взагалі чиновний стан вкрай роздратували навіть половинчасті чи удавані реформи, пов'язані з боротьбою з корупцією. Так, реформа впроваджувалася недолуго, так з нехіттю і під батогом Заходу. Однак проводилася і якісь ритуальні жертви мали бути зроблені, що призвело до крайньої нервозності призвичаєного до спокою чиновництва. Чиновному класу хочеться повернення до вольниці часів Кучми. А це сотні тисяч ворогів "реформ Порошенка"...От вони й відімстили Петру Олексійовичу – Леоніда Даниловича давай!

Проти Порошенка повстало чи не все суддівське співтовариство – всі причетні до узаконеного насильства – судді, адвокати, прокурори, слідчі, судові виконавці і т.д. Воно вже знайшло своє респектабельне місце в конструкції олігархічної держави – місце більш ніж тепле. В судовій справі устаканився консенсус. А тут якісь реформи. Так, суддівське співтовариство зробило все, щоб нічого не змінилося. Однак... Бо ж має бути верховенство суддів, а не закону – з усіма бонусами, що з того випливають. А тут Петро Олексійович – вольно чи невольно – пішов на поводу вимог міжнародного співтовариства – все про судові реформи торочить. Та не потрібен такий Петро Олексійович і його реформи. Все і так чудесно. От вони і помстилося. А це сотні тисяч ворогів "реформ Порошенка"...

Проти Порошенка повстало чи не все медичне співтовариство. Воно вже знайшло своє респектабельне місце в конструкції постсовкової системи охорони здоров'я – місце більш ніж тепле. Бо ж хто не дасть, коли припече. Устаканився консенсус – хай буде все так, як було – при Брежнєві і Кучмі. А тут якісь медичні реформи. Геть Супрун і її реформи! Так, медичне співтовариство зробило все, щоб нічого не змінилося. Однак... Та не потрібен такий Петро Олексійович і його реформи. Все і так чудесно. От вони і помстилося. А це сотні тисяч ворогів "реформ Порошенка"...

Чи маю продовжувати – про освітнє співтовариство з корупцією у вищих навальних закладах, коли заліки з етики здаються за маленьке "воспомоществованіє", чи Академію наук з розпродажем наукових звань. Список можна продовжувати... Але всі вже прилаштувалися, а тут якісь реформи...

Проти Порошенка як "того, що розв'язав війну" всі, хто не хоче воювати, хто косить від армії – дезертирів із зеленим прапором в руках, їхні татусі-мамусі-бабусі, багато з тих, хто реально постраждав від війни "яку розв'язав Порошенко". От вони і помстилися головному "палію війни" – бо так кажуть у телевізорі. А це сотні і сотні тисяч ворогів "палія Порошенка"...

Проти Порошенка і так звані євроБляХери – бо забрав їхню мрію мати автомобіль. Так, це мрія маленької людини. А він її розтоптав -змушує платити за спільні для всіх дороги, садочки, школи... А ми ж не хочемо. Хочемо все мати, і ні за що не платити, щоб "все було, як у Польщі чи Угорщині"... А це сотні і сотні тисяч ворогів "реформ Порошенка"...

А ще заробітчани... Значна частина з них не знає проти чого вона голосувала. За образу. Так, Україна так і не стала для них матір'ю – викинула за кордон – бо немає робочих місць. Але ж "реформи Порошенка" поволі почали оживляти мертву після війни економіку, отож і робочі місця почали з'являтися. Так, поволі. Але в пароксизмі образи ми голосуємо проти. Одним словом – ще сотні і сотні тисяч ворогів "реформ Порошенка"...

Додаймо до загального хору ненависників "реформ Порошенка" чимале співтовариство контрабандистів – це не одиниці чи десятки людей – за тридцять років, як впав совєтський кордон, сформувалося величезна верства людей, яка живе з порушення митного законодавства і контрабанди. І це не лише ті прикордонні регіони, які переважно живуть з контрабанди, але й ті, які всередині країни жирують на ній. Одним словом – ще сотні і сотні тисяч ворогів "реформ Порошенка"...

І не забуваймо про прихильників московського православія – вони є і нікуди не поділися. А це ще сотні і сотні тисяч ворогів "томосу Порошенка"...

І нарешті про справді велику помилку Порошенка. Силою, яка не надто помітна, проте чисельна, і могла б бути опорою Української держави, міг бути малий бізнес. Він був промотором обох Майданів. Однак, був упосліджений і не відпущений у вільне плавання ще у 2015 році. Його знову запресували. Хто, чого – пізно розбиратися... На сьогодні це була б сила. А так – пішов "попідтинню". А це мільйони виборців з персональним розчаруванням і образою. От вони і помстилися. Хоча, як на мене, – вистрілили не у Порошенка, а собі в ногу. Побудова держави, де головну роль гратиме середній клас, а не олігархи, відкладається на далеку перспективу – ми в'їжджаємо в епоху безроздільної влади олігархів.

А ще:

Російськомовні мстять за "закон про мову Порошенка"...

Угорці за "примушення до вивчення державної мови Порошенка"...

Натомість пенсіонери і раби телевізорів мстять за "високу ціну за газ Порошенка". А це вже мільйони ворогів "ціни на газ Порошенка"...

Місцеві громади помстилися Порошенку за децентралізацію – бо ж куди запхати ті кошти, які раптом на них звалилися в результаті "реформ Порошенка"...

Націоналісти – за те, що він "єврей Вайцман"...

І навіть студенти, які нарешті отримали відкритий кордон і десятками, якщо не сотнями тисяч отримали змогу вчитися за кордоном, помстилися Порошенку за безвіз...

Одним словом результат першого туру виборів президента не випадковий. Він свідчить, що народ України, а також український народ, не хоче змін – він тяжко, якщо не безнадійно, хворий. Соціальна база опору змінам величезна. не знаю, чи її хтось аналізував. Однак, виборчу кампанію треба було б починати саме з аналізу цієї соціальної бази спротиву.

Тут треба вибирати – або ти змінюєш суспільство, або йдеш на поводу його "хотєлок". Вибори виграє тільки той, хто йде на поводу, хто обіцяє всім те, що вони хочуть – це безвідмовно спрацьовує в примітивних суспільствах. Це не має нічого спільного з демократією як усвідомленим вибором шляху розвитку.

Вищим пілотажем стало навіть не задоволення "хотєлок", а повний сюр – "а я й не збираюся вам нічого обіцяти, і так виберете" – такого в електоральній історії світу ще не було – український народ попереду планети усієї...

Петро Порошенко помилився – для того, щоб виграти вибори, він не мав йти всупереч "хотєлкам" вище перелічених страт нашого суспільства. Олігархічне, неефективне, нещасне українське суспільство стало в кругову оборону і відбило спробу його реформувати – давай Леоніда Даниловича!

Отож, Петро Олексійович, якщо хотів виграти вибори мав би:

віддати олігархам державні монополії;

віддати чиновництву систему державного управління;

віддати суддівському співтовариству судову систему;

віддати медичному співтовариству систему охорони здоровя;

віддати російському православію духовну сферу;

не заважати творенню російських-угорських-румунських автономій

одним словом, контрабандистам – кордони, дезертирам – мир!

далі продовжите самі – список "хотєлок" відкритий:)

В Україні був тільки один двічі обраний президент – кров від крові українського народу, кровиночка наша, творець нашої держави Леонід Данилович Кучма. Якщо який- небудь президент не стане Кучмою – його змете наш добрий народ. Що і підтверджує казус зовсім не ангела Порошенка. Мало бути "не ангелом" – треба бути Леонідом Даниловичем:)

Це про минуле. А тепер про майбутнє. "Хотєлки" після виборів не відміняються. Тепер з ними матиме справу новообраний президент. Хто – побачимо. Отож, виставляймо "чорну мітку"...

Україна має бути зруйнована!

_________________
Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць...


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 17 квітня 2019, 20:35     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 16 жовтня 2016, 22:43
Повідомлень: 10051
Звідки: зі Львова
Порошенко повинен або зняти свою кандидатуру негайно і перестати підігравати зєЛєніним, або...

вводити надзвичайний стан

негайно

_________________
Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць...


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 17 квітня 2019, 21:42     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 16 жовтня 2016, 22:43
Повідомлень: 10051
Звідки: зі Львова
Володимир Горбач

Політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва


Реванш на марші
16 квітня 2019, 10:58

Учора суд "технічно" випустив з під арешту Надію Савченко і Володимира Рубана, які обговорювали з військовиками спробу державного перевороту з масовими жертвами.

Далі буде: випустять Вишинського, Єфремова... Впустять у країну Азарова, Арбузова, Курченка і, зрештою, Януковичів.

Потім за рішеннями судів будуть виплачувати їм усім, а також Коломойському і Ко, грошові компенсації. Пожиттєво, бо відразу стільки грошей у держави небуде.

Реванш так реванш.

А взагалі, це розпад судової системи слідом за розпадом системи держуправління.

Учора не хотів іти у відставку одеський губернатор Степанов, сьогодні свою відставку оскаржує полтавський губернатор Головко. І це лише те, що на поверхні.

Саботаж у системі управління – це і є спосіб втратити країну. Механізм запущено давно. Пора зупиняти.

_________________
Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць...


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 17 квітня 2019, 21:55     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 16 жовтня 2016, 22:43
Повідомлень: 10051
Звідки: зі Львова
Володимир Горбач

Політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва


Вибори як фарс
06 квітня 2019, 14:44


Дебати на стадіоні?

Аналізи кандидатів?

Кандидатка у ролі модератора?

А вам не здається, що ми перебуваємо усередині якогось дурнуватого соціально-політичного експерименту?

З кожним таким кроком дедалі більшій кількості людей буде все очевидніше, що це не просто "політеймент" (політика як сфера розваг), а саме культурно-політичний фарс.

Я не знаю у чому справжня мета цього експерименту:

- емоційно накрутити й поляризувати позиції людей і натравити їх одних на одних?

- заміряти кількість людей, які позитивно реагують на цей фарс?

- заміряти час, необхідний для того, щоб сконструйована реальність опанувала більшістю?

Але якщо це так, то наприкінці сюжету нас чекає жорстоке прозріння.

І нові запитання:

- якими наївними були жертви експерименту?

- якими негідниками були організатори?

Діапазон відповідей: від "Які ж ви дебіли" до "Я пашутіл".

У наступних серіях "Династії"/"Карткового будинку"/"Чорного дзеркала" по-українськи: галантний Зе-кандидат поступається місцем на дебатах дамі з третього ряду...

На стадіоні чи під стадіоном.

Хто за такий поворот сюжету? Голосуйте...

***

А тепер про технологічне:

Порошенко записує свої роліки-"отвєтки" вночі. І енергетично передавлює Зеленського на його ж полі.

Звертаючись до опонента, він, насамперед, розповідає про себе. Зеленському ж розказати про себе у політиці нічого... Залишається тільки ламати комедію.

Головне, що цільовою аудиторією цього, з дозволу сказати, передвиборчого дискурсу, є саме виборці Зеленського, а не Порошенка. Це боротьба за тих молодих виборців, яких він "почув" 31 березня. Тією мовою, яку вона сприймає.

Прихильникам Порошенка це може не подобатися. Але прихильники роліків його побачили й почули. Не знаю, чи може це допомогти Порошенку (цифри 31 березня не складаються), але контакт відбувся.

Думать – так думать:)

толку з того, що ідіоти побачили і почули якщо вони - ідіоти?

_________________
Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць...


Догори
  Тема: Соціальна психологія
Цитувати виділене Додано: 04 травня 2019, 18:20     Ukraine  
Врачидло
Врачидло

З нами з: 20 лютого 2019, 13:38
Повідомлень: 194
Наталя Іщенко з газети День має багато статей по темі.
https://day.kyiv.ua/uk/profile/natalya-ishchenko-0

Відео російськомовне.


Догори
  Тема: Re: Соціальна психологія
Цитувати виділене Додано: 04 травня 2019, 19:05     Ukraine  
Врачидло
Врачидло

З нами з: 20 лютого 2019, 13:38
Повідомлень: 194


Догори
  Тема: Re: Соціальна психологія
Цитувати виділене Додано: 04 травня 2019, 20:49     Ukraine  
Врачидло
Врачидло

З нами з: 20 лютого 2019, 13:38
Повідомлень: 194


Догори
  Тема: Соціальна психологія
Цитувати виділене Додано: 07 травня 2019, 21:50     Ukraine  
Врачидло
Врачидло

З нами з: 20 лютого 2019, 13:38
Повідомлень: 194
Успіх чи неуспіх політичної реклами, реклами, передвиборчої агітації, пропаганди залежить від деяких чинників. Яких саме?

Правило обрання булочок
або Урок ірраціональності для політтехнологів та медійників
Наталя Іщенко
26 квітня, 2019 - 12:18

Більшість українських експертів за медіатемами і загалом із гуманітарних питань чомусь упевнена, що людина, як правило, вчиняє розумно та виважено, після оцінки ситуації, обмірковування можливих варіантів поведінки та їх наслідків. Їм здається, що людина за визначенням має діяти раціонально — зібрати всю інформацію про всі можливі варіанти дії, проаналізувати їх, ретельно прораховувати наслідки і вибирати найбільш корисне та вигідне для себе рішення, при цьому чітко розуміючи, що саме для неї є корисним або вигідним.

На цьому постулаті, наприклад, побудовані програми з підвищення медіаграмотності.

Однак насправді припущення про природну раціональність людини і визначення неосвіченості або непоінформованості як причин ірраціональних дій є в принципі неправильним. Річ у тім, що навіть обдумана, усвідомлена поведінка людини завжди є обмежено раціональною.

.......
Відповідно, для того, щоб процес, предмет, інша людина або подія були оцінені людиною як щось важливе, необхідно спровокувати виникнення емоцій. Іншого шляху до свідомості людини, крім емоційного немає.

Шокуючі відомості для наших інтелектуалів. Ще більший шок може викликати знання про те, що вплив емоцій на життя людини останнім часом збільшується.

.......
ПРО ВИБОРИ

Спеціалісти з соціальної психології давно знали, що саме емоції організовують діяльність людини, стимулюючи, коригуючи й направляючи її. «Рушійною силою всього, що ми робимо, є емоції, які ми відчуваємо в конкретній ситуації», — писав Марк Ерлс в книжці «Стадо».

Насамперед на маніпуляціях емоціями базується вся реклама в світі. І політична — не виключення.

Звідки взялося в українських політтехнологів та медійників ідея про розумність виборця — невідомо. Але вона за визначенням не могла спрацювати — і не спрацювала.

Характерний приклад — виборчі дебати. Насправді, під час теледискусій перемагає не той, чий виступ є більш аргументованим, а учасник, який є більш яскравим, більш енергійним, із більш швидкою реакцією, який говорить із глядачами на однієї, зрозумілій мові. Пояснення є дуже простим — такий оратор викликає більше емоцій і автоматично все, що він каже, стає більш важливим для аудиторії.

Або візьмемо формат представлення одним із кандидатів своєї програми — «Нового курсу» — в форматі науково-подібних форумів. Без подальшого розділення на прості та яскраві меседжі з емоційним забарвленням всі «курсові» напрацювання були приречені залишитися відомими та зрозумілими лише колу найближчих соратників. Так, зрештою, і вийшло.

https://day.kyiv.ua/uk/article/media/pr ... a-bulochok


Догори
  Тема: Re: Соціальна психологія
Цитувати виділене Додано: 07 травня 2019, 22:40     Ukraine  
Врачидло
Врачидло

З нами з: 20 лютого 2019, 13:38
Повідомлень: 194
Я забув, що така тема вже є.
https://forum.durdom.in.ua/viewtopic.php?f=1&t=168838
Можна об'єднати.


Догори
  Тема: Re: Соціальна психологія
Цитувати виділене Додано: 07 травня 2019, 23:06     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 06 вересня 2010, 21:39
Повідомлень: 49600
com писав 07 травня 2019, 21:50
— «Нового курсу» — в форматі науково-подібних форумів. Без подальшого розділення на прості та яскраві меседжі з емоційним забарвленням всі «курсові» напрацювання були приречені залишитися відомими та зрозумілими лише колу найближчих соратників. Так, зрештою, і вийшло.
просто не в долбодятлів корм.
он барна щас пече на 112 - оце діло.


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 08 травня 2019, 00:59     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 16 жовтня 2016, 22:43
Повідомлень: 10051
Звідки: зі Львова
Чи є шанси сформувати український політичний народ?


https://blogs.pravda.com.ua/authors/voz ... a6c060b09/

Сховано:
Уклінно прошу 73,22% не перейматися читанням цих рефлексій щодо стану демократії у світі та Україні. Тут немає картинок і забагато не потрібних вам букв.

А решті хочу запропонувати кілька вкрай контраверсійних рефлексій на заявлену тему.

Останні вибори по цілому світі, а в тому числі і в Україні, показали, що запроваджена давніми греками та вдосконалена англо-саксами арифметична демократія, попри всі спроби її гуманізувати, остаточно сіла на риф емансипації некомпетентної більшості, яка замінила собою одноосібного тирана чи автократа.

Здається, що потрібно знову розібратися з тим, що ж таке δῆμοκράτία. Буквально це "народне управління" бо δῆμος – народ а χράτος – сила, влада. Отож, щоб була демократія, на початку має бути "народ", і цей народ має мати доступ до "влади". І тут починається ціла вервиця наших ілюзій та неправд на яких ми і спотикаємося.
Перша з ілюзій чи неправд є та, що мешканці території, яких у нашій Конституції помпатично назвали громадянами, не складають собою народ як спільноту, що поділяє певні цінності, стремить до однієї мети. Громадяни приналежать до громади, а до якої громади приналежать ватники і вишиватники чи підписанти Instagram'у чи Twitter'а? У нас навіть юридично народ (відповідно преамбули Конституції України) це "український народ – громадяни України всіх національностей" – тобто йдеться не про спільноту, яка поділяє певні цінності та стремить до однієї мети, а про мешканців на території чи власників українських паспортів. Ми не народ, що поділяє ті чи інші цінності.

І друга ілюзія, якою завжди годували простаків, це переконання, що завдяки демократичним процедурам ці ж мешканці мають доступ до "влади". Насправді ж практично всі "демократії" були не прямими, а опосередкованими – непрямими. І не лише тому, що не всі були громадянами і мали право голосу, а й тому, що навіть громадяни обирали представників (парламенти, президентів і т.д.), які і мали прямий доступ до "влади". Значною мірою це не лише інструмент узурпації влади, але й запобіжник від некомпетентності більшості.

При цьому, завдяки демократичним інституціям і процедурам, які, ще раз наголошую, передбачали наявність спільноти з єдиними цілями, не лише конституювалася воля цієї спільноти, але й відбувався і зворотний процес – спільні демократичні інституції формували цю спільноту, яку і можна було вже з повним правом називати народом, а не мешканцями на території. По-суті демократично обрані інститути, партії, які прагнули реалізувати якісь цінності, авторитети, які були медіаторами, що транслювали ці цінності, а ще релігійні організації, які теж виступали як колективні авторитети та медіатори, формували спільноти – політичні нації.

В цьому було певне менторство. Але менторство назагал компетентне – спрямоване до осмисленої мети. А осмислення це не сваволя і "сни наяву", на кшталт "я хочу, і хай станеться – а як, не знаю". Одним словом осмислення є "усвідомленою необхідністю"...

Та вернімося до "менторства". Так, донедавна простюхи ще прислухалися до тих, хто був компетентним – піфій, оракулів, священників, авторитетів, національних геніїв, професорів, правників, політиків. Канали комунікації йшли знизу вверх і зверху вниз. Компетентна провідна верства суспільства, якщо вона була, могла провадити нею ж сформовану завдяки виставленню цілей і визначенню шляхів їх досягнення спільноту – народ. Народ через вибори чи бунти подавав голос. Але голос спільноти формували компетентні – піфії, оракули, священники, авторитети, національні генії, професори, правники, політики і т.д. аж до Славка Вакарчука...

Однак так було до відкриття, завдяки соціальним мережам, можливості безпосереднього горизонтального спілкування у небачених досі масштабах. Голос отримав кожен. Але той "кожен" як правило не піфія, оракул, священник, авторитет, національний геній, професор, правник чи політик, а звичайний некомпетентний простюх – в доброму сенсі слова.

Тепер цей некомпетентний простюх безпосередньо формує суспільний порядок денний, причому формує так, як знає, на міру своєї некомпетентності. Причому, як у косяку риб, він, сам того не усвідомлюючи, підпорядковується вже не своїм міркуванням, а груповій психології, яка у стресових ситуаціях переростає у групову істерію. Ба, більше – косяком починають маніпулювати через соціальні мережі – що й відбулося на останніх виборах. Так косяк починає бути під інформаційним косячком.


Чи були інструменти такої масової маніпуляції до соціальних мереж? Так були, однак не такі ефективні – прокламації, переклад священних книг (і постало протестанство), масове тиражування світських книг та журналів (і постала буржуазія з її лібералізмом), поява масових газет (і постали сучасні політичні нації з їхнім націоналізмом), нав'язався односторонній зв'язок вождя і його спільноти з допомогою радіо та кіно (і постали різні відміни тоталітаризмів – сталінізм, нацизм, маоїзм). І все це все ще було одностороннім менторством. Інколи ці інструменти були ефективними, як у випадку Лютера, Леніна та Гітлера.

Соціальні мережі емансипували некомпетентного простюха – він отримав голос. І то по всьому світу. Комунікація стала горизонтальною і двосторонньою. Хтось скаже – народ отримав голос. Однак ще раз повторюся – народ це спільнота, яка поділяє певні цінності та стремить до однієї мети, а не мешканці на території, що мають доступ до соціальної мережі. Голос отримали розрізнені мешканці – буквально всі – а не цілеспрямована спільнота. Ми почули гул натовпу. Бо ж мешканців соціальних мереж чи телевізійних сіток важко назвати політичним народом. Їхні думки їм повідомляють.

Після того, як їм повідомили їхні думки, вони "приймають рішення" – подають свій голос на виборах чи плебісцитах.
Демократія з представницької демократії на наших очах трансформується у демократію пряму – кухарка дійсно може стати президентом. Ура-ура, демократія з демократії компетентної, стала демократією некомпетентною – демократією кухарок. І тим самим розвиток демократії неначе сягнув апотеозу. І виродився... Бо це апотеоз некомпетентності. А те, що після цього "свята некомпетентності" неминуче буде розплата на разі нікого не обходить. Бо косяк під косячком...
Сховано:
Щоб остаточно відстрашити тих 73,22% пошлюсь на Арістотеля (Αριστοτέλης, 384-322 до н. е), для якого владою більшості, яка має на меті досягнення спільного блага є політея (πολιτεία), держава як спільний інструмент досягнення спільної мети (polity), а не демократія. Для нього демократія (пряма влада арифметичної, більшості) є спотворенням політеї, бо вона бере до уваги не суспільне благо, а лише вигоду невдатних, незарадних (спеціально пишу по-галицьки), а я б сказав некомпетентної більшості. Банальність – у кожному суспільстві більшість є некомпетентною. Компетентні лише одиниці. Арістотель називав їх воїнами. Я б пристав на цю думку, але вважаючи воїнами не військових, а тих, хто реально бореться за суспільне благо. А це і поети, і державні мужі, і подвижники, і просто військові – ті, що діють на користь суспільного блага, яким є держава.

Тепер, затягнувшись у ці загальні міркування з метою позбавитися цих 73,22%, можемо перейти і до української конкретики. Отож, нарешті ризикну запропонувати декілька вкрай контраверсійних тез, які, звісно, нікому не сподобаються. Однак я спробую мислити на міру своїх скромних можливостей чесно:

Президентські вибори показали, що цінності "мешканців території" і тих, що збилися в український політичний народ радикально не співпадають. В українському суспільстві демократія (в арістотелівському сенсі слова як деградація) подолала політею.

При цьому ми маємо абстрагуватися від прізвищ на кшталт Порошенко чи Зеленський – вони лише виопуклили процеси – замість них могли б бути Чорновіл і Кравчук чи Ющенко і Янукович. Вже тоді тренди намітилися. В даному випадку я б хотів хоча б для себе осмислити, що ж відбувається. Отож:

Завдяки глобальній зміні інструментів і рівня комунікації як у цілому світі, так і в Україні, відбувається повна емансипація всіх і вся – кожен стає не лише мешканцем території держави Україна, але й мешканцем соціальних мереж – радикально змінилися канали суспільної комунікації;

В Україні – можливо по інерції – все ще формується "українська політична спільнота" - українська політична нація. Однак, на 28 році її формування вона охопила близько 24,45% всього населення України. Це ті, для кого важливіші цілі і засади, яких, як вона розуміє, досягається з великим трудом, а не істеричні ексцеси арифметичної більшості, які не матимуть жодного результату. Сектор людей, що доростають до свободи як усвідомленої необхідності і обмежується тими 24,45%. Чи завершиться формування цієї спільноти - не знаю. Ми не у ХІХ чи ХХ сторіччі, коли формувалися політичні нації. В наші часи навіть старі політичні нації якщо не помирають, то стагнують – киньте неупередженим оком навсібіч і побачите.

Для 73,22% політея (πολιτεία), держава як спільний інструмент досягнення спільної мети, так і не стала цінністю. Так само, як не є цінністю супутні їй ціннісні складові – мова, етнічна ідентичність, культура у найширшому сенсі слова. Тому, якщо хтось хоче потрафити їх інтересам, не варто апелювати до мови-армії-віри – вони на них не реагуватимуть.

А тому варто констатувати, що українське суспільство у своїй масі є секулярним. Останні вибори показали, що Церкви в Україні відіграють дуже малу роль. Бо де ті десять мільйонів православних, до яких апелювали з томосом? І стосується це всіх Церков. Який їхній реальний вплив показали саме вибори, а не заміри соціологічних кампаній, яким просто брешуть – так як брешуть і собі, зрештою, називаючись православними чи ще ким-небудь. Отож, ми маємо дезавуацію впливу Церков;

З огляду на зміну шляхів комунікації, а, відповідно, і цінностей, які сповідуються, в українському суспільстві почало втрачати сенс і таке поняття, як суспільний чи моральний авторитет. Вже здається всі притомні в Україні люди, яких ми зазвичай називаємо авторитетами, висловилися щодо ситуації з виборами, однак це мало абсолютно нульовий результат. Знову ж наголошую – не йдеться про конкретних кандидатів, а про те, що ніякі авторитети попередньої архаїчної епохи не мають у тій Україні, яка постає перед нами, жодного впливу. І немає сенсу у це бавитися. Отож, ми вочевидь спостерігаємо падіння авторитетів;

Те саме стосується і колективних авторитетів – політичних партій чи рухів. Так, їх спрофанували всякі аферисти та шарлатани. Однак істотнішим є те, що вони насправді зараз і не такі потрібні – вони теж випали з кола комунікації з мешканцями соціальних мереж. Ну що дало Тимошенко те, що вона має чи не єдину в Україні розбудовану як Ltd політичну партію? Набагато ефективнішою є партія "Слуга народу", якої немає. І нехай не буде – тим ефективнішою вона буде. І бажано, щоб ніякої ідеології чи шляхів виходу з "зубожіння" вона не пропагувала – інакше політична смерть. Отож, ми спостерігаємо падіння політичних партій та рухів;

Тепер щодо мешканців – як і більшість європейських суспільств ми вже не лише старіюча, але й затухаюча/помираюча спільнота. У всіх сенсах – і в сенсі віковому чи демографічному, і у сенсі інноваційному – ну що ми такого створили за останні десятиріччя, що може конкурувати з тим, що шаленими темпами творять у Китаї чи Каліфорнії? А якщо ні, то тоді навіщо ми? Старіюче суспільство дитиніє – стає інфантильним у своїх реакціях – зокрема й у виборчих преференціях. Здитиніле суспільство потребує Великого Опікуна, Чарівника, Соцзабезу. Потребує до розпачу, до дитячої істерики. От і знайшло... Тепер – суцільні сни... Отож, спостерігаючи за виборами, ми мали змогу діагностувати прогресуючу старечу інфантильність;

Не тішить і реакція молодих за віком, однак не за духом, мешканців – вони не дорослішають і не доростають до свободи як усвідомленої необхідності – залишаються підлітками – тобто дітьми великого зросту. Інколи цим підліткам по 40-50 рочків. Їхня реакція на виклики не детермінована цінностями і є чисто інфантильною – "па пріколу". Причому цей "прікол" теж істеричний – на зло мамі/татові – Порошенку, Україні, українцям чи євреям. Отож, спостерігаючи за виборами, ми мали змогу діагностувати прогресуючу підліткову інфантильність;

Ці вибори показали і повну неадекватність суспільним вимогам та часу тієї суспільної групи, яка мала б бути провідною верствою чи "елітою", як вона себе любить називати. Вона показала свою неспроможність опанувати ситуацією, а, відповідно, когось кудись провадити. З кількох причин. Бо, не маючи внутрішніх, з крові і кості, цінностей, не знає, куди і не хоче нікого кудись провадити. Лише вдає, що кудись веде. Останнім часом вдавання сягнуло апогею – "самі придумайте, куди вас повести". Бо стара еліта давно втратила канали комунікації – ті справжні, що продирають до сліз. А опановані новітніми чарівниками телевізійні чи Instagram'ні канали радше нагадують шприц з морфієм – так, на якийсь час обезболює. Отож, попри весь успіх на виборах одних і поразку інших, ми спостерігаємо падіння політичних еліт;

І затухаючий/помираючий, і підлітковий сектори українського суспільства почали втікати від реальності не лише завдяки "фабриці снів" Зеленського, але і завдяки "теплій ванні" Порошенка, який зробив помилку розхолодивши суспільство перед лицем невідворотності війни з Росією. І не лише перед невідворотністю війни, але й самого життя... Спільними зусиллями всі вони заколисали українське суспільство – мовляв, війни немає, вона далеко, людей не вбивають, це лише картинка на екрані, яку з часом почали роздратовано перемикати на "Слугу народу" – бо там все просто і справедливо... А війна... Що війна – хай лохи служать. Українське суспільство почало перетворюватися на суспільство дезертирів. Дезертирство у всіх сенсах стало чеснотою. Отож, ми спостерігаємо агресивну і прогресуючу демобілізацію більшої частини українського суспільства – у всіх сенсах;

Таким чином відбулася фундаментальна реструктуризація українського суспільства.

Чи може хтось щось тут дуже змінити? Навряд чи. Суспільні тренди не підвладні окремим особистостям. То як реагувати? А це залежить від людини – чи ти людина політики як спільної дії, чи ні, може, ти політикан чи популіст – теж є рецепт, а, може, ти людина приватна – і тобі порадимо, якщо ж ти аферист і шарлатан – то й тобі мікрофончика підсунемо – викаблучуйся. Отож:

Можна адаптовуватися, відповідати трендам натовпу, охлосу (οχλος). Назвемо це "бовтанням на хвилі". Це стратегія ватників і вишиватників;

Можна "ловити хвилю", потрафляти все тому ж охлосу. Назвемо це "серфінгом на хвилі". Це стратегія практично всіх українських "політиків" які зазвичай є звичайними шарлатанами;

А можна робити спроби формувати суспільство – інколи всупереч його писку. Назвемо це "підніманням хвилі". Це стратегія державних мужів. Чи є такі в Україні – запитайте самі себе. Але не забудьте подивитися у дзеркало.

Як на мене, то маємо тільки дві перші стратегії – ватники і вишиватники бовтаються на хвилі, а політикани, шарлатани та популісти на ній серфінгують. От і все. А цунамі піднімає навіть не Путя, а саме життя. І воно жорстоке.

Україна повинна бути зруйнована!

І демократія нам допоможе. 😊

_________________
Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць...


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 08 травня 2019, 06:51     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 06 вересня 2010, 21:39
Повідомлень: 49600
а баба галамага писав 08 травня 2019, 00:59
Однак, на 28 році її формування вона охопила близько 24,45% всього населення України. Це ті, для кого важливіші цілі і засади, яких, як вона розуміє, досягається з великим трудом,
це щось на кшталт.
русские выграли войну в одиночку?


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 08 травня 2019, 07:53     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 04 жовтня 2010, 07:52
Повідомлень: 14092
Звідки: Еще не родился
Быдло никому ничего не прощает... Будь это ожиревший Коломойский или распухшие от голода до невероятных размеров Вера с Овен... И не важно какие слова они используют для мотивации своих поступков... Три тарелки борща вынь и полож... Иначе... Быдло никому ничего не прощает


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 08 травня 2019, 08:07     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 06 вересня 2010, 21:39
Повідомлень: 49600
Туман писав 08 травня 2019, 07:53
Быдло никому ничего не прощает... Будь это ожиревший Коломойский или распухшие от голода до невероятных размеров Вера с Овен... И не важно какие слова они используют для мотивации своих поступков... Три тарелки борща вынь и полож... Иначе... Быдло никому ничего не прощает
когда сьезд партии?
от года осталось 353 дня


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 08 травня 2019, 08:09     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 04 жовтня 2010, 07:52
Повідомлень: 14092
Звідки: Еще не родился
stan700 писав 08 травня 2019, 08:07
когда сьезд партии?
от года осталось 353 дня
А ты с апрельскими тезисами разобрался?... спрашивать буду досконально... И конспект, конспект, конспект...


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 08 травня 2019, 08:25     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 16 жовтня 2016, 22:43
Повідомлень: 10051
Звідки: зі Львова
stan700 писав 08 травня 2019, 06:51
а баба галамага писав 08 травня 2019, 00:59
Однак, на 28 році її формування вона охопила близько 24,45% всього населення України. Це ті, для кого важливіші цілі і засади, яких, як вона розуміє, досягається з великим трудом,
це щось на кшталт.
русские выграли войну в одиночку?

це про що?

знов п’яний?

_________________
Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць...


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 08 травня 2019, 09:45     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 03 серпня 2016, 12:06
Повідомлень: 8617
Звідки: Одеса
а баба галамага писав 08 травня 2019, 08:25
stan700 писав 08 травня 2019, 06:51
а баба галамага писав 08 травня 2019, 00:59
Однак, на 28 році її формування вона охопила близько 24,45% всього населення України. Це ті, для кого важливіші цілі і засади, яких, як вона розуміє, досягається з великим трудом,
це щось на кшталт.
русские выграли войну в одиночку?

це про що?

знов п’яний?
Я думаю, что он просто ибанько.

_________________
Что страшнее умного противника? Только тупой союзник.
Посвящается одной склочной, глупой особе.

Будь-хто може спіймати Юлю на брехні. Ви спробуйте спіймати її на правді! (с)


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 08 травня 2019, 23:54     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 16 жовтня 2016, 22:43
Повідомлень: 10051
Звідки: зі Львова
AK1 писав 08 травня 2019, 09:45
а баба галамага писав 08 травня 2019, 08:25
stan700 писав 08 травня 2019, 06:51
а баба галамага писав 08 травня 2019, 00:59
Однак, на 28 році її формування вона охопила близько 24,45% всього населення України. Це ті, для кого важливіші цілі і засади, яких, як вона розуміє, досягається з великим трудом,
це щось на кшталт.
русские выграли войну в одиночку?

це про що?

знов п’яний?
Я думаю, что он просто ибанько.


я, нарешті, допер, за третім разом, що хотів сказати дислексійно-похапливими тиканнями пальцями в екран,стан700/82:

якщо правильно розставити розділові знаки, то вийде таке:
це щось на кшталт: „русские выграли войну в одиночку“?

отже, стан700/82 мав на увазі, що український народ це не тільки ті 25% :par:


з цього приводу висловився також шановний Микола Рябчук:

Страшний сон патріота
Сховано:
Майже чверть століття тому, 11 липня 1994 року, повернувшись додому з роботи, я застав дружину з нашими спільними друзями в похоронному (дослівно) настрої. Вони оплакували не так поразку не надто їм любого Леоніда Макаровича, як перемогу великого і страшного Леоніда Даниловича. Портрет героя, а точніш – його книжка з фотознімком на обкладинці, стояв на краєчку столу, бракувало лиш свічки.



Я блюзнірськи насміявся з їхнього смутку, запевнивши, що нічого страшного насправді не буде. Як, утім, і хорошого теж.



Так і сталось.



Я голосував тоді проти обох кандидатів, тому що не бачив між ними принципової різниці. Через п’ять років, у 1999-му, я знову голосував проти обох, хоча різницю бачив. Але бачив також, що це ніякі не вибори, а банальний рестлінґ, інсценізований спритним Даниловичем та його клевретами. Реальні вибори закінчилися ще в першому турі, ба навіть раніше, – коли справжніх суперників відсіяли різними способами (деталі – у записах Мельниченка) й лишили натомість для фінального поєдинку найнедолугішого.



І лише у 2010-му я не наважився викреслити обох, зробивши свій вибір майже за Марціалом чи, пак, Іосіфом Бродським: “Но ворюга мне милей, чем кровопийца”.



Тим часом без жодних вагань я голосував за Чорновола у 1991-му і за Ющенка у 2004-му. А також за Порошенка у 2014-му – просто тому, що на вагання тоді не було часу.



Цього року я не голосував, бо був надто далеко від виборчої дільниці. Але якби був ближче, то напевно проголосував би у другому турі за Порошенка. Не тому, що вважаю Зеленського катастрофою (час покаже, – американці мають для таких ситуацій гарний термін: benefit of doubt), і не тому, що вважаю, ніби за “армію, мову, віру” Порошенкові варто пробачити усе інше. Мені, правду кажучи, просто боязно в умовах війни експериментувати, міняючи відоме і загалом помірне “зло” на невідоме і вкрай сумнівне “добро”.
За мирних обставин я радо викреслив би обох: одного – за його жлобські кадри, другого – за його жлобський “гумор”.



Та всі ці “якби” вже не мають значення. Маємо, як завжди, те, що маємо – тобто те, що самі собі, усі разом, включно з Петром Олексійовичем, зробили. Не очистили владу (і правосуддя!) після Майдану, не обрали нормального парламенту восени 2014-го, не змусили власних обранців, включно з президентом, виконувати свої ж таки, на папері записані, обіцянки. Не назвали війну – війною, ворога – ворогом, колаборантів – колаборантами. Не закрили кордонів, не припинили торгівлі й не обірвали ганебного транспортного сполучення. Всі хотіли бути лише трішки вагітними. Президент за це вже розплатився, ми на черзі.

Сховано:
Я не вважаю, що Зе побіжить здаватися Путінові, тобто укладати “мир” на його умовах. І не вірю, що він відмотає назад усі заборони й обмеження на путінську пропаґанду й пропаґандистів, котрі, зрештою, і з цими обмеженнями почуваються в Україні цілком непогано. Хоч би ким була ця особа, яку народ України обрав собі президентом, вона не всевладна і не всесильна. Я маю на увазі не лише продажний парламент і ще продажніших суддів, із якими, хоч би там як, а доведеться і домовлятись, і торгуватись; я маю на увазі також суспільство, досить різнорідне і досить критичне щодо будь-якої влади; олігархів, які навряд чи погодяться з лідерством, чи, тим більш, монопольною роллю якого-небудь Коломойського; і, звісно ж, міжнародних партнерів, які досить швидко пояснять нашому “піксельному” президентові різницю між віртуальним світом 95-го кварталу та реальним світом гібридної війни, геополітичних протистоянь та фінансових зобов’язань. Навіть Янукович мусив це зрозуміти (хоч і не до кінця, на жаль), і навіть йому, із куди зубастішою, ніж у Зе, зграєю, довелося потратити кілька років, щоб опанувати усі структури й потоки (теж, на щастя, не до кінця).



Путін, звісно, може якийсь час втішатися перемогою над своїм особистим ворогом Порошенком, от тільки з новим президентом навряд чи буде простіше: і Донбас йому на своїх умовах навряд чи впакуєш, і страшного “каратєля”, очільника хунти з нього не зліпиш, і на злісного антисеміта й гонителя рускоязичних він ну ніяк не тягне. А те, що укр-президент – лише комік із телевізора, так і сам Путін – створіння суто телевізійне, піксельне, не надто освічене, зате приблатньонне, тож поєдинок двох різножанрових телезірок може бути доволі цікавим.
Зле у цій ситуації не те, що Зеленський на президентській посаді накоїть чогось там страшного й необоротного, а те, що (а) наш політичний клас деградував до жалюгідного рівня, свідком якого ми стали у другому, та, власне, й у першому турі; (б) наше суспільство виявилось куди більш інфантильним, совковим і патерналістським, ніж нам би хотілося думати після Майдану; і (в) Росія безперешкодно провела в Україні чергову спецоперацію – куди успішніше, ніж у Штатах, Британії чи Німеччині. Про роботу аґентів у соцмережах, сподіваюся, ще напишуть спеціалісти; ми ж можемо наразі констатувати найочевидніше: протягом кількох років рос-пропаганда за сприяння місцевих корисних ідіотів розкручувала два взаємопов’язані наративи – про тотальне зубожіння (“тарифний геноцид”!) та про повсюдну корупцію (“ще гірше, як за Януковича!”)



Насправді жоден серйозний економіст або соціолог не підтвердить вам цих облудних тез, навпаки – з конкретними цифрами вони вам покажуть, що матеріальний добробут наших співгромадян перевищив уже довоєнний (2013) рівень, і що корупція нині принаймні на 6 мільярдів менша, ніж “за Януковича”, – але чи бачили ви цих серйозних економістів або й соціологів у наших мас-медіях? В одному з досліджень я помітив цікавий феномен: на запитання “як часто вам доводиться брати або давати хабара?” більшість відказує: рідше, ніж раніш. Але ця ж сама більшість одностайно стверджує, що корупція загалом по країні зросла – просто тому, що кожного дня їх у цьому переконують медії.

Сховано:
Те, що навіть у Галичині провокаторська фраза “кто-угодно, только не Порошенко” здобула собі стільки прихильників, спонукає значно тверезіш поглянути і на національну самосвідомість нашого “П’ємонту”, і на громадянську самосвідомість населення загалом. Зеленський переміг суперника в усіх регіонах і областях (крім Львівської); це могло б тішити, вказуючи принаймні на подолання традиційних реґіональних поділів, за якими криються поділи ідентичнісні. Але так би було, коли б виборці проголосували за певну платформу, програму, систему цінностей, а не просто за пікселя, про якого відомо лиш те, що він – не Порошенко. Соціологи стверджують, що Зеленського підтримали люди з кардинально відмінними поглядами, об’єднані лише медійно індукованою неприязню до чинного президента. Тож тепер будь-яке рішення нового лідера неминуче відштовхуватиме частину виборців, які вкладали в його голограмний образ свої власні уявлення, несумісні з його реальною суттю. Високий відсоток – це піррова перемога, адже великі сподівання зазвичай закінчуються великими розчаруваннями. У цьому переконався свого часу Леонід Кравчук, переконався не так давно Віктор Ющенко, а ось тепер і Петро Порошенко. Хоч варт віддати йому належне: він був найкращим з усіх попередників і заслужив трохи більше, ніж 25%.


Його поразка показала, однак, обмеженість електоральної бази “свідомого українства” та потребу доповнити ідентичнісний дискурс дискурсом модернізаційним. Український проект виграє у малоросійського лише тоді, коли асоціює себе з модерністю, тобто з “Європою”, яка виглядає цивілізаційно привабливішою, ніж Росія (а саме з нею себе традиційно асоціює проект малоросійський). Теоретично Володимир Зеленський може переорінтувати свій малоросійський проект на Європу і таким чином зміцнити свій ідентичнісний дискурс модернізаційним. Але для цього не досить риторики, потрібна справді кардинальна перебудова (“європеїзація”) національної економіки, політики, правової системи тощо. Чи захоче і зможе Володимир Зеленський очолити цей процес, спираючись насамперед на громадянське суспільство, а чи стане лише зручним прикриттям для конкурентного олігархічного клану?



Мені б хотілося вірити в перше, але куди ймовірнішим виглядає друге – як з огляду на загальну совковість самого Зеленського, так і на відому всім захланність його головного спонсора. Хоч як це парадоксально, але для свідомого українства другий варіант оптимальніший. Бо тоді залишається шанс поєднати свій ідентичнісний дискурс з модернізаційним і таки утвердити український проект на противагу малоросійському як привабливіший через те, що модерніший, а не через те, що “українськіший”. Якщо ж трапиться диво і Зеленський реалізує свій малоросійський проект як справді модерний, тобто європейський, перспективи українського проекту, принаймні на схід від Збруча, стануть такими ж примарними, як і перспективи кельтського проекту в Республіці Ірландія. Саме час тоді буде галичанам зацікавитися досвідом Каталонії чи провінції Квебек у Канаді.



22.04.2019
http://www.ji-magazine.lviv.ua/2019/rya ... triota.htm

_________________
Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць...


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 09 травня 2019, 04:50     France  
жосскій дідько
жосскій дідько
Аватар користувача

З нами з: 29 жовтня 2007, 21:50
Повідомлень: 35385
Звідки: З України в УКРАЇНУ...
Все йде до Федеративної Республіки України.
Тихою сапою.
І ХЗ, коли реальний поділ по настроях виборців на мінімум три регіони - Захід, Центр-Північ та Південиий Схід набере формальних ознак і чи це буде насправді кінцем унітарної України та перехід, може і тимчасовий, до України Федеративної.
У Федеративній Німеччині ці процеси тривали сторіччями,

_________________
Модеры имеют право не только говорить людям в глаза, что они дураки, но даже доказывать им это.“


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 09 травня 2019, 04:57     France  
жосскій дідько
жосскій дідько
Аватар користувача

З нами з: 29 жовтня 2007, 21:50
Повідомлень: 35385
Звідки: З України в УКРАЇНУ...
Ввів назву в Гугл.
Видало:
Федеративна Україна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Федеративна Україна — концепція державного устрою України як федерації етнічних земель українців, народжена в національно-визвольній боротьбі та вперше сформульована Тарасівцями (1891).


Зміст
1 Історія ідеї
1.1 Новітній час
1.2 Федералізація у часи російської агресії
2 Критика
2.1 Прихильники
2.2 Противники
3 Примітки
4 Посилання
Історія ідеї
Передовим теоретиком федералізму в Україні та Росії був М. Драгоманов, який вбачав у ньому найкращу (найповнішу) форму демократії.

1891 року Братство тарасівців стало першою політичною організацією, що виступила за вільну соборну федеративну Україну, окресливши у своїй програмі майбутню українську державу як федерацію Лівобережної, Правобережної, Степової України, Кубані й Галичини. І вже у вересні 1905 року Микола Міхновський розвинув цю ідею в запропонованому проекті Конституції.

Новітній час
Прихильником федеративної України був і В'ячеслав Чорновіл: кожна її земля мала б власний парламент і власний уряд, а на федеральному рівні запрацювала б двопалатна Центральна Рада України. У своєму нарисі «Моя виборча програма» кандидата у народні депутати УРСР на виборах 1990, він зазначав:

« Я уявляю майбутню Україну федеративною державою — союзом земель, які склалися історично й несуть на собі природно-кліматичні, культурно-етнографічні, мовно-діалектні, побутово-господарчі та інші відмінності, що творять неповторне різнолике обличчя єдиного народу. Бачу в складі Української Федеративної Народної Республіки такі землі, як Київщина, Поділля, Волинь, Галичина, Буковина, Закарпаття, Гетьманщина, Слобожанщина, Запоріжжя, Донеччина, Таврія (Чорноморія), а Крим — як незалежного сусіду або автономну республіку в союзі з Україною. »
Федералізація у часи російської агресії
Докладніше: Російська збройна агресія проти України (з 2014)
Формально прикриваючись цією ж ідеєю, геополітика президента РФ Путіна спирається на місцевий колабораціонізм, представлений проросійською організацією «Український вибір» на чолі з Віктором Медведчуком, екс-«регіоналами» Вадимом Колесніченком і Олегом Царьовим, та іншими політиками, які тією чи іншою мірою сприяли військовій агресії Росії.[1][2][3][4] На думку деяких політиків та політологів, федералізація України відкриє шлях для повторення «кримського сценарію».[5][6]

Критика
Прихильники
Прихильники федерації обґрунтовують її доцільність географічними, історичними, мовними, культурними особливостями різних українських територій та зовнішньополітичними поглядами їхніх мешканців; нав'язаною радянською централізацією держави (унітарністю) тощо.

Позитивними наслідками федералізації на думку експертів є: формування регіональних еліт, максимальні повноваження й ресурси на місцях (повна ліквідація «київського корита»), взаємоконтроль двох рівнів влади (суб’єктів федерації та федеральної), конкуренція між регіонами за інвестиції, зниження протиріч у суспільстві та ін.

Противники
Противники ж переконані, що федералізація є «планом розколу України» і не має жодних історичних, політичних та економічних передумов. Вони наполягають, що Україні потрібна не федералізація, а децентралізація влади й бюджетної системи, при цьому оперуючи радянським адміністративно-територіальним поділом України.[7][8][9]

Ряд іноземних політиків, таких, як президент Польщі Броніслав Коморовський[10], президент Білорусі Олександр Лукашенко вважають, що федералізація небезпечна для України.[11]

https://uk.wikipedia.org/wiki/Федеративна_Україна

_________________
Модеры имеют право не только говорить людям в глаза, что они дураки, но даже доказывать им это.“


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 09 травня 2019, 10:43     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 24 лютого 2014, 10:04
Повідомлень: 2552
Звідки: Донецьк
Зображення

_________________
Смерть російським окупантам !!!


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 09 травня 2019, 11:14     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 03 серпня 2016, 12:06
Повідомлень: 8617
Звідки: Одеса
Сармат, ты действительно дебил?

Или твой аккаунт неспроста светится то Донецким, то рассеянским айпишником и пора его банить?

_________________
Что страшнее умного противника? Только тупой союзник.
Посвящается одной склочной, глупой особе.

Будь-хто може спіймати Юлю на брехні. Ви спробуйте спіймати її на правді! (с)


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 09 травня 2019, 11:42     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 04 жовтня 2010, 07:52
Повідомлень: 14092
Звідки: Еще не родился
AK1 писав 09 травня 2019, 11:14
Сармат, ты действительно дебил?
Он враг...


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 09 травня 2019, 11:46     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 21 квітня 2008, 12:24
Повідомлень: 9155
Це ж треба зовсім не розуміти, ЩО відбувається, що робить Порошенко.
Віддати рашці на поталу Україну?
Та за що ви воювали, Сармате?
США вклало багато грошей в Україну.
Навряд, що її віддадуть рашці, як додаток у вигляді губернії.
Саме за це і проголосувало стадо - 45 відсотків. Отож наблизились до критичної позначки
Цікаво читати, як після дзвінків чи Помпео, чи Волкера ця шушера,
яка не знає, що ж їй робити в Україні, як той баран йде виконувати гамериканьські накази.
От цікаво. Як розійшовся Коломойський. Приїде в Україну і буде керувати. Тіньовий президент :smeh:
Такого ще не було у світі. Та що маємо? Американський суддя має докази, що коломойський відмивав гроші у США. Отож, буде воно сидіти у Ізраїлі. Керування відміняється. Може буде президентом в екзилі :smeh:
Ви теж, як і дурень, вислов якого привели, знаєте, що має робити президент?
У цих віслюків все попереду, якщо не будуть слухатись. 45 відсотків не підуть
на Майдан, а з тих 15, що віддали голоси за Порошенка хоч третина, але піде.
Цього буде досить, бо і у авакова 50% проураїнських підлеглих.
Тому помовчить, не виставляйте себе дурнєм.

_________________
"Створивши світ, Бог кожному призначив місце, та Диявол винайшов конфлікт"
Володимир Кошманенко, доктор фіз-мат наук


Догори
  Тема: Re: Мстя українського народу
Цитувати виділене Додано: 09 травня 2019, 14:43     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 16 жовтня 2016, 22:43
Повідомлень: 10051
Звідки: зі Львова
а баба галамага писав 08 травня 2019, 00:59
Соціальні мережі емансипували некомпетентного простюха – він отримав голос. І то по всьому світу. Комунікація стала горизонтальною і двосторонньою. Хтось скаже – народ отримав голос. Однак ще раз повторюся – народ це спільнота, яка поділяє певні цінності та стремить до однієї мети, а не мешканці на території, що мають доступ до соціальної мережі. Голос отримали розрізнені мешканці – буквально всі – а не цілеспрямована спільнота. Ми почули гул натовпу. Бо ж мешканців соціальних мереж чи телевізійних сіток важко назвати політичним народом. Їхні думки їм повідомляють.

Після того, як їм повідомили їхні думки, вони "приймають рішення" – подають свій голос на виборах чи плебісцитах.

Ось цей Сармат і є тим натовпом,
ілюстрацією слів Возняка,

то, може таки, пора вже визнати шкідливість цього суцільного кухарчиного вереску натовпу і нам,
як це зробили вже багато мудрих людей,
і підтримати мою пропозицію?

Га? питаю!

_________________
Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць...


Догори
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему  Відповісти  [ 50 повідомлень ] 

Часовий пояс UTC+03:00



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 25 гостей


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Перейти:  
Powered by phpBB
Style by durdom.in.ua team based on DEVPPL - Український переклад © 2005-2016 Українська підтримка phpBB