Правила форуму  -  Реєстрація  -  Вхід  

Часовий пояс UTC+02:00




Створити нову тему  Ця тема закрита, ви не можете редагувати повідомлення і писати відповіді  [ 95 повідомлень ] 
Автор Повідомлення
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 22 грудня 2019, 13:00     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 21 квітня 2008, 12:24
Повідомлень: 9691
Багато літер, але підсумок всього, що відбулось в США на тему "імпічмент",
у стислому вигляді

Igor Aizenberg
·
Доброго времени суток всем Друзьям. Об основных новостях, находившихся в центре внимания в США и американских СМИ в течение последней недели.

* Конечно, главная новость недели, и, вероятно, всего 2019 года, появилась в среду, 18 декабря, вечером. 45-й президент США был подвергнут импичменту Палатой Представителей.
Начавшийся 24 сентября процесс импичмента завершен. Трампу предъявлены обвинения по двум пунктам: в злоупотреблении властью и в обструкции Конгресса. Трамп стал третьим президентом в истории США после Эндрю Джонсона и Билла Клинтона, который был подвергнут импичменту Палатой Представителей. Президент Ричард Никсон, не дожидаясь голосования по импичменту, ушел в отставку.
Но Трамп в отставку не собирается. Он собирается баллотироваться на второй срок и очевидно, что он и будет баллотироваться на второй срок, в этом не может быть сомнений.

* Символичным мне кажется то, что Трамп получил свой импичмент в связи с Украиной. Ему мешала Украина с момента его вступления в предвыборную кампанию в 2015 году. Мешала тем, что сопротивлялась российской агрессии в то время, как Трамп еще на стадии предвыборной кампании повторял, что хочет дружить с Россией и отменить санкции, введенные против нее администрацией Обамы. Мешала тем, что своим сопротивлением агрессору и своим стремлением к построению современного демократического государства, которое стало бы полноправным членом западаного сообщества, де-факто обязывала США, вне зависимости от того, какая администрация у власти, поддерживать и свою борьбу с агрессором, и свое стремление к евроатлантической интеграции.
- Еще летом 2016 года Трамп публично, в интервью Джорджу Стефонопулосу на канале ABC выразил готовность признать аннексию Россией Крыма. Тогда же из предвыборной платформы республиканской партии была вычеркнута поддежка поставок Украине оружия, в ней были сглажены дургие формулировки. Еще в начале августа 2016 года агент ГРУ (как считает Роберт Мюллер) Константин Килимник привез из Москвы и передал тогдашнему руководителю предвыборного штаба Трампа Манафорту «мирный план» по Украине – фактическая конфедерализация Украины, автономия Донбасса со статусом государства в государстве, Янукович во главе этой автономии, прекращение военных действий, отмена санкций (этот эпизод подробно описан в первом томе отчета спецпрокурора Роберта Мюллера). Еще не вступив в должность, Трамп благословил в декабре 2016 года своего еще только будущего тогда советника по национальной безопасности Флинна на то, чтобы он заверил российского посла, что санкции будут оменены. Едва Трамп в должность вступил, вторую редакцию «мирного плана» по Украине, ничем, в сущности, не отличавшуюся от первой, привез ему и передал через его адвоката Майкла Коэна тогдашний депутат украинского парламента Артеменко.
- Но тут начались публикации в печати о контактах Флинна с российским послом, началось расследование Рашагейта, которое не давало 45-му президенту США делать то, что он хотел делать, даже заставляя временами его делать то, чего он точно не хотел (как, например, предоставление Украине Джавелинов, которое, впрочем, было обусловлено фактическим ограничением, что они не могут использоваться в боевых действиях).
- Президент, кажется, глубоко вздохнул, когда расследование Рашагейта закончилось. И решил, по-видимому, что теперь ему можно все, что нельзя. Очень циничным выглядел его план использовать Украину в своих личных политических целях. С помощью Украины опорочить основного на сегодняшний день вероятного соперника на выборах Джо Байдена. Заставить Украину «признаться» в том, что это она, а не Россия вмешивалась в выборы в США в 2016 году. И выгдядеть при этом полным победителем. Сначала Трамп прибег к «параллельной дипломатии» с помощью своего друга Руди Джулиани, стараясь воздействовать на Украину и «нужных людей» в Украине через него. А как только спецпрокурор Роберт Мюллер выступил 24 июля в Палате Представителей, и стало окончательно ясно, что расследование Рашагейта закончено, Трамп решил действовать активно и напрямую. И 25 июля позвонил Зеленскому, высказав все свои требования лично. А что было дальше, все уже знают.
- Трамп злоупотребил властью. Требовал вмешательства Украины в выборы 2020 года с целью борьбы с политическим оппонентом. Заморозил военную помощь Украине и поставил условием ее возобновления и условием встречи в Белом Доме с президентом Украины объявление Украиной о требуемых им расследованиях. Нанес всем этим ущерб национальной безопасности США. А когда Палата Представителей стала расследовать то, что произошло, устроил полнейшую обструкцию этого расследования, запрещая сотрудникам исполнительной власти давать показания, а федеральным ведомствам – предоставлять требуемые документы.
- Результат – импичмент. Что ж, 45-й президент мечтал войти в историю, он в нее вошел.

* Дальше будет судебный процесс над Трампом в Сенате по обвинениям, предъявленным ему Палатой Представителей. В том, что президент не будет признан виновным, поскольку не найдется 67 голосов за это, сомнений нет. Республиканцы обладают большинством в Сенете (53-47), поддержка ими Трампа монолитна. И если даже оптимистично предположить, что найдется несколько республиканских голосов за то, чтобы признать Трампа виновным, все равно их число никогда не прибизится даже близко к необходимым двадцати голосам.
Есть, однако, ряд нюансов, которые интересны сами по себе и могут сыграть свою роль в предстояшей предвыборной кампании.
- Демократы требуют, чтобы в Сенате состоялся полноценный судебный процесс, в котором будут участвовать обвинение, защита и будут допрашиваться свидетели, в том числе те, кто отказались давать показания во время процесса импичмента, например бывший советник по национальной безопасности Болтон и и.о. руководителя аппарата Беломго Дома Малвэни.
Республиканцы хотели бы превратить процесс по сути в фарс, в процесс без вызова свидетелей, в котором обвинение представило бы свои аргументы, защита – свои, после чего состоялось бы голосование сенаторов-присяжных, и Трамп был бы оправдан.
Регламент, по которому пройдет процесс, определяет Сенат простым большинством голосов. И первый интересный нюанс – найдутся ли 4 республиканских голоса за то, чтобы проводить полноценный судебный процесс, с вызовом свидетелей.
- Спикер Палаты Представителей Нэнси Пелоси уже заявила, что не направит официально в Сенат резолюцию об импичменте и не назначит представителей, которые будут выполнять во время процесса функции прокуроров, до тех пор, пока Сенат не утвердит регламент проведения процесса. Лидер республиканцев в Сенате Макконнелл заявил в ответ, что «пусть бы Пелоссии никогда и не посылала» резолюцию об импичменте в Сенат. Но тут он явно слукавил. Вряд ли Макконнеллу хотелось бы, чтобы процесс откладывался на неопределенное время, а президент все это время находился бы в статусе обвиняемого, в котором он в данный момент и находится. Ответа на вопрос, сможет ли Макконнелл найти 51 голос за процесс без вызова свидетелей, пока нет.
- А второй, и главный нюанс, состоит в том, что полноценный процесс, с выступлением всех вызванных свидетелей был бы очень важен для того, чтобы избиратели, не имеющие твердых политических взглядов, узнали во всех возможных деталях, чем занимался их президент.
- Пока же будущий присяжный на процессе Трампа Макконнелл заявил, что будет тесно координировать подготовку к процессу с главным адвокатом обвинямого, юридическим советником Белого Дома Сиполлоне.

* 20 декабря Трамп подписал закон о военном бюджете США на 2020 финансовый год. Этот закон вступил в силу, и одновременно вступили в силу, прописанные в нем санкции против компаний, строящих «Северный Поток-2» и «Турецкий поток».
- Этот же закон выделяет $300 миллионов на военную помощь Украине. Демократы включили в первоначальный вариант закона пункт о том, что эта помощь Украине должна быть в полном объеме выделена в первые 45 дней действия нового закона, чтобы обезопасить помощь Украине от возможных новых замораживаний от Трампа. Против этого категорически возражал Белый Дом. Министр финансов Мнучин угрожал, что Трамп наложит вето на закон, если там останется эта норма. Ее пришлось в итоге убрать. Об этой истории в пятницу сообщили все вдещие СМИ. Очевидно, демократы не были уверены, что в случае вето, найдется достаточное число республиканцев, чтобы его преодолеть. Не любят республиканские законодатели перечить Трампу. Почему? Хорошая статья об этом опубликована в субботней Нью-Йорк Таймс. Она так и называется: «Страх и лояльность: как Трамп захватил контроль над республиканской партией». Собственно, в названии и ответ на вопрос.

* Очень интересное и важное событие связано с еще одной публикацией. В журнале «Христианство сегодня» («Christianity Today»), главном журнале Евангелической церкви США, опубликована статья редактора этого журанала Марка Галли под названием «Трамп должен быть удален из офиса». В статье говорится об аморальности президента и его несоответствии занимаемой должности в связи с этим. «Президент Соединенных Штатов пытался использовать свою политическую власть, чтобы заставить иностранного лидера подвергнуть преследованию и дискредитировать одного из политических противников президента. Это не только нарушение Конституции; но что еще более важно, это глубоко аморально», - цитата из статьи.
- Почему это важно? Дело в том, что американскрая Евангелическая церковь в последние 25-30 лет стала идеологической опорой республиканской партии. Для республиканцев поддержка этой церкви крайне важна, поскольку она является очень существенным, влиятельным институтом в небольших провинциальных городках, являющимися основной избирательной базой республиканской партии. Выступлние главного редактора главного церковного журнала против президента может иметь свои последствия, особенно если Марк Галли, написав и, опубликовав эту статью, выражал не только свое личное мнение. Если Евангелическая церковь откжается от поддержки Трампа, это может стать одним из решающих факторов, которые могут повлиять на исход президентских выборов 3 ноября 2020 года.

Год заканчивается. Начинаются праздники. Политическая жизнь в Америке затихает до 6-7 января, когда вернется с каникул Конгресс. Поздравлять с праздниками еще вроде бы рано, но пожелать всем здоровья, добра, любви и побольше радостей можно ведь и не только в праздники).
В связи с праздниками возьму паузу и я. Следующий еженедельный обзор появится к середине января. Если будут какие-то очень важные события, буду сообщать о них кратко.
А пока – хорошего всем воскресенья и хорошей праздничной недели! Берегите себя и своих близких.

_________________
"Створивши світ, Бог кожному призначив місце, та Диявол винайшов конфлікт"
Володимир Кошманенко, доктор фіз-мат наук


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 26 грудня 2019, 10:47     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 21 квітня 2008, 12:24
Повідомлень: 9691
Лютые новости:
1. Время собирать камни.
Зима тёплая и Украина не замёрзнет, “Кузя” сгорел, подводная лодка утонула. Недоделанные трубы останутся пустыми, “капуста” козлу заведующего бензоколонкой не перепадет. Три миллиарда зелени отстегнуть Украине. И как вишенка на торт перепуганные ФСБшники в центре Мацквабада.
А помните “дорогие братушки” как вы рассказывали что отключите нам газ? И мы замерзнем. А помните как говорили что не отдадите Нафтогазу долг?
С новым годом!
2. Руки – веточки.
Возобновить строительство СП-2 своими силами балалаечники смогут только через 2 месяца – столько нужно чтобы мокшанское трубоукладочное корыто приплыло к месту. Сообщают в Газпроме.
Вот для этого и ввели санкции так быстро (корыто может и не доплыть).
Чтобы было понятно как “работает” Газпром и прочие “госстуктуры”.
Печальная история замены зеркала на крупнейшем российском телескопе БТА стоимостью 159 млн рублей, которое после нескольких лет трудов и огромных потраченных средств оказалось хуже, чем старое.
Убытки Газпрома будут покрывать местные аборигены.
Поэтому не ищите подвохи в договорах с НАК Нафтогаз и Газпрома.
Почитайте Коболева и вам станет понятно, что “Северный поток – 2” не будет достроен до конца. И весь объем газа как шел через нас, так и будет идти, сколько бы они там в договоре не прописали. Ибо Санкции США. Такие трубы может прокладывать только 6 компаний в мире. Лапти сами не умеют, ибо у них руки – веточки.
Глава «Нафтогаз Украины» Андрей Коболев считает, что введенные Вашингтоном санкции против «Северного потока 2», являются лучшим предновогодним подарком для страны.
3. Дай пососать.
“СБУ вимагає від «Приватбанку» погоджувати з ними позови проти Коломойського в іноземних судах”.
Ванька берега попутал. Какое отношение имеет спецслужба к искам бизнеса?
Чтобы мы не волновались, американцы сказали, что скоро у бородатой бабушки будет выбор: федеральная тюрма в штатах или на вилы в Украине. Ну или острова без выдачи, но из Украины туда улететь можно только через страны, где самолет посадят по ордеру суда Делавэра.
4. После того как 31.12.18 г. на канале Г+Г, вместо Президента Украины показали мартышку Бени Коломойского, которая отвратительным гнусавым голосом прошипела о том, что оно идет в президенты, исчезли все моральные и юридические преграды. Так, что 31.12.19 г. я жду поздравления от Президента Порошенко.
В Зекоманде истерика из-за того, что Порох будет поздравлять нас с Новым Годом.
Президент Петр Порошенко будет поздравлять граждан Украины с Новым годом на Прямом.
Петр Алексеевич, поздравляйте нас и с Новым Годом, и со всеми другими праздниками. Поздравляйте вместе с Мариной и всей семьей, чтобы зеленая плесень лопнула от ненависти. Зеленое гнусавое чмо я смотреть не собираюсь!

_________________
"Створивши світ, Бог кожному призначив місце, та Диявол винайшов конфлікт"
Володимир Кошманенко, доктор фіз-мат наук


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 28 грудня 2019, 19:05     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 21 квітня 2008, 12:24
Повідомлень: 9691
ИВАН ЛЮТЫЙ

Временный поверенный по делам США в Украине Уильям Тейлор заявил, что Вашингтон поддерживает идею ввести на Донбасс миротворческие силы под эгидой ООН.
Североатлантический альянс (НАТО) усиливает разведывательную деятельность и увеличивает боевую подготовку войск в Арктике.
В минобороны США хотят сократить количество миссий, которые борются с террористами и сосредоточиться на противостоянии с Россией. То есть со спонсором терроризма.
В Штатах наконец-то решили бороться с причинами, а не с последствиями.

_________________
"Створивши світ, Бог кожному призначив місце, та Диявол винайшов конфлікт"
Володимир Кошманенко, доктор фіз-мат наук


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 04 січня 2020, 15:15     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 21 квітня 2008, 12:24
Повідомлень: 9691
Shlomo Nagel

Мартін Скорсезе все своє життя вивчав італійську (і не тільки) мафію у Америці. І по результатах цього вивчення він зняв багато дуже цікавих фільмів. Класикою жанра є "Хрещений батько", а зараз з'явився майстерно поставлений фільм "Ірландець", який не дивлячись на назву, теж на тему італійської мафії і її впливу на політичне життя Америки.
Я не збираюсь писати критичну статтю про американський кінематограф. Мене хвилює доля іншої країни.
Просто у цьому останньому фільмі Скорсезе я побачив механізм, який вирогідно діє і у нашій країні. Вирогідно, тому що він ніким не вивчався, та і не може вивчатися. Бо ті, хто ризикне почати це вивчення, закінчити його не встигнуть.
У нашій країні це смертельно небезпечно.
Мені відомо дуже мало: якісь окремі випадки, якісь окремі розмови, якісь окремі люди та їх поведінка. Цього дуже мало, щоб щось стверджувати напевно, тому хай це буде моя конспірологічна версія. Кого корчить від слова "конспірологія" далі може не читати.
Доречі, Скорсезе не боїться за своє життя саме тому, що він знімає художні фільми, а не фільми-розслідування, і називає прізвища давно відомі американській пресі, і які належать тим людям, кого вже досить давно нема.
Отже, по аналогії з Америкою та іншими розвиненими країнами, цілком логічно припустити, що і у нас є злочинні угрупування, які контролюють економіку, а через неї і політику в нашій країні. Про це багато свого часу писалось навіть у деяких наших виданнях, а ще більше про це пишуть зараз іноземні журналісти, знову ж таки не називаючи прізвищ, крім усім відомих, типу Коломойського, Фірташа, Ахметова, та інших.
Яка мета у цих угруповань? На це питання можна відповісти іншим питанням: "А яка мета у злоякісної пухлини?" А ніякої мети немає. Вона смокче поживні речовини з організму до тих пір, поки його не вб'є.
Ті прізвища, які я називав, це люди, які стоять на вершині злочинних пірамід, а "під ними" ще десятки тисяч людей, які нікому невідомі, крім "своїх".
Єдиним природнім ворогом цих організованих злочинних угруповань (ОЗУ) є громадянське суспільство, тобто свідома і патріотично налаштована частина населення, яка постійно збурює "лохів" (а це їхня основна "кормова база") надавати їм спротив, чим заважають спокійно "працювати".
Але події в Україні склалися таким чином, що сперше Януковоч "попутав рамси" і почав грести під себе "не своє". Щоб скинути його, частина цих ОЗУ вимушена була підтримати Майдан, і тим самим дала поштовх згрупуватися для патріотів. Потім тупа агресивність путіна змусила їх знову підтримати патріотичний рух, щоб надати йому відсіч.
Одночасно з цим президент Порошенко, який взагалі то розуміє "систему", вже свідомо зробив ставку на патріотів у своїй стратегії приєднати Україну до західного світу.
І ось тут ОЗУ відчули вже справжню загрозу свому існуванню. Тому Пороха прибрали, сперше розколовши патріотів і нацькувавши їх одне на одного. А зараз вони намагаються домовитись з путіним, який їм близький та зрозумілий, бо сам є верховним паханом російських ОЗУ. Тому "програмна" новорічна промова перпиздента мене не здивувала. Єдине, чого я не чекав, що він це зробить саме на Новий рік.
А взагалі, до чого тут Зеленський? Не знаю. Мабуть взяли першого, хто підвернувся під руку. Це міг бути і Вакарчук, і Винник, та хто завгодно, аби тільки було легко впізнаване обличчя.
Ось чому зараз основний вектор боротьби - це патріоти. Вони заважають, вони небезпечні, але знищіти їх неможливо. Тому зараз йде тактика нацьковування проти них "лохів", щоб їх оточити та ізолювати, зробивши саме слово "патріот" лайливим, як колись було винайдене росіянами слово "свідоміт". І водночас треба ізолювати Порошенка, якщо Захід не дає його посадити

_________________
"Створивши світ, Бог кожному призначив місце, та Диявол винайшов конфлікт"
Володимир Кошманенко, доктор фіз-мат наук


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 04 січня 2020, 18:03     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 06 вересня 2010, 21:39
Повідомлень: 50489
NAT писав 04 січня 2020, 15:15
Shlomo Nagel
І водночас треба ізолювати Порошенка, якщо Захід не дає його посадити[/i][/b]
пане шльома, то я не поняв.
є чи нема за шо посадити?


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 05 січня 2020, 17:09     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 16 жовтня 2016, 22:43
Повідомлень: 12529
Звідки: зі Львова
stan700 писав 04 січня 2020, 18:03
NAT писав 04 січня 2020, 15:15
Shlomo Nagel
І водночас треба ізолювати Порошенка, якщо Захід не дає його посадити[/i][/b]
пане шльома, то я не поняв.
є чи нема за шо посадити?

за що посадити можна знайти
для кожного


невинних людей не існує,
люди тільки народжуються невинними,
але потім ... © ... „Le cercle rouge“



_________________
Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць...


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 08 січня 2020, 19:23     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 21 квітня 2008, 12:24
Повідомлень: 9691
Олексій Панич
(Раніше - на посаді директор, заступник директора, завідувач кафедри культурології у Гуманітарний Інститут Донецького Национального
Університета (ГІ ДонНУ))

НОВА ВІЙНА РОСІЇ ПРОТИ ЗАХОДУ ВЖЕ ЙДЕ.
І ВОНА ВЖЕ ДАВНО НЕ "ХОЛОДНА".
(Коментар до візита Путіна в Сирію).
На мій погляд, наразі головний стратегічний здобуток Путіна в міжнародній політиці полягає у тому, що йому вдалося нав'язати країнам "Заходу" гру не на підвищення, а на пониження.
Себто: не "хто більше виграє" у мирному змаганні, а "хто відносно менше програє" у ситуації перманентного млявого конфлікту і дозованого завдання сторонами шкоди одна одній (з боку Заходу санкції, з боку Росії інформаційні та інші диверсії).
У цьому плані, продовження і навіть активізація "діалогу з Путіним" для Заходу (насамперед Європи) є просто засобом мінімізації власних втрат.
Яких саме втрат?
По-перше, іміджевих: західні політики, особливо в Європі, не можуть дозволити собі постати перед власними виборцями як такі, що "першими пішли на подальше загострення". Саме тому західні політики лише "реагують", тобто завжди діють лише "другим темпом", повністю віддавши Путіну право стратегічної ініціативи.
По-друге, економічних і соціальних: Путін вже успішно шантажував Європу збільшенням потоку біженців (насамперед сирійських), принагідно "може повторити", і щойно продемонстрував, що постійно "тримає руку на пульсі". Адже Близький Схід - це справжня ахіллєсова п'ята Європи.
Тобто: для країн Заходу "діалог з Путіним" є засобом "стримування" агресивного сусіда, який в обмін на "підтримку діалогу" поводиться "ще не настільки погано, як міг би".
Оце і є гра на пониження: дії Заходу в стосунках з Росією продиктовані логікою втрат замість логіки здобутків.
Але "ЛОГІКА ВТРАТ" - ЦЕ ЛОГІКА НЕ МИРУ, А ВІЙНИ ("хто кому завдасть більше шкоди").
Ось у цьому засадничому плані, нав'язана Росією Заходу нова геополітична війна вже давно йде - хоча її учасники щосили намагаються не визнавати це вголос (причому для Росії це наступальна війна, а для Заходу оборонна). І ця війна аж ніяк не "холодна", а місцями навіть дуже "гаряча" - маючи на увазі не лише Україну, а й, наприклад, організовані спецслужбами РФ політичні вбивства в Західній Європі.
У цьому плані, Україна є заручницею набагато ширших геополітичних процесів. Хоча результат цих процесів до певної міри залежить також і від нас.
З новим буремним роком, пані та панове.

_________________
"Створивши світ, Бог кожному призначив місце, та Диявол винайшов конфлікт"
Володимир Кошманенко, доктор фіз-мат наук


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 09 січня 2020, 23:10     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко

З нами з: 06 вересня 2010, 21:39
Повідомлень: 50489
NAT писав 08 січня 2020, 19:23
Олексій Панич
У цьому плані, Україна є заручницею набагато ширших геополітичних процесів.
запахло баблом...


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 13 січня 2020, 19:00     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 21 квітня 2008, 12:24
Повідомлень: 9691
Микола РЯБЧУК: «Українці мають проблему ціннісної емансипації»

https://zbruc.eu/node/60693?fbclid=IwAR ... h2baULHAew

Напередодні Нового року Микола Рябчук записав два інтерв’ю в серії передач «Розмови про культуру» для телепрограми Kontakt у Канаді. На прохання Z автор деталізував відповіді на деякі з питань ведучих – Тані та Марка Р. Стехів, а деякі просто зробив більш точними. Нині подаємо обидві розмови для Вас повнотекстово.
«Східнословянська спільнота – це міф. Ототожнюватися з нею – нонсенс»
— Одна з Ваших останніх книжок називається «Постколоніальний синдром». Якими є основні риси постколоніального суспільства?


— Це дуже доречне питання, адже багато моїх колеґ-науковців не погоджуються з тим, що Україна – постколоніальна, бо ж вона нібито взагалі не була колоніальною. Українці, мовляв, могли робити кар’єру і в російській імперії, і в совєцькій, вони були ніби співтворцями цієї імперії. На що я відповідаю, що вони могли бути співтворцями тільки тоді, коли погоджувалися бути малоросами, коли відмовлялися фактично від ідентичності української і приймали різновид російської, а як українці вони не мали жодних шансів – це принциповий момент, вони не були суб’єктами історії.
Отже, я вважаю, що Україна зберегла дуже багато рис колоніального домінування. Насамперед демографічна ситуація. Міста історично сформувалися як російські, російськомовні центри з дуже незначною присутністю україномовного населення, і вони далі функціонують, як своєрідна така м’ясорубка, перемелювальна машина, яка далі асимілює і русифікує українців, українських селян. Це чинник також соціальний. Бо що означає вищий рівень урбанізації? Він означає, що міське, тобто в даному випадку російське й російськомовне населення перебуває у значно вигіднішому становищі: воно має кращі заробітки, кращий доступ до доброї освіти, до культурних засобів, до кар’єри, до різних соціальних зв'язків, тобто воно є набагато більш заавансоване.
Фактично, міське середовище функціонує як свого роду перший світ, а провінція, село, периферія – це третій світ, який традиційно постачає своїх ґастарбайтерів, своїх робітників на всілякі брудні і низькооплачувані роботи. Це та функція, яку українське село традиційно виконувало щодо міста, особливо драматичними були сталінські часи, коли село було фактично закріпачене, - то було справжнє колгоспне рабовласництво, в якому селяни були позбавлені взагалі будь яких прав. То був класичний третій світ і, звісна річ, така упослідженість — економічна, культурна соціальна — накладає відбиток на психологію.



Ці люди починають соромитися своєї упослідженості. Вони не хочуть бути «чорними», вони хочуть бути «білими». Це типовий колоніальний синдром, тільки з тою різницею, що функцію «чорної», нібито гіршої «шкіри» відіграє мова, українська мова. Не диво, що багато хто воліє її позбутися – принаймні так було історично і ця інерція великою мірою збереглася досі. Тому я намагаюся це все деконструювати і показати як воно є насправді.

— Чи пов’язане з тим Ваше поняття «креолів»?

— Це також метафора. Очевидно що вона пов’язана з проблемами колоніалізму, бо явище «креолів» - колоніальне, воно сформувалося в Латиській Америці – креоли є нащадками іспанських колонізаторів, колоністів, які вже прижилися на місці, які великою мірою інтеґрувалися і дуже часто навіть перемішалися з місцевим населенням, але все одно зберігають культуру, мову і звичаї колонізаторів, зокрема й колонізаторський, зверхній погляд на абориґенів, на тубільців.
Очевидно, що застосування терміну «креоли» до України є досить спрощеним, бо ясно, що в Україні нащадки колоністів (російських у даному випадку) є набагато більш інтеґровані в суспільство, тому що культурна дистанція є набагато менша, ніж між абориґенами і колоністами, перемішаність набагато сильніша.
Так що вживати цей термін тут можна, але дуже умовно, з усіма цими застереженнями. Але він для мене важливий тим, що показує, що все-таки існує певна дистанція, певне зневажливе ставлення до тубільців з боку колонізаторів чи їхніх нащадків — не всіх, але багатьох, і ми це можемо в Україні спостерігати.
Наприклад, колоністи вкрай неохоче вивчають мову аборигенів, і навіть коли її знають, як правило, не використовують. Підіть у Києві в будь-який ресторан і побачите, що обслуга, як правило, не вважає за потрібне розмовляти з вами вашою «тубільною» мовою… Хоч ви нібито клієнт і ваші гроші нічим не відрізняються від грошей клієнта російськомовного.
Крім того, термін «креол», за всієї його приблизності й навіть, у нашому випадку, певної штучності, дуже добре прояснює, на мій погляд, феномен креольського патріотизму. Для багатьох він не був очевидним і багатьох таки здивував – зокрема, навіть містера Путіна, котрий, схоже, не очікував, що населення України, принаймні наполовину зрусифіковане, раптом візьметься захищати свою країну. Йому здавалося, що кожен, хто розмовляє російською мовою, є росіянином, частиною «руського міра». А виявляється, що ні. І феномен «креольства» це прояснює. «Креоли» можуть цілком бути патріотами своєї країни: Болівії, Бразилії чи Перу…
Це не означає, що вони мають велику симпатію до аборигенів – проблеми в стосунках між цими двома спільнотами залишаються, але вони можуть бути патріотами і можуть разом боротися проти колишньої метрополії і проти колонізаторів. Що ми сьогодні, зрештою, і бачимо в Україні, коли і україномовне населення, і російськомовне однаково опирається російській агресії.

— У 2008 році була видана ваша книжка «Сад Меттерніха». У передмові Ви пишете, що її головна інтрига – це плекання Європи в собі. Як виглядає цей процес плекання в Україні сьогодні?

— Мушу застерегти, що українська європейськість великою мірою вимушена. Українці стали європейцями тому, що не мали іншого виходу. Для того, щоби зберегтися в рамках Російської імперії, вони мусіли себе протиставити асиміляційним тенденціям. Вони мусіли чітко сказати: «Ми не росіяни», всупереч тому, що казала імперія. Вони мусіли себе ототожнити з якимось іншим культурним центром – своїх власних культурних ресурсів було недосить — в умовах колоніалізму. І тому вони мусили знайти той символічний центр десь в іншому місці.
А де? Єдине місце – це була Європа. Це єдина альтернатива російській домінації. І тому українці прийняли цю європейську ідентичність – як альтернативу російській, імперській. Вони мусили її вибрати - не конче з прихильності до так званих європейських цінностей, а просто через брак іншого вибору.
Сучасна Європа однозначно асоціюється з ліберальною демократією, з правами людині і, звичайно, з певним добробутом, з розвинутішою економікою. Українці не засвоїли поки що ані європейського лібералізму, ані тамтешньої правової свідомості. Їхня європейська орієнтація, тобто прихильність до європейських цінностей поки що суто декларативна. Але Україна їх принаймні не заперечує, не протиставляє, як Росія, своїм власним, нібито «кращим», «справжнішим».
Насправді європейські цінності – це цінності загальнолюдські, і я сподіваюся, що українці все ж зуміють перейти від їхнього суто декларативного визнання до практичного засвоєння. Ось чому я вважаю плекання внутрішньої Європи в Україні надзвичайно важливим, адже йдеться про плекання, утвердження відповідних цінностей — які, наприклад, мені особисто дуже близькі. Саме тому нам конче потрібна європейська інтеґрація. Навіть, якщо вона на даному етапі не буде оформлена інституційно, у вигляді членства чи кандидатства в членство, — все одно вона є дуже важливою, бо ж сприяє засвоєнню всього того, на чому заснована сучасна Європа: поваги до прав людини та її гідності, до громадянських свобод, до приватної власності…
Нам далеко ще до «Європи», але й від Росії ми суттєво відрізняємось. Для українців усі ці цінності помітно важливіші, дорожчі, вони готові за них боротися, навіть гинути — це робить іншими, незалежно від мови, якою ми розмовляємо.

— У дев’яностих роках Ви писали про внутрішній поділ України на дві різні «України». Як виглядає цей поділ тепер?

— Для мене «дві України» - це насамперед два проекти, доволі чіткі. Їх можна умовно окреслити як проект європейський і євразійський, або ж український-прозахідний та український-східнослов’янський.
Для мене відмінність між цими проектами полягає насамперед у їхньому ціннісному наповненні. Не в етнічних ознаках чи мовних, не в прив’язці до реґіонів, а саме в прихильності до тих чи тих цінностей: західних ліберально-демократичних, чи російсько-євразійських авторитарних, патерналістських і колективістських — до цінностей так званого «руського міра».
Не конче навіть до Росії – бо ж є ще така абстрактна східнослов'янська спільнота, з якою чимало українців себе ототожнюють. «Ми – слов'яни». Для мене це нічого не означає. Це так само безглуздо, як говорити «Ми – германці», - адже голландці теж германці, і шведи – германці, і англійці… І що з того? А тим часом у нас ця пропагандистська фікція побутує досі, поряд із подібним ідеологічним міфом про «братні» народи (спробуйте застосувати цю безглузду формулу до канадців та американців чи будь-яких інших не інфікованих московською пропагандою народів!).
Як на мене, то принципова відмінність між «двома Українами» - двома різними типами української ідентичності - визначається відповіддю на просте запитання: українці і росіяни - це той самий народ (або "майже той самий", як каже Путін), чи це все-таки цілком різні народи? Відповідь на це запитання на 90% окреслює приналежність людини до тої спільноти чи до тої. Людина може бути етнічним росіянином, може бути російськомовним українцем, але якщо вона каже «Ні, це різні народи. Ми інакші. Ми будуємо зовсім іншу країну», то це людина з українською ідентичністю, емансипованою від «руського міра». Тому я й волію весь час підкреслювати, що йдеться про два проекти, а не банальний географічний поділ на «Схід» і «Захід».
І відрізняються ці проекти принципово інакшим баченням головного «Свого» й головного «Іншого», щодо якого кожна спільнота себе позиціонує. Для українців тим головним Іншим є Росія, яка хоче нас поглинути, яка взагалі не визнає нас за окремий народ. Але є також велика частина українців, які вважають Захід головним Іншим, він ворожий для них, вони тут цілком поділяють російську точку зору. А от Росія для них – головний свій, «майже один народ». Оце і є головна межа між «двома Українами».
Під цим оглядом чи не найбільша наша проблема — надто повільне виокремлення багатьох українців із тої абстрактної, уявної східнослов'янської спільноти. Це проблема, зрештою, не лише українців, а й білорусів та росіян. Вони теж історично приналежні до цього міфічного простору – десь від 18 століття ця ідея вбита їм у голови всією імперською пропаґандою, освітою, церквою, всім домінантним дискурсом.
І всі ці три народи мають проблему емансипації – проблему розумового виокремлення з тієї спільноти. Для кожного з них це виокремлення вкрай важливе, бо ж ідеться не просто про національну емансипацію, а й про виокремлення з ретроградної, архаїчної системи цінностей, до якої ми тою чи тою мірою прив'язані, — і прийняття зовсім інших цінностей, які я тут назвав європейськими. Ось чому я постійно підкреслюю, що це не просто національна емансипація, це ще й емансипація ціннісна.

Розмовляла Таня Стех, відео можна глянути на YouTube.

_________________
"Створивши світ, Бог кожному призначив місце, та Диявол винайшов конфлікт"
Володимир Кошманенко, доктор фіз-мат наук


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 13 січня 2020, 21:19     Ukraine  
ГлавСуперНаноТролль.
ГлавСуперНаноТролль.
Аватар користувача

З нами з: 14 липня 2010, 10:21
Повідомлень: 31088
а баба галамага писав 05 січня 2020, 17:09
stan700 писав 04 січня 2020, 18:03
NAT писав 04 січня 2020, 15:15
Shlomo Nagel
І водночас треба ізолювати Порошенка, якщо Захід не дає його посадити[/i][/b]
пане шльома, то я не поняв.
є чи нема за шо посадити?

за що посадити можна знайти
для кожного
:good: дійсно, при великому бажанні можна запроторити будь-кого,
а як нема за що, то це легко вирішується задіянням фантазії.

_________________

"Всегда есть три варианта: драться, бежать, покориться.
Оставшиеся но не сопротивляющиеся - рабы есть.."

(radulroma)


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 14 січня 2020, 05:52     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 16 жовтня 2016, 22:43
Повідомлень: 12529
Звідки: зі Львова
NAT писав 13 січня 2020, 19:00
Сховано:
Микола РЯБЧУК: «Українці мають проблему ціннісної емансипації»

https://zbruc.eu/node/60693?fbclid=IwAR ... h2baULHAew

Напередодні Нового року Микола Рябчук записав два інтерв’ю в серії передач «Розмови про культуру» для телепрограми Kontakt у Канаді. На прохання Z автор деталізував відповіді на деякі з питань ведучих – Тані та Марка Р. Стехів, а деякі просто зробив більш точними. Нині подаємо обидві розмови для Вас повнотекстово.
«Східнословянська спільнота – це міф. Ототожнюватися з нею – нонсенс»
— Одна з Ваших останніх книжок називається «Постколоніальний синдром». Якими є основні риси постколоніального суспільства?


— Це дуже доречне питання, адже багато моїх колеґ-науковців не погоджуються з тим, що Україна – постколоніальна, бо ж вона нібито взагалі не була колоніальною. Українці, мовляв, могли робити кар’єру і в російській імперії, і в совєцькій, вони були ніби співтворцями цієї імперії. На що я відповідаю, що вони могли бути співтворцями тільки тоді, коли погоджувалися бути малоросами, коли відмовлялися фактично від ідентичності української і приймали різновид російської, а як українці вони не мали жодних шансів – це принциповий момент, вони не були суб’єктами історії.
Отже, я вважаю, що Україна зберегла дуже багато рис колоніального домінування. Насамперед демографічна ситуація. Міста історично сформувалися як російські, російськомовні центри з дуже незначною присутністю україномовного населення, і вони далі функціонують, як своєрідна така м’ясорубка, перемелювальна машина, яка далі асимілює і русифікує українців, українських селян. Це чинник також соціальний. Бо що означає вищий рівень урбанізації? Він означає, що міське, тобто в даному випадку російське й російськомовне населення перебуває у значно вигіднішому становищі: воно має кращі заробітки, кращий доступ до доброї освіти, до культурних засобів, до кар’єри, до різних соціальних зв'язків, тобто воно є набагато більш заавансоване.
Фактично, міське середовище функціонує як свого роду перший світ, а провінція, село, периферія – це третій світ, який традиційно постачає своїх ґастарбайтерів, своїх робітників на всілякі брудні і низькооплачувані роботи. Це та функція, яку українське село традиційно виконувало щодо міста, особливо драматичними були сталінські часи, коли село було фактично закріпачене, - то було справжнє колгоспне рабовласництво, в якому селяни були позбавлені взагалі будь яких прав. То був класичний третій світ і, звісна річ, така упослідженість — економічна, культурна соціальна — накладає відбиток на психологію.



Ці люди починають соромитися своєї упослідженості. Вони не хочуть бути «чорними», вони хочуть бути «білими». Це типовий колоніальний синдром, тільки з тою різницею, що функцію «чорної», нібито гіршої «шкіри» відіграє мова, українська мова. Не диво, що багато хто воліє її позбутися – принаймні так було історично і ця інерція великою мірою збереглася досі. Тому я намагаюся це все деконструювати і показати як воно є насправді.

— Чи пов’язане з тим Ваше поняття «креолів»?

— Це також метафора. Очевидно що вона пов’язана з проблемами колоніалізму, бо явище «креолів» - колоніальне, воно сформувалося в Латиській Америці – креоли є нащадками іспанських колонізаторів, колоністів, які вже прижилися на місці, які великою мірою інтеґрувалися і дуже часто навіть перемішалися з місцевим населенням, але все одно зберігають культуру, мову і звичаї колонізаторів, зокрема й колонізаторський, зверхній погляд на абориґенів, на тубільців.
Очевидно, що застосування терміну «креоли» до України є досить спрощеним, бо ясно, що в Україні нащадки колоністів (російських у даному випадку) є набагато більш інтеґровані в суспільство, тому що культурна дистанція є набагато менша, ніж між абориґенами і колоністами, перемішаність набагато сильніша.
Так що вживати цей термін тут можна, але дуже умовно, з усіма цими застереженнями. Але він для мене важливий тим, що показує, що все-таки існує певна дистанція, певне зневажливе ставлення до тубільців з боку колонізаторів чи їхніх нащадків — не всіх, але багатьох, і ми це можемо в Україні спостерігати.
Наприклад, колоністи вкрай неохоче вивчають мову аборигенів, і навіть коли її знають, як правило, не використовують. Підіть у Києві в будь-який ресторан і побачите, що обслуга, як правило, не вважає за потрібне розмовляти з вами вашою «тубільною» мовою… Хоч ви нібито клієнт і ваші гроші нічим не відрізняються від грошей клієнта російськомовного.
Крім того, термін «креол», за всієї його приблизності й навіть, у нашому випадку, певної штучності, дуже добре прояснює, на мій погляд, феномен креольського патріотизму. Для багатьох він не був очевидним і багатьох таки здивував – зокрема, навіть містера Путіна, котрий, схоже, не очікував, що населення України, принаймні наполовину зрусифіковане, раптом візьметься захищати свою країну. Йому здавалося, що кожен, хто розмовляє російською мовою, є росіянином, частиною «руського міра». А виявляється, що ні. І феномен «креольства» це прояснює. «Креоли» можуть цілком бути патріотами своєї країни: Болівії, Бразилії чи Перу…
Це не означає, що вони мають велику симпатію до аборигенів – проблеми в стосунках між цими двома спільнотами залишаються, але вони можуть бути патріотами і можуть разом боротися проти колишньої метрополії і проти колонізаторів. Що ми сьогодні, зрештою, і бачимо в Україні, коли і україномовне населення, і російськомовне однаково опирається російській агресії.

— У 2008 році була видана ваша книжка «Сад Меттерніха». У передмові Ви пишете, що її головна інтрига – це плекання Європи в собі. Як виглядає цей процес плекання в Україні сьогодні?

— Мушу застерегти, що українська європейськість великою мірою вимушена. Українці стали європейцями тому, що не мали іншого виходу. Для того, щоби зберегтися в рамках Російської імперії, вони мусіли себе протиставити асиміляційним тенденціям. Вони мусіли чітко сказати: «Ми не росіяни», всупереч тому, що казала імперія. Вони мусіли себе ототожнити з якимось іншим культурним центром – своїх власних культурних ресурсів було недосить — в умовах колоніалізму. І тому вони мусили знайти той символічний центр десь в іншому місці.
А де? Єдине місце – це була Європа. Це єдина альтернатива російській домінації. І тому українці прийняли цю європейську ідентичність – як альтернативу російській, імперській. Вони мусили її вибрати - не конче з прихильності до так званих європейських цінностей, а просто через брак іншого вибору.
Сховано:
Сучасна Європа однозначно асоціюється з ліберальною демократією, з правами людині і, звичайно, з певним добробутом, з розвинутішою економікою. Українці не засвоїли поки що ані європейського лібералізму, ані тамтешньої правової свідомості. Їхня європейська орієнтація, тобто прихильність до європейських цінностей поки що суто декларативна. Але Україна їх принаймні не заперечує, не протиставляє, як Росія, своїм власним, нібито «кращим», «справжнішим».
Насправді європейські цінності – це цінності загальнолюдські, і я сподіваюся, що українці все ж зуміють перейти від їхнього суто декларативного визнання до практичного засвоєння. Ось чому я вважаю плекання внутрішньої Європи в Україні надзвичайно важливим, адже йдеться про плекання, утвердження відповідних цінностей — які, наприклад, мені особисто дуже близькі. Саме тому нам конче потрібна європейська інтеґрація. Навіть, якщо вона на даному етапі не буде оформлена інституційно, у вигляді членства чи кандидатства в членство, — все одно вона є дуже важливою, бо ж сприяє засвоєнню всього того, на чому заснована сучасна Європа: поваги до прав людини та її гідності, до громадянських свобод, до приватної власності…
Нам далеко ще до «Європи», але й від Росії ми суттєво відрізняємось. Для українців усі ці цінності помітно важливіші, дорожчі, вони готові за них боротися, навіть гинути — це робить іншими, незалежно від мови, якою ми розмовляємо.

— У дев’яностих роках Ви писали про внутрішній поділ України на дві різні «України». Як виглядає цей поділ тепер?

— Для мене «дві України» - це насамперед два проекти, доволі чіткі. Їх можна умовно окреслити як проект європейський і євразійський, або ж український-прозахідний та український-східнослов’янський.
Для мене відмінність між цими проектами полягає насамперед у їхньому ціннісному наповненні. Не в етнічних ознаках чи мовних, не в прив’язці до реґіонів, а саме в прихильності до тих чи тих цінностей: західних ліберально-демократичних, чи російсько-євразійських авторитарних, патерналістських і колективістських — до цінностей так званого «руського міра».
Не конче навіть до Росії – бо ж є ще така абстрактна східнослов'янська спільнота, з якою чимало українців себе ототожнюють. «Ми – слов'яни». Для мене це нічого не означає. Це так само безглуздо, як говорити «Ми – германці», - адже голландці теж германці, і шведи – германці, і англійці… І що з того? А тим часом у нас ця пропагандистська фікція побутує досі, поряд із подібним ідеологічним міфом про «братні» народи (спробуйте застосувати цю безглузду формулу до канадців та американців чи будь-яких інших не інфікованих московською пропагандою народів!).
Як на мене, то принципова відмінність між «двома Українами» - двома різними типами української ідентичності - визначається відповіддю на просте запитання: українці і росіяни - це той самий народ (або "майже той самий", як каже Путін), чи це все-таки цілком різні народи? Відповідь на це запитання на 90% окреслює приналежність людини до тої спільноти чи до тої. Людина може бути етнічним росіянином, може бути російськомовним українцем, але якщо вона каже «Ні, це різні народи. Ми інакші. Ми будуємо зовсім іншу країну», то це людина з українською ідентичністю, емансипованою від «руського міра». Тому я й волію весь час підкреслювати, що йдеться про два проекти, а не банальний географічний поділ на «Схід» і «Захід».
І відрізняються ці проекти принципово інакшим баченням головного «Свого» й головного «Іншого», щодо якого кожна спільнота себе позиціонує. Для українців тим головним Іншим є Росія, яка хоче нас поглинути, яка взагалі не визнає нас за окремий народ. Але є також велика частина українців, які вважають Захід головним Іншим, він ворожий для них, вони тут цілком поділяють російську точку зору. А от Росія для них – головний свій, «майже один народ». Оце і є головна межа між «двома Українами».
Під цим оглядом чи не найбільша наша проблема — надто повільне виокремлення багатьох українців із тої абстрактної, уявної східнослов'янської спільноти. Це проблема, зрештою, не лише українців, а й білорусів та росіян. Вони теж історично приналежні до цього міфічного простору – десь від 18 століття ця ідея вбита їм у голови всією імперською пропаґандою, освітою, церквою, всім домінантним дискурсом.
І
всі ці три народи мають проблему емансипації – проблему розумового виокремлення з тієї спільноти. Для кожного з них це виокремлення вкрай важливе, бо ж ідеться не просто про національну емансипацію, а й про виокремлення з ретроградної, архаїчної системи цінностей, до якої ми тою чи тою мірою прив'язані, — і прийняття зовсім інших цінностей, які я тут назвав європейськими. Ось чому я постійно підкреслюю, що це не просто національна емансипація, це ще й емансипація ціннісна.
Сховано:

Розмовляла Таня Стех, відео можна глянути на YouTube.

Микола Рябчук - чи не єдиний, хто речі називає власними іменами, це в дядька - від політехнічної освіти, а не йурістічєської чи журналіздської. Молодець.
Колись з ним трохи переписувався.... :sec:

_________________
Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць...


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 14 січня 2020, 08:31     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 21 квітня 2008, 12:24
Повідомлень: 9691
Я вперше стикаюсь з такими твердженнями.
Колись була у туристській групі разом з московитами. Лазили алтайськими горами.
- Если бы не твое произношение ''ге'', то у тебя была би идеальная русская речь.
Для мене це був початок отієї зверхності до тих, хто живе в Україні. Я маю на увазі співробітництво нашого інституту з Курчатовським інститутом.
Пізніше у проектах зі США , питання українства ніколи не виникало, та не існувало у відносинах рашинської пихатості.
До речі, дуже цікаві коментарі до цього інтерв'ю.
Особливо Паніча, який з Донецька.

_________________
"Створивши світ, Бог кожному призначив місце, та Диявол винайшов конфлікт"
Володимир Кошманенко, доктор фіз-мат наук


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 14 січня 2020, 09:01     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 16 жовтня 2016, 22:43
Повідомлень: 12529
Звідки: зі Львова
NAT писав 14 січня 2020, 08:31
Я вперше стикаюсь з такими твердженнями.
з якими?
про креольство і колоніалізм?

NAT писав 14 січня 2020, 08:31
До речі, дуже цікаві коментарі до цього інтерв'ю.
Особливо Паніча, який з Донецька.
це де?
на Збручі і Ютубі не знайшов.

_________________
Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць...


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 14 січня 2020, 10:47     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 21 квітня 2008, 12:24
Повідомлень: 9691
Про колоніалізм було зрозуміло. Знову згадалась моя зухвалість.
- А чого ви, українці, не виходите з СРСР?
Я про інше, бо за походженням вважаюсь росіянкою, хоча читала матеріали, що це
суперечливе питання, та й чоловіки були занадто високого зросту у тій місцевості.
І по друге, спілкування з тими, хто тицяє своїм українським походження, не є однозначним підтвердженням їх проукраїнського настрою.

_________________
"Створивши світ, Бог кожному призначив місце, та Диявол винайшов конфлікт"
Володимир Кошманенко, доктор фіз-мат наук


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 14 січня 2020, 14:19     Ukraine  
ГлавСуперНаноТролль.
ГлавСуперНаноТролль.
Аватар користувача

З нами з: 14 липня 2010, 10:21
Повідомлень: 31088
NAT писав 14 січня 2020, 10:47
спілкування з тими, хто тицяє своїм українським походження, не є однозначним підтвердженням їх проукраїнського настрою.
1. насправді головне то проБожий і пролюдський настрій,
все інше то вже деталі, але вони не повинні суперечити оцим двом найважливішим критеріям,
якщо ж таки суперечать, то вже сатанізм і диявольщина, тобто мерзотність і нечисть.
2. спілкування з кимось не може бути підтвердженням чогось.

_________________

"Всегда есть три варианта: драться, бежать, покориться.
Оставшиеся но не сопротивляющиеся - рабы есть.."

(radulroma)


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 14 січня 2020, 15:19     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 21 квітня 2008, 12:24
Повідомлень: 9691
Не набридає гадити у моїх гілках.
Я можу і не писати, щоб не провокувати неЛюдєй

_________________
"Створивши світ, Бог кожному призначив місце, та Диявол винайшов конфлікт"
Володимир Кошманенко, доктор фіз-мат наук


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 15 січня 2020, 07:02     Ukraine  
Гриф Справедливості
Гриф Справедливості
Аватар користувача

З нами з: 19 листопада 2011, 19:11
Повідомлень: 20145
Звідки: діти беруться ?
Про розвалений ссср є море викрутасів пропагандності :drag:


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 15 січня 2020, 09:16     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 05 жовтня 2007, 17:35
Повідомлень: 25327
Звідки: Kiev
Тамила писав 14 січня 2020, 14:19
насправді головне то проБожий і пролюдський настрій,
вода водяниста, трава травяниста...

_________________
A legacy so far removed
one day will be improved...


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 15 січня 2020, 12:57     Ukraine  
ГлавСуперНаноТролль.
ГлавСуперНаноТролль.
Аватар користувача

З нами з: 14 липня 2010, 10:21
Повідомлень: 31088
rad писав 15 січня 2020, 09:16
Тамила писав 14 січня 2020, 14:19
насправді головне то проБожий і пролюдський настрій,
вода водяниста, трава травяниста...
а "патриотизм - последнее прибежище негодяя"(с)

_________________

"Всегда есть три варианта: драться, бежать, покориться.
Оставшиеся но не сопротивляющиеся - рабы есть.."

(radulroma)


Догори
 
  Тема: Re: Здалося цікавим
Цитувати виділене Додано: 15 січня 2020, 13:31     Ukraine  
Главпсихушко
Главпсихушко
Аватар користувача

З нами з: 21 квітня 2008, 12:24
Повідомлень: 9691
Дописи троляки таміли протирічать назви гілки. Воно тут годується, бо зрозуміти написане тут НЕ ЗДАТНЕ. Тому знову гілку закриваю.

_________________
"Створивши світ, Бог кожному призначив місце, та Диявол винайшов конфлікт"
Володимир Кошманенко, доктор фіз-мат наук


Догори
 
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему  Ця тема закрита, ви не можете редагувати повідомлення і писати відповіді  [ 95 повідомлень ] 

Часовий пояс UTC+02:00



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 17 гостей


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Перейти:  
Powered by phpBB
Style by durdom.in.ua team based on DEVPPL - Український переклад © 2005-2016 Українська підтримка phpBB